| 1 ויספו בני ישראל לעשות הרע בעיני יהוה ויתנם יהוה ביד פלשתים ארבעים שנה | 1 Знову почали сини Ізраїля чинити, що було недобре в очах Господніх, і віддав їх Господь у руки філістимлян на сорок років. |
| 2 ויהי איש אחד מצרעה ממשפחת הדני ושמו מנוח ואשתו עקרה ולא ילדה | 2 А був тоді один чоловік із Цори, з коліна Дана, на ім’я Маноах. Жінка його була неплідна й бездітна. |
| 3 וירא מלאך יהוה אל האשה ויאמר אליה הנה נא את עקרה ולא ילדת והרית וילדת בן | 3 Ангел Господній з’явився молодиці й сказав їй: «Оце ти неплідна й не маєш дітей, але ти зачнеш і породиш сина. |
| 4 ועתה השמרי נא ואל תשתי יין ושכר ואל תאכלי כל טמא | 4 Остерігайся ж, не пий ні вина, ні п’янючого напою, і не їж нічого нечистого. |
| 5 כי הנך הרה וילדת בן ומורה לא יעלה על ראשו כי נזיר אלהים יהיה הנער מן הבטן והוא יחל להושיע את ישראל מיד פלשתים | 5 Бо оце зачнеш і породиш сина; та щоб бритва не торкалась його голови, бо хлопчина цей від материнської утроби буде посвячений Богові, і він зачне визволяти Ізраїля з рук філістимлян.» |
| 6 ותבא האשה ותאמר לאישה לאמר איש האלהים בא אלי ומראהו כמראה מלאך האלהים נורא מאד ולא שאלתיהו אי מזה הוא ואת שמו לא הגיד לי | 6 Пішла молодиця та й оповіла своєму чоловікові: «Прийшов до мене чоловік Божий. Вигляд його був немов вигляд ангела Божого, вельми величний. Я й не питала його, звідки він, та й імени свого він не звістив мені. |
| 7 ויאמר לי הנך הרה וילדת בן ועתה אל תשתי יין ושכר ואל תאכלי כל טמאה כי נזיר אלהים יהיה הנער מן הבטן עד יום מותו | 7 І промовив він до мене: Оце зачнеш і породиш сина; тож не пий ні вина, ні п’янючого напою, й не їж нічого нечистого, бо хлопець буде посвячений Богові від материнської утроби аж до дня своєї смерти.» |
| 8 ויעתר מנוח אל יהוה ויאמר בי אדוני איש האלהים אשר שלחת יבוא נא עוד אלינו ויורנו מה נעשה לנער היולד | 8 Тоді Маноах попросив Господа й мовив: «Благаю, Господи, нехай Божий чоловік, що його прислав єси, прийде ще раз до нас та й навчить нас, як нам поводитися з хлопцем, що має народитися.» |
| 9 וישמע האלהים בקול מנוח ויבא מלאך האלהים עוד אל האשה והיא יושבת בשדה ומנוח אישה אין עמה | 9 Почув Бог голос Маноаха, й ангел Божий прийшов ще раз до молодиці, коли вона сиділа на полі; чоловіка ж її Маноаха не було з нею. |
| 10 ותמהר האשה ותרץ ותגד לאישה ותאמר אליו הנה נראה אלי האיש אשר בא ביום אלי | 10 Молодиця побігла хутенько й оповіла про це своєму чоловікові, кажучи до нього; «Оце явивсь мені чоловік, що недавно приходив до мене.» |
| 11 ויקם וילך מנוח אחרי אשתו ויבא אל האיש ויאמר לו האתה האיש אשר דברת אל האשה ויאמר אני | 11 Маноах метнувся за своєю жінкою й, прийшовши до того чоловіка, спитав його: «Чи ти той чоловік, що розмовляв з моєю жінкою?» Відказав той: «Я.» |
