Exodus 9

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 Then the LORD said to Moses, "Go to Pharaoh and tell him: Thus says the LORD, the God of the Hebrews: Let my people go to worship me.	1 Сказав Господь Мойсеєві: Піди до фараона і скажи йому: Так говорить Господь, Бог євреїв: Відпусти народ мій, щоб послужив мені;
2 If you refuse to let them go and persist in holding them,	2 бо, як не схочеш відпустити людей моїх і далі задержуватимеш їх,
3 I warn you, the LORD will afflict all your livestock in the field--your horses, asses, camels, herds and flocks--with a very severe pestilence.	3 то рука Господня вдарить вельми тяжким мором на твою скотину на полях, на коней, на ослів, на верблюдів, на волів і на овець.
4 But the LORD will distinguish between the livestock of Israel and that of Egypt, so that none belonging to the Israelites will die."	4 Та Господь розрізнить ізраїльський скот від скоту єгипетського: зо всього, що належить синам Ізраїля, ніщо не згине.
5 And setting a definite time, the LORD added, "Tomorrow the LORD shall do this in the land."	5 І призначив Господь реченець, кажучи: Узавтра Господь виконає на землі це слово.
6 And on the next day the LORD did so. All the livestock of the Egyptians died, but not one beast belonging to the Israelites.	6 Другого дня Господь сповнив слово, й згинув увесь єгипетський скот; між скотом же синів Ізраїля не впало ні одне.
7 But though Pharaoh's messengers informed him that not even one beast belonging to the Israelites had died, he still remained obdurate and would not let the people go.	7 Послав фараон (довідатись), та ось між скотом синів Ізраїля не впало ані однісіньке. Та закам’яніло серце фараона і не відпустив людей.
8 Then the LORD said to Moses and Aaron, "Take a double handful of soot from a furnace, and in the presence of Pharaoh let Moses scatter it toward the sky.	8 Господь сказав Мойсеєві й Аронові: Понабирайте собі повні жмені сажі з печі, й нехай Мойсей сипле нею перед фараоном проти неба.
9 It will then turn into fine dust over the whole land of Egypt and cause festering boils on man and beast throughout the land."	9 І вона стане тонким пилом по всій землі Єгипетській, і по всій землі Єгипетській на людях і на скотині понариває чиряки, що зопукляться гноїстими пухирями.
10 So they took soot from a furnace and stood in the presence of Pharaoh. Moses scattered it toward the sky, and it caused festering boils on man and beast.	10 Набравши сажі з печі, стали вони перед фараоном, і сипнув нею Мойсей проти неба, і понаривали чиряки на людях і скоті та прорвались гнійними пухирями.
11 The magicians could not stand in Moses' presence, for there were boils on the magicians no less than on the rest of the Egyptians.	11 Чаклуни ж не могли з’явитись перед Мойсеем через чиряки; бо обкинуло чиряками і чаклунів і всіх єгиптян.
12 But the LORD made Pharaoh obstinate, and he would not listen to them, just as the LORD had foretold to Moses.	12 І закам’янив Господь серце у фараона, і він не послухав їх, як і передсказав був Господь Мойсеєві.
13 Then the LORD told Moses, "Early tomorrow morning present yourself to Pharaoh and say to him: Thus says the LORD, the God of the Hebrews: Let my people go to worship me,	13 Господь сказав Мойсеєві: Встань рано-вранці та й ставсь перед фараоном і скажи йому: Так каже Господь, Бог євреїв: Відпусти народ мій, щоб послужив мені.
14 or this time I will hurl all my blows upon you and your servants and your subjects, that you may know that there is none like me anywhere on earth.	14 Бо цього разу пошлю всі мої кари на тебе, на слуг твоїх і на народ твій, щоб ти пізнав, що нема нікого, як я, на всій землі.
15 For by now I would have stretched out my hand and struck you and your subjects with such pestilence as would wipe you from the earth.	15 Бо вже тепер простягти б тільки руку мою, щоб вдарити тебе й народ твій мором, так і щез би ти з землі.
16 But this is why I have spared you: to show you my power and to make my name resound throughout the earth!	16 Та тільки на те й пощадив я тебе, щоб показати тобі потугу мою, і щоб ім’я моє проповідувано по всій землі.
17 Will you still block the way for my people by refusing to let them go?	17 Чи ж іще виноситимешся над моїм народом і не відпустиш його?
