| 1 טוב רש הולך בתמו מעקש שפתיו והוא כסיל | 1 Ліпше убогий, що ходить у своїй невинності, | ніж дурний з нещирими устами. |
| 2 גם בלא דעת נפש לא טוב ואץ ברגלים חוטא | 2 Навіть горливість без знання не добра, | а хто надто поспішає — помилиться. |
| 3 אולת אדם תסלף דרכו ועל יהוה יזעף לבו | 3 Безумність людини руйнує її долю, | та й ще на Господа вона серцем гнівається. |
| 4 הון יסיף רעים רבים ודל מרעהו יפרד | 4 Багатство множить друзів, | а бідного покидає й друг його. |
| 5 עד שקרים לא ינקה ויפיח כזבים לא ימלט | 5 Фальшивий свідок не уникне кари; | хто дихає брехнею, не знайде рятунку. |
| 6 רבים יחלו פני נדיב וכל הרע לאיש מתן | 6 Багато тих, що запобігають у князя ласки; | кожен друг тому, хто дає гостинці. |
| 7 כל אחי רש שנאהו אף כי מרעהו רחקו ממנו מרדף אמרים לא המה | 7 Убогим всі брати нехтують, | тим більше його друзі віддаляються від нього; | у кого забагато приятелів, матиме з цього шкоду, | так само, хто вганяється за чужими справами. |
| 8 קנה לב אהב נפשו שמר תבונה למצא טוב | 8 Хто здобуває мудрість, той любить свою душу; | хто розуму пильнує, той знайде добро. |
| 9 עד שקרים לא ינקה ויפיח כזבים יאבד | 9 Неправдомовний свідок не уникне кари; | хто дихає брехнею, той загине. |
| 10 לא נאוה לכסיל תענוג אף כי לעבד משל בשרים | 10 Не личать дурневі розкоші, | тим менше слузі — панувати над князями. |
| 11 שכל אדם האריך אפו ותפארתו עבר על פשע | 11 Розважність людини — бути повільним до гніву; | слава її — переступи забувати. |
| 12 נהם ככפיר זעף מלך וכטל על עשב רצונו | 12 Гнів царський — мов рик лева, | а його милість — як роса на рослину. |
| 13 הות לאביו בן כסיל ודלף טרד מדיני אשה | 13 Дурний син — батькові нещастя; | а суперечки жінчині — безупинне води накрапання. |
| 14 בית והון נחלת אבות ומיהוה אשה משכלת | 14 Дім і достатки — то по батьках спадок, | але від Господа розумна жінка. |
| 15 עצלה תפיל תרדמה ונפש רמיה תרעב | 15 Лінивство глибокий сон наводить; | душа недбала буде голодувати. |
| 16 שמר מצוה שמר נפשו בוזה דרכיו יומת | 16 Хто береже заповідь, той береже себе самого, | а хто словом нехтує, той помре. |
| 17 מלוה יהוה חונן דל וגמלו ישלם לו | 17 Хто чинить бідному добро, той Господеві позичає, | і він йому відплатить за його добродійство. |
| 18 יסר בנך כי יש תקוה ואל המיתו אל תשא נפשך | 18 Карай твого сина, покіль є надія, | але б’ючи, не бий його до смерти. |
| 19 גרל חמה נשא ענש כי אם תציל ועוד תוסף | 19 Вельми гнівливий прийме кару: | бо коли його хочеш рятувати, зробиш ще більше гнівливим. |
| 20 שמע עצה וקבל מוסר למען תחכם באחריתך | 20 Слухай пораду й приймай навчання, | щоб стати мудрим наостанку. |
| 21 רבות מחשבות בלב איש ועצת יהוה היא תקום | 21 Багато задумів у серці людини, | але воля Господня — вона встоїться. |
| 22 תאות אדם חסדו וטוב רש מאיש כזב | 22 Плід людини — її милосердя; | убогий — ліпший, ніж брехун. |
| 23 יראת יהוה לחיים ושבע ילין בל יפקד רע | 23 Господній острах — життєдайний: | насичений ним — в спокої перебуватиме, і лихо його не спіткає. |
| 24 טמן עצל ידו בצלחת גם אל פיהו לא ישיבנה | 24 Ледачий запускає свою руку в миску, | та тяжко йому її до рота донести. |
| 25 לץ תכה ופתי יערם והוכיח לנבון יבין דעת | 25 Коли насмішника вдариш, то й простодушний стане розумнішим; | коли розумного скартати, він набереться знання. |
| 26 משדד אב יבריח אם בן מביש ומחפיר | 26 Хто обдирає батька й проганяє матір, | той син ганебний, безсоромний. |
| 27 חדל בני לשמע מוסר לשגות מאמרי דעת | 27 Кинь, сину, слухати науку, | що відводить від слів розумних. |
| 28 עד בליעל יליץ משפט ופי רשעים יבלע און | 28 Лукавий свідок глузує з правосуддя, | а уста грішників пожирають беззаконня. |
| 29 נכונו ללצים שפטים ומהלמות לגו כסילים | 29 Готові на насмішників дрюки, | і на спину дурних — удари. |
