Livre de Ruth 1

JERUSALEM	Біблія
1 Au temps où gouvernaient les Juges, une famine survint dans le pays et un homme de Bethléem de Juda s'enalla avec sa femme et ses deux fils pour séjourner dans les Champs de Moab.	1 За часів, коли правили судді, настав у краю голод, і один чоловік з Вифлеєму Юдейського пішов жити в Моав-край, сам він, жінка його й двоє його синів.
2 Cet homme s'appelait Elimélek, sa femme Noémi, et ses deux fils Mahlôn et Kilyôn; ils étaientEphratéens, de Bethléem de Juda. Arrivés dans les champs de Moab, ils s'y établirent.	2 На ім’я чоловікові було Елімелех, жінці ж його Ноема, а двом синам — Махлон та Кілйон; ефратії з Вифлеєму Юдейського. Прибули вони в Моав-край і там зосталися.
3 Elimélek, le mari de Noémi, mourut, et elle lui survécut avec ses deux fils.	3 Згодом помер Елімелех, чоловік Ноеми, і вона лишилася сама з двома синами.
4 Ils prirent pour femmes des Moabites, l'une se nommait Orpa et l'autre Ruth. Ils demeurèrent là unedizaine d'années.	4 Одружились вони з моавитянками: одній було на ім’я Орпа, а другій — Рута. І жили вони там трохи не 10 років.
5 Puis Mahlôn et Kilyôn moururent, tous deux aussi, et Noémi resta seule, privée de ses deux fils et deson mari.	5 Але згодом померли й вони обидва, Махлон і Кілйон, і лишилась вона сама по смерті обох синів і свого чоловіка.
6 Alors, avec ses brus, elle se disposa à revenir des Champs de Moab, car elle avait appris dans lesChamps de Moab que Dieu avait visité son peuple pour lui donner du pain.	6 Тоді вибралася жінка з невістками в дорогу додому, з Моав-краю, бо почула в Моав-краї, що Господь змилосердився над своїм народом і дав йому хліб.
7 Elle quitta donc avec ses brus le lieu où elle avait demeuré et elles se mirent en chemin pour retournerau pays de Juda.	7 От і пустилась вона з того місця, де жила, в дорогу, а з нею обидві її невістки; і йшли вони шляхом назад у Юдейську землю.
8 Noémi dit à ses deux brus: "Partez donc et retournez chacune à la maison de votre mère. Que Yahvéuse de bienveillance envers vous comme vous en avez usé envers ceux qui sont morts et envers moi-même!	8 І сказала Ноема двом своїм невісткам: «Ідіть, повертайтесь кожна до хати своєї матері, і нехай Господь учинить вам ласку, як ви вчинили з померлими й зо мною.
9 Que Yahvé accorde à chacune de vous de trouver une vie paisible dans la maison d'un mari!" Elle lesembrassa, mais elles se mirent à crier et à pleurer,	9 Нехай Господь допоможе вам знайти пристановище, кожній — у господі свого чоловіка.» І поцілувала їх на прощання. Та вони стали плакати вголос
10 et elles dirent: "Non! Nous reviendrons avec toi vers ton peuple."	10 і промовили до неї: «Ні, ми підемо з тобою до твого народу!»
11 Retournez, mes filles, répondit Noémi, pourquoi viendriez-vous avec moi? Ai-je encore dans monsein des fils qui puissent devenir vos maris?	11 Ноема ж сказала: «Вертайтеся, мої доні; навіщо вам іти зо мною?» Хіба в моєму лоні ще є сини, щоб стали вам за чоловіків?
12 Retournez, mes filles, allez-vous en, car je suis bien trop vieille pour me marier! Et quand bien mêmeje dirais: Il y a encore pour moi de l'espoir, cette nuit même je vais appartenir à mon mari et j'aurai des fils,	12 Вертайтесь, мої доні, йдіть; бо я вже стара, годі мені вже думати про чоловіка. Та навіть, якби я й подумала, що маю ще надію, і навіть тієї ночі була з чоловіком і привела на світ синів,
13 attendriez-vous qu'ils soient devenus grands? Renonceriez-vous à vous marier? Non mes filles! Jesuis pleine d'amertume à votre sujet, car la main de Yahvé s'est levée contre moi."	13 чи ви могли б ждати, аж поки вони підростуть, та стримуватись і не виходити заміж? Ні, донечки мої! Мені було б вельми гірко задля вас, бо рука Господня проти мене.»
14 Elles recommencèrent à crier et à pleurer, puis Orpa embrassa sa belle-mère et retourna vers sonpeuple, mais Ruth lui resta attachée.	14 Ті знову зняли лемент і ридали вголос. Орпа поцілувала на прощання свою свекруху, а Рута зосталася з нею.
15 Noémi dit alors: "Vois, ta belle-soeur s'en est retournée vers son peuple et vers son dieu; retourne toiaussi, et suis-la."	15 Ноема й сказала: «Бачиш, твоя братова повернулась до свого народу й до свого бога; вертайсь і ти слідом за братовою.»
16 Ruth répondit: "Ne me presse pas de t'abandonner et de m'éloigner de toi, car où tu iras, j'irai, où tudemeureras, je demeurerai; ton peuple sera mon peuple et ton Dieu sera mon Dieu.	16 Але Рута їй відказала: «Не силуй мене покидати тебе й не йти за тобою: куди бо підеш, туди й я, і де житимеш ти, там і я; твій народ буде моїм народом, і твій Бог моїм Богом.
17 Là où tu mourras, je mourrai et là je serai ensevelie. Que Yahvé me fasse ce mal et qu'il y ajouteencore cet autre, si ce n'est pas la mort qui nous sépare!"	17 Де ти помреш, там і я помру, і там буду похована, і, що б Господь не вчинив зо мною, одна смерть розлучить мене з тобою.»
18 Voyant que Ruth s'obstinait à l'accompagner, Noémi cessa d'insister auprès d'elle.	18 Як же вона побачила, що та вперлася твердо йти за нею, перестала її вмовляти.
19 Elles s'en allèrent donc toutes deux et arrivèrent à Bethléem. Leur arrivée à Bethléem mit toute laville en émoi: "Est-ce bien là Noémi?" S'écriaient les femmes.	19 І пішли вони обидві разом, поки не прийшли до Вифлеєму. І як увійшли у Вифлеєм, то все місто з-за них загомоніло, і жінки питали: «Чи не Ноема то?»
20 "Ne m'appelez plus Noémi, leur répondit-elle, appelez-moi Mara, car Shaddaï m'a remplied'amertume.	20 Вона ж до них: «Не звіть мене Ноема, звіть мене Мара, бо Всемогутній послав на мене велике горе.
21 Comblée j'étais partie, vide Yahvé me ramène! Pourquoi m'appelleriez-vous encore Noémi, alors queYahvé a témoigné contre moi et que Shaddaï m'a rendue malheureuse?"	21 Я вийшла звідсіль повна, а Господь повернув мене з порожніми руками. Навіщо ви звете мене Ноема, коли Господь виступив проти мене, і Всемогутній зробив мене безталанною?»
22 C'est ainsi que Noémi revint, ayant avec elle sa belle-fille Ruth, la Moabite, celle qui était revenuedes Champs de Moab. Elles arrivèrent à Bethléem au début de la moisson des orges.	22 І повернулись Ноема, а з нею Рута, її невістка, моавитянка, що прийшла з моавських піль, і прибули вони у Вифлеєм, саме на початку ячмінних жнив.