| 1 E di li a cinque giorni arrivò il principe de' sacerdoti Ananìa con i seniori, e con un certo Tertullo oratore, i quali dieder comparsa al preside contro Paolo. | 1 Через п’ять днів прибув первосвященик Ананія з кількома старшими та захисником, якимсь Тертулом, й обвинувачували Павла перед правителем. |
| 2 E citato Paolo, cominciò Tertullo l'accusazione, dicendo: Che molta pace noi per te godiamo, e molte cose siano ammendate dalla tua previdenza: | 2 Коли його покликали, Тертул почав його винуватити, кажучи: «Великий мир, що ми завдяки тобі зазнаємо, та поліпшення, зроблені передбачливістю твоєю для народу цього, |
| 3 Lo riconosciamo sempre, e in ogni luogo con tutta la gratitudine, o ottimo Felice. | 3 — ми їх у всьому наскрізь приймаємо, вельможний Феліксе, з усякою подякою. |
| 4 Ma per non disturbarti più lungamente, pregoti, che per brev' ora ci ascolti con la tua umanità. | 4 Та щоб тобі занадто не надокучати, благаю тебе вислухати нас коротко у твоїй ласкавості. |
| 5 Abbiam trovato quest' uomo pestilenziale, che istiga a sedizione tutti i Giudei per tutto il mondo, e capo della ribellione della setta de' Nazarei. | 5 Ми переконалися, що чоловік цей — зараза, що між усіма юдеями всього світу збиває колотнечі, і що він провідник секти назореїв. |
| 6 Il quale ha tentato eziandio di profanare il tempio, e avendolo noi preso, volemmo secondo la nostra legge giudicarlo. | 6 Він навіть пробував і храм опоганити, та ми його схопили й хотіли судити за нашим законом, |
| 7 Ma sopraggiunto il tribuno Lisia, lo tolse con molta violenza dalle nostre mani, | 7 але тисяцький Лісій надійшов і вирвав його силоміць з наших рук, |
| 8 Avendo ordinato, che venisser da te i suoi accusatori: e da lui potrai tu, disaminandolo, esser informato di tutte queste cose, delle quali noi lo accusiamo. | 8 звелівши його винуватцям з’явитися у тебе. Від нього можеш сам, як схочеш, дізнатися про все, в чому ми його винуємо.» |
| 9 E i Giudei soggiunsero, che le cose stavan cosi. | 9 Юдеї ж те ствердили, кажучи, що воно так справді є. |
| 10 E Paolo (avendogli il preside fatto segno, che parlasse) rispose: Sapendo, che da molti anni tu governi questa nazione di buon animo darò conto di me. | 10 Як же намісник дав знак Павлові говорити, цей озвався: «Знаю що ти багато літ суддя над цим народом, тому й з довір’ям буду себе самого боронити. |
| 11 Imperocché tu puoi venire in chiaro, come non sono più di dodici giorni, che io arrivai a Gerusalemme per far la mia adorazione: | 11 Можеш розвідатися, що нема більш, ніж дванадцять днів, як я прийшов у Єрусалим на прощу, |
| 12 E non mi hanno trovato a disputar con alcuno nel tempio, né a far sollevamento di popolo nelle sinagoghe. | 12 і що мене не знайдено ні в храмі, ані у синагогах, ані в місті, щоб я сперечався з кимось чи робив заколот у народі. |
| 13 O per la città: né possono addurre dinanzi a te prova delle cose, onde ora mi accusano. | 13 Та й того, в чому вони перед тобою мене тепер винуватять, вони не можуть доказати. |
| 14 Io però ti confesso, che secondo quella scuola, che essi chiamano eresìa, cosi servo al Padre, e Dio mio, credendo tutte quelle cose, le quali nella legge, e ne' profeti sono scritte: | 14 Однак, я тобі признаюся в тому, що я, згідно з путтю, яку вони звуть сектою, служу Богові батьків наших і вірую усьому, що написано в законі та в пророків, |
