Premier livre des Maccabées 8

JERUSALEM	Біблія
1 Or Judas entendit parler des Romains. Ils étaient, disait-on, puissants, bienveillants aussienvers tous ceux qui s'attachaient à leur cause, accordant leur amitié à quiconque s'adressait à eux.	1 І почув Юда про славу римлян, про їхню велику силу, про те, що вони доброзичливі супроти тих, хто пристає до них; що вони укладають дружбу з усіма тими, хто до них приходить; що то народ вельми могутній.
2 (Leur puissance en effet était fort grande.) On lui raconta leurs guerres et les exploits qu'ilsavaient accomplis chez les Gaulois, comment ils s'étaient rendus maîtres de ce peuple et l'avaient soumis autribut,	2 Йому оповіли про їхні війни та про їхні подвиги проти галатів, як вони цих підбили й присилували їх платити данину;
3 tout ce qu'ils avaient fait dans le pays d'Espagne pour s'emparer des mines d'argent et d'or quis'y trouvaient,	3 про те, що в Еспанії зробили, що заволоділи покладами золота та срібла, які там були;
4 comment ils avaient eu raison de tout ce pays grâce à leur esprit averti et à leur persévérance(car l'endroit était fort éloigné de chez eux); il en avait été de même des rois venus pour les attaquer desextrémités de la terre, ils les avaient écrasés, leur infligeant un grand désastre, tandis que les autres leurapportaient un tribut annuel;	4 про те, як своїм розумом та витривалістю підбили увесь той край, хоч край той був від них вельми далеко; про царів, що нападали на них із кінців світу, аж поки ті не знищили їх дощенту, завдавши їм великого удару; про те, як інші царі їм щороку платять данину;
5 enfin ils avaient abattu par les armes Philippe, Persée, roi des Kitiens, et les autres quis'étaient levés contre eux, et ils les avaient soumis.	5 про те, як вони в бою розбили Филипа та Персея, македонського царя, і розгромили інших, що були на них повстали;
6 Antiochus le Grand, roi de l'Asie, qui s'était avancé pour les combattre avec 120 éléphants, dela cavalerie, des chars et une armée considérable, avait été entièrement défait par eux	6 про Антіоха, великого царя Азії, що двигнувся був на них війною із 120 слонами, кіннотою, колісницями та з превеликим військом, і як вони розбили його;
7 et capturé vivant. A lui et à ses successeurs sur le trône étaient imposés, à termes fixés, lepaiement d'un lourd tribut et la livraison d'otages.	7 як вони взяли його живцем і примусили його самого та його спадкоємців на царському престолі платити тяжку данину, дати закладників і відступити
8 On lui enlevait le pays indien, la Médie, la Lydie et quelques-unes de ses plus bellesprovinces au profit du roi Eumène.	8 із своїх країв Індію, Мідію та Лідію, найкращі з своїх земель, що їх, забравши в нього, дали вони цареві Евменові;
9 Ceux de la Grèce ayant formé le dessein d'aller les exterminer,	9 як греки задумали піти на них, щоб звести їх зо світу,
10 les Romains, l'ayant su, avaient envoyé contre eux un seul général; ils leur firent une guerreoù tombèrent un grand nombre de victimes, ils emmenèrent en captivité femmes et enfants, ils pillèrent leursbiens, assujettirent leurs pays, détruisirent leurs forteresses et réduisirent leurs personnes en servitude commeelles le sont encore aujourd'hui.	10 та римляни, довідавшись про те, вислали проти них тільки одного воєводу, що розбив їх у бою, і багато з них полягло трупом, а їхніх жінок з дітьми він забрав у полон, здер з них велику здобич, підбив під себе край їхній, зруйнував твердині й зробив їх рабами аж по цей день.
11 Quant aux autres royaumes et aux îles qui leur avaient résisté, les Romains les avaientdétruits et asservis.	11 Щодо решти царств та островів, які колинебудь їм спротивились, то вони їх знищили й підкорили, а з друзями своїми й з тими, що їм довіряли, зберегли дружбу.
12 Mais à leurs amis et à ceux qui se reposent sur eux, ils ont gardé leur amitié. Ils ont assujettiles rois voisins et les rois éloignés, tous ceux qui entendent leur nom les redoutent.	12 Вони завоювали царів близьких і далеких. Усі про них чули, їх боялись.
13 Tous ceux à qui ils veulent prêter secours et conférer la royauté, règnent; ils déposent aucontraire qui il leur plaît: ils ont atteint une puissance considérable.	13 Кому вони хочуть допомогти, щоб царювати, ті царюють, і кого хочуть, того скидають, і вони сильно зросли.
14 Malgré tout cela aucun d'entre eux n'a ceint le diadème ni revêtu la pourpre pour en tirergloire.	14 Однак при тому всьому, ані один з них не вклав собі на голову вінця, ані не носив багряниці, щоб у ній пишатись.
15 Ils se sont créé un conseil où chaque jour délibèrent 320 membres continuellement occupésdu peuple pour le maintenir en bon ordre.	15 Вони зробили собі раду, й 320 радників радяться ввесь час про народ, щоб його справи були в доброму порядку.
