Levitico 7

BIBBIA MARTINI	Біблія
1 Questa è parimente la legge dell’ostia per il delitto: ella è sacrosanta:	1 «А ось закон про жертву за відшкодування: пресвята це річ.
2 Quindi è, che dove immolasi l'olocausto, ivi s’immolerà l’ostia per il delitto: il sangue di essa si spargerà intorno all'altare;	2 її заріжуть на тім самім місці, де ріжуть жертву всепалення, кров же розбризкають по жертовнику з усіх боків.
3 Si offerirà la coda, e il grasso che cuopre le viscere,	3 Увесь тук від неї треба принести в офіру: і курдюк і сить, що вкриває нутрощі,
4 I due reni, e il grasso, che è presso a’ lombi, e la rete del fegato insieme co' reni:	4 і обидві нирки з туком, що на них по боках, та чепець, що на печінці, відділивши його зверху від нирок;
5 E il sacerdote li farà bruciare sopra l'altare: si consuma tutto col fuoco in onor del Signore per il delitto.	5 і священик нехай спалить їх на жертовнику як вогняну жертву Господеві: це жертва за відшкодування.
6 Delle altre carni di essa mangeranno tutti i maschi di stirpe sacerdotale nel luogo santo; perché elle son sacrosante.	6 Кожен чоловік зо священиків їстиме її; однак, на святім місці треба її споживати: це пресвята річ.
7 Si offerisce l’ostia per il delitto allo stesso modo, che per il peccato: l'una e l'altra ostia hanno la stessa legge: e apparterranno al sacerdote, che le ha offerte.	7 Щодо жертви за гріх і щодо жертви за відшкодування — закон один: вона буде для того священика, хто нею відслужить покуту.
8 Il sacerdote, che offerisce la vittima dell'olocausto, ne avrà la pelle.	8 Коли ж священик приноситиме чиєсь усепалення, шкура жертви всепалення, що він її приніс, буде йому, священикові.
9 E ogni obblazione di farina, che si cuoca nel forno, e quella che si prepara sulla gratella, o nella padella, sarà del sacerdote, da cui viene offerta:	9 А й усяка офіра, спечена в печі, і все зготовлене на мидниці чи на сковороді, теж буде священикові, що її приносить, — йому буде вона.
10 Sia ella aspersa d'olio, ovvero asciutta, sarà distribuita tra tutti i figliuoli d'Aronne, egual porzione a ognuno.	10 Однак, усяка офіра, замішана з олією, або суха, буде всім синам Арона, так одному, як і другому.
11 Questa è la legge dell'ostia pacifica offerta al Signore.	11 А ось закон про мирну жертву, що приноситиметься Господеві.
12 Se l’obblazione sarà per rendimento di grazie, si offeriranno pani non lievitati aspersi con olio, e schiacciate azzime unte con olio, e fior di farina cotta, cioè torte fritte intrise con olio:	12 Коли хтось приносить її на подяку, то воднораз із подячною жертвою принесе прісні коржі, замішані на олії, та прісні ладки, помащені олією, і питльовану муку, приправлену олією, спечену на коржі.
13 E anche de' pani lievitati insieme coll’ostia di ringraziamento, che s'immola nel sacrifizio pacifico;	13 Разом із заквашеними хлібцями принесе свій дар, разом із своєю подячною мирною жертвою.
14 De’ quali (pani) uno si offerirà al Signore per primizia, e sarà del sacerdote, che spargerà il sangue dell’ostia:	14 З кожної офіри принесе частину як дань Господеві, і вона належатиме священикові, що скроплював кров’ю мирної жертви; йому вона належить.
15 Le carni della quale si mangeranno lo stesso giorno, e non ne resterà nulla fino al seguente mattino.	15 М’ясо з подячної мирної жертви треба їсти в день приносин, нічого не залишаючи з нього до ранку.
16 Se per ragion di voto, o per libera elezione uno offerirà qualche ostia, ella sarà similmente mangiata lo stesso dì; ma quando alcuna parte ne avanzasse pel dì di poi, sarà lecito di mangiarla.	16 А якщо чийсь жертво-принос буде обітований або добровільний, то його треба з’їсти в день офірування; другого дня можна ще їсти, що зостанеться;
17 Ma qualunque parte ne resti al terzo giorno, sarà consunta col fuoco.	17 а що залишиться з жертвенного м’яса на третій день, треба спалити на вогні.
18 Se alcuno mangerà il terzo giorno delle carni della ostia pacifica, l'obblazione diverrà inutile, e non gioverà all’obblatore: anzi qualunque anima si sarà con tal cibo contaminata, sarà rea di prevaricazione.	18 Коли ж би хтось усе таки їв м’ясо з мирної жертви третього дня, то жертвуючий не здобуде собі ласки, жертва зовсім йому не зачислиться, гидотою стане; а той, хто їв, візьме на себе гріх.
19 La carne, che avrà toccato cosa immonda, non si mangerà, ma sarà consumata col fuoco: mangerà dell'ostia (pacifica) chi è puro.	19 Коли якесь м’ясо доторкнеться до чогонебудь нечистого, не можна його їсти, на вогні його треба спалити. А інше м’ясо кожен чистий може їсти.