18 I warn you, then, tomorrow at this hour I will rain down such fierce hail as there has never been in Egypt from the day the nation was founded up to the present.	18 Ось узавтра в цю пору я спущу страшний град, якого ще в Єгипті не було з того дня, як він постав, аж посьогодні.
19 Therefore, order all your livestock and whatever else you have in the open fields to be brought to a place of safety. Whatever man or beast remains in the fields and is not brought to shelter shall die when the hail comes upon them."	19 Тож скоренько пошли захистити твій скот і все, що в тебе в полі; бо на всяку людину та скотину, що знайдеться на дворі й не повернеться до дому, вдарить град, і воно погибне.
20 Some of Pharaoh's servants feared the warning of the LORD and hurried their servants and livestock off to shelter.	20 Хто зо слуг фараонових злякався слова Господнього, той звелів своїм рабам утікати зо скотом під піддашшя.
21 Others, however, did not take the warning of the LORD to heart and left their servants and livestock in the fields.	21 А хто не взяв собі до серця слова Господнього, той лишив рабів своїх і скот на полі.
22 The LORD then said to Moses, "Stretch out your hand toward the sky, that hail may fall upon the entire land of Egypt, on man and beast and every growing thing in the land of Egypt."	22 Господь сказав Мойсеєві: Простягни руку свою до неба, і нехай гряне град по всій землі Єгипетській, і на людей і на скот, і на всяку польову рослину в Єгипетській землі.
23 But Pharaoh, seeing that the rain and hail and thunder had ceased, sinned again: he with his servants became obdurate,	23 Простяг Мойсей палицю свою до неба, і спустив Господь громи та град, і впав огонь на землю, і сипав Господь градом по землі Єгипетській.
24 and lightning constantly flashed through the hail, such fierce hail as had never been seen in the land since Egypt became a nation.	24 І вдарив град з блискавицями такий страшенний, що не було такого в цілім Єгипті з того часу, як люди замешкали в ньому.
25 It struck down every man and beast that was in the open throughout the land of Egypt; it beat down every growing thing and splintered every tree in the fields.	25 І побив град по всій землі Єгипетській усе, що було в полі, людину й скотину, і всю польову рослинність побив град, і всі дерева на полях град потрощив.
26 Only in the land of Goshen, where the Israelites dwelt, was there no hail.	26 Тільки в Гошен-землі, де проживали сини Ізраїля, не було граду.
27 Then Pharaoh summoned Moses and Aaron and said to them, "I have sinned again! The LORD is just; it is I and my subjects who are at fault.	27 І послав фараон по Мойсея та Арона і промовив до них: Цим разом я згрішив; Господь правий, я ж і народ мій винні.
28 Pray to the LORD, for we have had enough of God's thunder and hail. Then I will let you go; you need stay no longer."	28 Моліться до Господа; досить уже тієї страшної громовиці й градобою, я відпущу вас, не мусите вже довше зоставатись.
29 Moses replied, "As soon as I leave the city I will extend my hands to the LORD; the thunder will cease, and there will be no more hail. Thus you shall learn that the earth is the LORD'S.	29 І відказав йому Мойсей: Як тільки вийду з міста, здійму руки мої до Господа, і вщухне громовиця, і град перестане бити, щоб ти зрозумів, що Господня є земля.
30 But you and your servants, I know, do not yet fear the LORD God."	30 Та знаю, що ні ти, ні слуги двірські твої, не боїтесь ще Господа Бога.
31 Now the flax and the barley were ruined, because the barley was in ear and the flax in bud.	31 Льон і ячмінь були побиті, бо ячмінь колосився, а льон був у цвіті.
32 But the wheat and the spelt were not ruined, for they grow later.	32 Пшениця ж і жито не були побиті, бо ще не посходили.
33 When Moses had left Pharaoh's presence and had gone out of the city, he extended his hands to the LORD. Then the thunder and the hail ceased, and the rain no longer poured down upon the earth.	33 Вийшов Мойсей від фараона з міста й зняв руки свої до Господа; і вщухли громи та градобій, і дощова злива над землею.
	34 Як же побачив фараон, що перестали і злива, і град, і громи, взяв і далі грішити, і закаменив своє серце, він і слуги його.
35 and in his obstinacy he would not let the Israelites go, as the LORD had foretold through Moses.	35 І стало твердим серце у фараона, і не відпустив він синів Ізраїля, як і був передсказав Господь Мойсеєві.