16 Ils confient chaque année à un seul homme le pouvoir et la domination sur tout leur empire:tous obéissent à ce seul homme sans qu'il y ait d'envie ou de jalousie parmi eux.	16 Вони щороку довіряють владу одному, щоб правив ними та володів усім їхнім краєм. Всі слухаються одного, і ні заздрощів, ні ревнощів нема між ними.
17 Ayant choisi Eupolème, fils de Jean, de la maison d'Akkôs, et Jason, fils d'Eléazar, Judas lesenvoya à Rome conclure avec les Romains amitié et alliance,	17 І вибрав Юда Евполема, сина Іоана, сина Акко, та Ясона, сина Єлеазара, і послав їх у Рим, щоб укласти союз та дружбу
18 et obtenir d'être délivrés du joug, car ils voyaient que la royauté des Grecs réduisait Israël enservitude.	18 й щоб скинути з себе ярмо, бо бачили вони, як грецьке царство робило Ізраїля рабами.
19 Ils arrivèrent à Rome au bout d'un très long voyage et, entrés au Sénat, ils prirent la paroleen ces termes:	19 Пішли ті в Рим, — дорога ж дуже довга, . — і прибули доради та й, промовляючи, так сказали:
20 "Judas, dit Maccabée, et ses frères avec le peuple juif nous ont envoyés vers vous pourconclure avec vous un traité d'alliance et de paix et pour être inscrits au nombre de vos alliés et de vos amis."	20 «Юда Макавей з братами та народ юдейський послав нас до вас, щоб укласти з вами союз та мир і щоб ви записали нас між вашими союзниками та друзями.»
21 La requête plut aux sénateurs.	21 Сподобалось тим це слово.
22 Voici la copie de la lettre qu'ils gravèrent sur des tables de bronze et envoyèrent à Jérusalempour y être chez les Juifs un document de paix et d'alliance:	22 Ось відпис договору, що його римляни на бронзових таблицях написали та вислали в Єрусалим на пам’ять для юдеїв про мир та союз:
23 "Prospérité aux Romains et à la nation des Juifs sur mer et sur terre à jamais! Loin d'eux leglaive et l'ennemi!	23 «Гаразд хай буде римлянам та юдейському народові на морі й на суші повіки! Нехай далеко будуть від них меч та ворог!
24 S'il arrive une guerre, à Rome d'abord, ou à quelqu'un de ses alliés sur toute l'étendue de sadomination,	24 Як вибухне війна перше проти Риму чи когобудь з його союзників на всім просторі їхньої держави,
25 la nation des Juifs combattra avec elle, suivant ce que lui dicteront les circonstances, de toutcoeur;	25 народ юдейський буде битись у них при боці, коли нагода їм дозволить, із щирого серця.
26 ils ne donneront aux adversaires et ne leur fourniront ni blé, ni armes, ni argent, nivaisseaux: ainsi en a décidé Rome, et ils garderont leurs engagements sans recevoir de garantie.	26 Ворогам не постачатимуть і не даватимуть ні хліба, ні зброї, ні грошей, ані суден, — як Рим постановив, — і, нічого не порушуючи, будуть вони додержувати ці зобов’язання.
27 De même, s'il arrive d'abord une guerre à la nation des Juifs, les Romains combattront avecelle de toute leur âme, suivant ce que leur dicteront les circonstances.	27 Так само й римляни, коли б на народ юдейський напав хтось перший, будуть при боці в них із душі битись, так, як обставини те вкажуть.
28 Il ne sera donné aux assaillants ni blé, ni armes, ni argent, ni vaisseaux: ainsi en a décidéRome, et ils garderont leurs engagements sans dol.	28 Напасникові ні хліба, ні зброї, ні грошей, ані суден, — нічого не даватимуть, як Рим постановив, і ці зобов’язання вони будуть додержувати без обману.
29 C'est en ces termes que les Romains ont conclu leur convention avec le peuple des Juifs.	29 На таких умовах римляни заключили союз з народом юдейським.
30 Que si, dans la suite, les uns et les autres décident d'y ajouter ou en retrancher quelquechose, ils le feront à leur gré et ce qu'ils auront ajouté ou retranché sera obligatoire.	30 Коли ж по цій угоді, чи то одні, чи другі, захочуть щось додати або відняти, вони те зроблять, як їм буде завгодно, і те, що додадуть чи віднімуть, буде чинним.
31 Au sujet des maux que le roi Démétrius leur a causés, nous lui avons écrit en ces termes:Pourquoi fais-tu peser ton joug sur les Juifs, nos amis alliés?	31 Про лиха ж, що їх цар Димитрій завдає Юдеям, ми йому написали: Навіщо давиш своїм ярмом наших друзів та союзників — юдеїв?
32 Si donc ils t'accusent encore, nous soutiendrons leurs droits et nous te combattrons sur meret sur terre."	32 Як ще раз будуть скаржитися на тебе, ми боронитимемо їхні права й битимемося з тобою на морі й на суходолі.