| 15 Avendo speranza in Dio, che verrà quella, che essi medesimi aspettano, risurrezione dei giusti, e degl'iniqui. | 15 маючи на Бога надію, яку й вони самі теж мають, що буде воскресіння праведних і неправедних. |
| 16 Per le quali cose io mi studio di conservar sempre incontaminata la coscienza dinanzi a Dio, e agli uomini. | 16 Тому і я сам стараюсь завжди мати чисту совість перед Богом і перед людьми. |
| 17 E dopo vari anni sono venuto a portare delle limosine alla mia nazione, e (presentare) obblazioni, e voti. | 17 Отож, по багатьох роках прибув я, щоб зробити милость моєму народові і принести офіри. |
| 18 E tra queste cose mi hanno trovato purificato nel tempio: senza raunata di gente, e senza tumulto. | 18 Тому вони мене і знайшли очищеного у храмі, без натовпу й без колотнечі. |
| 19 E que' certi Giudei dell'Asia, i quali dovean pur comparire davanti a te, e accusarmi, se alcuna cosa avessero contro di me: | 19 Це були деякі юдеї з Азії, — їм то належало б з’явитися перед тобою й обвинуватити мене, коли щось мають проти мене. |
| 20 Ovvero questi stessi dicano, se hanno trovato in me colpa quando son io stato nel sinedrio, | 20 Або нехай оці принаймні скажуть, який злочин вони знайшли в мені, коли я стояв перед синедріоном, |
| 21 Eccettuata quella sola voce, onde gridai stando in mezzo di essi: Io sono oggi giudicato da voi sopra la risurrezione de' morti. | 21 — якщо не йдеться тут про те єдине слово, що я був крикнув, стоячи між ними: За воскресіння мертвих стою на суді сьогодні перед вами!» |
| 22 Ma Felice informato appieno di quella dottrina, diede loro una proroga dicendo: Venuto, che sia il tribuno Lisia, vi ascolterò. | 22 Фелікс, дуже точно ознайомлений з тим, що стосувалося до путі цієї, відклав їм (справу), кажучи: «Як тільки прийде тисяцький Лісій, я розберу вашу справу.» |
| 23 E diede ordine al centurione, che custodisse Paolo, ma che fosse meglio trattato, né si vietasse ad alcuno de' suoi di prestargli assistenza. | 23 І звелів сотникові стерегти Павла, але дати йому полегшу й не боронити нікому з його близьких, щоб йому служили. |
| 24 E passati alcuni giorni tornato Felice con Drusilla sua moglie, la quale era Giudea, chiamò Paolo, e lo udì parlare della fede in Gesù Cristo. | 24 А через кілька днів прибув Фелікс із Друзіллою, своєю жінкою, що була юдейка, покликав Павла й слухав його про віру в Христа Ісуса. |
| 25 E disputando egli della giustizia, della castità, e del giudizio futuro, atterrito Felice disse: Per adesso vattene: e a suo tempo ti chiamerò: | 25 Коли ж Павло почав говорити про справедливість, про здержливість та про майбутній суд, Фелікс, злякавшись, мовив: «Тепер іди собі! Як буду мати час, тебе покличу.» |
| 26 E insieme stava in isperanza, che Paolo gli avrebbe dato del denaro: per la qual cosa frequentemente facendolo a se venire, discorreva con lui. | 26 Він, зрештою, ще сподівався, що від Павла дістане грошей, тому й частенько прикликав його до себе і розмовляв з ним. |
| 27 E uniti i due anni. Felice ebbe per successore Porcio, Pesto. E Felice volendo ingrazianti co' Giudei, lasciò Paolo in catene. | 27 А як скінчилися два роки, Фелікс дістав на наступника Порція Феста. Бажаючи ж юдеям догодити, Фелікс лишив Павла у в’язниці. |