| 12 ויאמר מנוח עתה יבא דבריך מה יהיה משפט הנער ומעשהו | 12 Маноах спитав: «Якщо справдиться слово твоє, то як нам поводитися з хлоп’ям і що нам з ним робити?» |
| 13 ויאמר מלאך יהוה אל מנוח מכל אשר אמרתי אל האשה תשמר | 13 Відказав ангел Господній Маноахові: «Нехай Молодиця остерігається всього, що я сказав їй. |
| 14 מכל אשר יצא מגפן היין לא תאכל ויין ושכר אל תשת וכל טמאה אל תאכל כל אשר צויתיה תשמר | 14 Нехай не їсть нічого, що робиться з винограду, не п’є ні вина, ні п’янючого напою, нічого нечистого нехай не їсть; усе нехай збереже так, як я звелів їй.» |
| 15 ויאמר מנוח אל מלאך יהוה נעצרה נא אותך ונעשה לפניך גדי עזים | 15 Промовив тоді Маноах до ангела Господнього: «Ми бажали б, коли ласка, тебе затримати й почастувати тебе козенятком.» |
| 16 ויאמר מלאך יהוה אל מנוח אם תעצרני לא אכל בלחמך ואם תעשה עלה ליהוה תעלנה כי לא ידע מנוח כי מלאך יהוה הוא | 16 Ангел же Господній відказав Маноахові: «Хоч би ти мене й затримав, не їстиму я твоїх харчів; коли ж хочеш принести всепалення, принеси його Господеві.» Маноах бо не знав, що то був ангел Господній. |
| 17 ויאמר מנוח אל מלאך יהוה מי שמך כי יבא דבריך וכבדנוך | 17 Спитав Маноах у ангела Господнього: «Як тебе звати на ім’я? Бо як справдиться твоє слово, хочемо тебе вшанувати.» |
| 18 ויאמר לו מלאך יהוה למה זה תשאל לשמי והוא פלאי | 18 І відповів йому ангел Господній: «Чого питаєшся про моє ім’я? Воно дивне!» |
| 19 ויקח מנוח את גדי העזים ואת המנחה ויעל על הצור ליהוה ומפלא לעשות ומנוח ואשתו ראים | 19 Тоді Маноах узяв козенятко й офіру та й приніс на камені Господеві, дивному в своїх вчинках. Маноах з жінкою дивились на те. |
| 20 ויהי בעלות הלהב מעל המזבח השמימה ויעל מלאך יהוה בלהב המזבח ומנוח ואשתו ראים ויפלו על פניהם ארצה | 20 Коли полум’я знялось від жертовника до небес, знявся й ангел Господній разом з полум’ям жертовника. Побачивши те Маноах та його жінка, впали ниць до землі. |
| 21 ולא יסף עוד מלאך יהוה להראה אל מנוח ואל אשתו אז ידע מנוח כי מלאך יהוה הוא | 21 Та ангел Господній не з’явивсь більше Маноахові та його жінці. Зрозумів тоді Маноах, що то був ангел Господній. |
| 22 ויאמר מנוח אל אשתו מות נמות כי אלהים ראינו | 22 І сказав Маноах жінці: «Напевно помремо, бо ми бачили Бога.» |
| 23 ותאמר לו אשתו לו חפץ יהוה להמיתנו לא לקח מידנו עלה ומנחה ולא הראנו את כל אלה וכעת לא השמיענו כזאת | 23 А жінка йому: «Якби Господь хотів нас умертвити не прийняв би з рук наших усепалення й офіри, та й не дав би нам усього цього бачити й не дав би нам сьогодні таке почути.» |
| 24 ותלד האשה בן ותקרא את שמו שמשון ויגדל הנער ויברכהו יהוה | 24 І породила жінка сина й дала йому ім’я: Самсон. Росло хлоп’я, й Господь благословив його. |
| 25 ותחל רוח יהוה לפעמו במחנה דן בין צרעה ובין אשתאל | 25 І дух Господній почав сходити на нього в таборі Дана, між Цорою й Ештаолом. |