Hebrews 11

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 Now faith is the substance of things to be hoped for, the evidence of things that appear not.	1 Віра є запорукою того, чого сподіваємося, — доказ речей невидимих.
2 For by this the ancients obtained a testimony.	2 Через неї предки були добре засвідчені.
3 By faith we understand that the world was framed by the word of God; that from invisible things visible things might be made.	3 Вірою ми знаємо, що світ сотворений словом Божим, так що видиме з невидимого постало.
4 By faith Abel offered to God a sacrifice exceeding that of Cain, by which he obtained a testimony that he was just, God giving testimony to his gifts; and by it he being dead yet speaketh.	4 Вірою Авель приніс Богу кращу, ніж Каїн, жертву; вона засвідчила про нього, що він праведний, коли сам Бог дав свідоцтво на користь його дарів; нею він, хоч і мертвий, далі промовляє.
5 By faith Henoch was translated, that he should not see death; and he was not found, because God had translated him: for before his translation he had testimony that he pleased God.	5 Вірою Енох був перенесений, щоб не бачити смерти; його не знайдено, бо Бог його переніс. Перед його перенесенням засвідчено було про нього, що він угодив Богові.
6 But without faith it is impossible to please God. For he that cometh to God, must believe that he is, and is a rewarder to them that seek him.	6 Без віри не можливо подобатися Богу, бо хто приступає до Бога, мусить вірити, що він існує і дає нагороду тим, які його шукають.
7 By faith Noe, having received an answer concerning those things which as yet were not seen, moved with fear, framed the ark for the saving of his house, by the which he condemned the world; and was instituted heir of the justice which is by faith.	7 Вірою Ной, повчений об’явленням небесним про те, чого не бачено ще, збудував богобоязно ковчег, щоб спасти дім свій; нею він осудив світ і став спадкоємцем праведности, яка з віри.
8 By faith he that is called Abraham, obeyed to go out into a place which he was to receive for an inheritance; and he went out, not knowing whither he went.	8 Вірою Авраам, покликаний, послухався і вийшов до краю, що мав, узяти у спадщину, і пішов, не знаючи, куди йде.
9 By faith he abode in the land, dwelling in cottages, with Isaac and Jacob, the co-heirs of the same promise.	9 Вірою він перебував у обіцяній землі, як у чужій, живучи у наметах з Ісааком та Яковом, спадкоємцями, як і він, тієї самої обітниці.
10 For he looked for a city that hath foundations; whose builder and maker is God.	10 Бо чекав міста з непохитними основами, якого Бог будівничий і засновник.
11 By faith also Sara herself, being barren, received strength to conceive seed, even past the time of age; because she believed that he was faithful who had promised,	11 Вірою і сама Сара дістала силу прийняти насіння, дарма що вже була похила в літах, бо вважала вірним того, хто дав обітницю.
12 For which cause there sprung even from one (and him as good as dead) as the stars of heaven in multitude, and as the sand which is by the sea shore innumerable.	12 Тож від одного, та ще й омертвілого, народилося так багато, як зір на небі, як піску край моря, без числа.
13 All these died according to faith, not having received the promises, but beholding them afar off, and saluting them, and confessing that they are pilgrims and strangers on the earth.	13 У вірі померли всі ці, не отримавши здійснення обітниць; вони лиш бачили й вітали їх здалека, визнаючи, що вони «чужинці на землі й захожі».
14 For they that say these things, do signify that they seek a country. 15 And truly if they had been mindful of that from whence they came out, they had doubtless time to return.	14 А ті, що так говорять, ясно показують, що шукають батьківщини.
15 dummy verses inserted by amos	15 І якби вони пам’ятали про ту, з якої вийшли, мали б час повернутися.
16 But now they desire a better, that is to say, a heavenly country. Therefore God is not ashamed to be called their God; for he hath prepared for them a city.	16 Та вони тепер кращої бажають, тобто небесної; тому й Бог не соромиться зватися їхнім Богом, бо він їм приготував місто.
17 By faith Abraham, when he was tried, offered Isaac: and he that had received the promises, offered up his only begotten son;	17 Вірою Авраам, поставлений на пробу, приніс у жертву Ісаака; і то єдинородного приніс у жертву сина, він, що обітниці одержав,
18 (To whom it was said: In Isaac shall thy seed be called.)	18 до якого було сказано: «Від Ісаака тобі народиться потомство»,
19 Accounting that God is able to raise up even from the dead. Whereupon also he received him for a parable.	19 думаючи, що Бог має силу і з мертвих воскресити; тому його й одержав назад, як символ.