20 L’uomo, che essendo impuro mangerà delle carni della ostia pacifica offerta al Signore, sarà sterminato dalla società del suo popolo.	20 Хто з’їсть м’ясо з мирної жертви, принесеної Господеві, в стані нечистоти, той викоріниться з-поміж людей своїх.
21 E colui, che avrà toccato qualche cosa d'impuro sia di un uomo, sia d'un giumento, o alcuna di tutte quelle cose, che possono rendere immondo, e mangerà di esse carni, sarà sterminato dalla società del suo popolo.	21 А як хтось доторкнеться до будь-чого нечистого, чи нечистої скотини, або якого нечистого повзуна та й з’їсть м’яса з мирної жертви, принесеної Господеві, той буде викорінений з-поміж людей своїх.»
22 E il Signore parlò a Mosè, e disse:	22 І сказав Господь Мойсеєві:
23 Tu dirai a' figliuoli d'Israele: Voi non mangerete il grasso della pecora, e del bue, e della capra.	23 «Промов до синів Ізраїля таке: Ніякого туку з вола, чи з вівці, чи з кози не їстимете.
24 Del grasso di una bestia morta da sé, ovvero uccisa da un'altra bestia, ve ne servirete pe’ varii bisogni.	24 Тук із стерва й тук з того, що розірве звір, можна вживати до кожної потреби, їсти ж не смієте його.
25 Se alcuno mangerà del grasso, che dee offerirsi bruciato al Signore, sarà sterminato dalla società del suo popolo.	25 Ніякої крови, ні крови з птаства, ні з чотироногих не їстимете, де б ви не мешкали.
26 Parimente v'asterrete dal cibarvi del sangue di qualunque animale, sia uccello, sia quadrupede.
27 Chiunque mangerà del sangue, sarà sterminato dalla società del suo popolo.	27 Кожного, хто їстиме якусь кров, треба викорінити з-поміж людей своїх.»
28 E il Signore parlò a Mosè, e disse:	28 І промовив Господь до Мойсея:
29 Tu dirai a’ figliuoli d'Israele: Colui, che offerisce al Signore un'ostia pacifica, offerisca insieme l’obblazione, vale a dire le sue libagioni:	29 «Скажи синам Ізраїля таке: Хто приносить Господеві свою мирну жертву, нехай принесе Господеві свій дар, узятий від мирної своєї жертви.
30 Terrà nelle mani il grasso dell’ostie, e il petto: e dopo aver consacrato l’una e l'altra cosa al Signore, le darà al sacerdote,	30 Він нехай подасть власними руками те, що має бути спалене в честь Господа; тук подасть укупі з персами; перса, щоб принести як жертву коливальну перед Господом,
31 Il quale farà bruciare il grasso sopra l’altare; ma il petto sarà di Aronne, e dei suoi figliuoli:	31 а сить священик воскурить на жертовнику; перса ж будуть Аронові й синам його.
32 Similmente la spalla destra delle ostie pacifiche sarà primizia del sacerdote.	32 Праву лопатку теж священикові здасте — як данину з ваших мирних жертв.
33 Colui de' figli d’Aronne, che avrà offerto il sangue e il grasso, avrà parimente la spalla destra per sua porzione.	33 Вона буде як пайка тому з-поміж Аронових синів, хто принесе кров і сить мирної жертви.
34 Perocché il petto dopo la elevazione, e la spalla già separata, la ho io presa da' figliuoli d'Israele delle loro ostie pacifiche, e l’ho data ad Aronne sacerdote, e a' figliuoli di lui per legge perpetua a tutto il popolo d'Israele.	34 Я бо застерігаю собі в синів Ізраїлевих від мирних їхніх жертв груднину коливальної жертви й лопатку жертви возношення та й віддаю їх Аронові, священикові й синам його як вічне їхнє право від синів Ізраїля.»
35 Tale è l’unzione d' Aronne, e de' suoi figliuoli riguardo a' sacrifizii del Signore, nel giorno, in cui Mosè gli offerse al servizio del Signore:	35 Ось уділ помазання Арона й синів його в жертвах, палених на честь Господа, з дня помазання їх у священики на служіння Господеві,
36 E queste le cose, che il Signore ordinò, che ad essi fossero date da' figliuoli d'Israele per rito sacro invariabile per tutte le loro generazioni.	36 як заповідав Господь синам Ізраїля давати їм з того дня, коли помазав їх; це установа віковічна для їхніх поколінь.
37 Questa è la legge dell'olocausto, è dell'obblazione del sacrifizio pel peccato, e pel delitto, e della consacrazione, e delle ostie pacifiche.	37 Це закон про всепалення, про безкровну офіру, про жертву за гріх, про жертву за відшкодування, про жертву висвячення і про мирну жертву,
38 Legge prescritta dal Signore a Mosè sul monte Sinai, allorché comandò a' figliuoli d'Israele, che offerissero le loro obblazioni al Signore nel deserto del Sinai.	38 що заповідав Господь Мойсеєві на Синай-горі, того дня, як велів синам Ізраїля приносити дари Господеві в Синай-пустині.