Zechariah 7

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 And it came to pass in the fourth year of king Darius, that the word of the Lord came to Zacharias, in the fourth day of the ninth month, which is Casleu.	1 Четвертого року царя Дарія надійшло слово Господнє до Захарії, на четвертий день дев’ятого місяця Кіслева,
2 When Sarasar, and Rogommelech, and the men that were with him, sent to the house of God, to entreat the face of the Lord:	2 коли Бетел-Сарецер і Регем-Мелех та його люди послали умилостивити обличчя Господнє
3 To speak to the priests of the house of the Lord of hosts, and to the prophets, saying: Must I weep in the fifth month, or must I sanctify myself as I have now done for many years?	3 і спитати священиків, що при храмі Господа сил, і пророків: «Чи маю плакати й постити п’ятого місяця так, як я чинив оце вже стільки років?»
4 And the word of the Lord of hosts came to me, saying:	4 І надійшло таке слово Господа сил до мене:
5 Speak to all the people of the land, and to the priests, saying: When you fasted, and mourned in the fifth and the seventh month for these seventy years: did you keep a fast unto me?	5 «Скажи всьому народові в краю й священикам: Коли ви постили й плакали п’ятого й сьомого місяця — оцих сімдесят років, — чи ж то ви справді для мене постили?
6 And when you did eat and drink, did you not eat for yourselves, and drink for yourselves?	6 Або коли ви їсте та п’єте, чи то ж не ви їсте і не ви п’єте?
7 Are not these the words which the Lord spoke by the hand of the former prophets, when Jerusalem as yet was inhabited, and was wealthy, both itself and the cities round about it, and there were inhabitants towards the south, and in the plain?	7 Чи ж ви не мали б були слухатися слів, що Господь проголосив був через перших пророків, коли Єрусалим був заселений і процвітав із своїми містами навкруги, і коли Негев і Шефела були заселені?»
8 And the word of the Lord came to Zacharias, saying:	8 І надійшло таке слово Господнє до Захарії:
9 Thus saith the Lord of hosts, saying: Judge ye true judgment, and shew ye mercy and compassion every man to his brother.	9 «Так говорить Господь сил: Судіть судом правдивим і чиніть любов та милосердя кожен до свого брата.
10 And oppress not the widow, and the fatherless, and the stranger, and the poor: and let not a man devise evil in his heart against his brother.	10 Вдову й сироту, приходня й бідного не утискайте та зла у вашім серці не мисліте на брата свого.
11 But they would not hearken, and they turned away the shoulder to depart: and they stopped their ears, not to hear.	11 Але вони не хотіли вважати і, збунтувавшись, відвернулися від мене й затулили собі вуха, щоб не чути.
12 And they made their heart as the adamant stone, lest they should hear the law, and the words which the Lord of hosts sent in his spirit by the hand of the former prophets: so a great indignation came from the Lord of hosts.	12 Вони зробили своє серце твердим, як алмаз, щоб не слухатися закону й слів, що Господь сил послав був духом своїм через перших пророків. За те ж і був великий гнів від Господа сил.
13 And it came to pass that as he spoke, and they heard not: so shall they cry, and I will not hear, saith the Lord of hosts.	13 І сталось: коли він кликав, і вони не слухали, так і вони взиватимуть, і я не слухатиму — говорить Господь сил.
14 And I dispersed them throughout all kingdoms, which they know not: and the land was left desolate behind them, so that no man passed through or returned: and they changed the delightful land into a wilderness.	14 Я їх порозкидаю бурею проміж усі народи, яких вони не знали, і край їхній по них запустіє так, що ніхто не буде проходити і не буде повертатись, бо вони з милого краю зробили пустиню.»