20 By faith also of things to come, Isaac blessed Jacob and Esau.	20 Вірою Ісаак благословив Якова та Ісава на майбутнє.
21 By faith Jacob dying, blessed each of the sons of Joseph, and adored the top of his rod.	21 Вірою Яків, перед смертю, благословив кожного з синів Йосифа і поклонився, спираючись на кінець палиці своєї.
22 By faith Joseph, when he was dying, made mention of the going out of the children of Israel; and gave commandment concerning his bones.	22 Вірою Йосиф, вмираючи, згадав про вихід синів Ізраїля і розпорядився про свої кості.
23 By faith Moses, when he was born, was hid three months by his parents; because they saw he was a comely babe, and they feared not the king's edict.	23 Вірою батьки Мойсея, як він народився, три місяці його ховали, бо бачили красу дитини, і не злякалися царського наказу.
24 By faith Moses, when he was grown up, denied himself to be the son of Pharao's daughter;	24 Вірою Мойсей, коли був виріс, відрікся зватися сином дочки фараона;
25 Rather choosing to be afflicted with the people of God, than to have the pleasure of sin for a time,	25 волів радше страждати разом з людом Божим, ніж дознавати дочасної гріховної втіхи,
26 Esteeming the reproach of Christ greater riches than the treasure of the Egyptians. For he looked unto the reward.	26 бо, дивлячись на нагороду, вважав за більше багатство наругу вибраного народу від скарбів Єгипту.
27 By faith he left Egypt, not fearing the fierceness of the king: for he endured as seeing him that is invisible.	27 Вірою він покинув Єгипет, не побоявся царського гніву, бо стояв твердо, як той, що Невидимого бачить.
28 By faith he celebrated the pasch, and the shedding of the blood; that he, who destroyed the firstborn, might not touch them.	28 Вірою відсвяткував Пасху й скроплення кров’ю, щоб губитель не торкнувся їхніх первородних.
29 By faith they passed through the Red Sea, as by dry land: which the Egyptians attempting, were swallowed up.	29 Вірою перейшли Червоне море, як по суходолі, що спробувавши єгиптяни, потопились.
30 By faith the walls of Jericho fell down, by the going round them seven days.	30 Вірою єрихонські мури по семиденнім обході впали.
31 By faith Rahab the harlot perished not with the unbelievers, receiving the spies with peace.	31 Вірою Рахав, блудниця, прийнявши мирно вивідувачів, з невірними не загинула.
32 And what shall I yet say? For the time would fail me to tell of Gedeon, Barac, Samson, Jephthe, David, Samuel, and the prophets:	32 І що ще скажу? Часу не вистане мені, коли заходжуся розповідати про Гедеона, про Варака, про Самсона, про Єфту, про Давида й Самуїла та пророків,
33 Who by faith conquered kingdoms, wrought justice, obtained promises, stopped the mouths of lions,	33 що вірою підбили царства, чинили справедливість, обітниць осягнули, загородили пащі левам,
34 Quenched the violence of fire, escaped the edge of the sword, recovered strength from weakness, became valiant in battle, put to flight the armies of foreigners:	34 силу вогню гасили, вістря меча уникали, ставали сильні, бувши недолугі, на війні проявили мужність, наскоки чужинців відбивали.
35 Women received their dead raised to life again. But others were racked, not accepting deliverance, that they might find a better resurrection.	35 Жінки діставали назад своїх померлих, які воскресали. Інші загинули в муках, відкинувши визволення, щоб осягнути ліпше воскресіння.
36 And others had trial of mockeries and stripes, moreover also of bands and prisons.	36 Інші наруг і бичів зазнали та ще й кайданів і в’язниці;
37 They were stoned, they were cut asunder, they were tempted, they were put to death by the sword, they wandered about in sheepskins, in goatskins, being in want, distressed, afflicted:	37 їх каменовано, розрізувано пилою, брано на допити; вони вмирали, мечем забиті; тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, гноблені, кривджені;
38 Of whom the world was not worthy; wandering in deserts, in mountains, and in dens, and in caved of the earth.	38 вони, яких світ був невартий, блукали пустинями, горами, печерами та земними вертепами.
39 And all these being approved by the testimony of faith, received not the promise;	39 І всі вони, дарма що мали добре засвідчення вірою, не одержали обіцяного,
40 God providing some better thing for us, that they should not be perfected without us.	40 бо Бог зберіг нам щось краще, щоб вони не без нас осягли досконалість.