Canticle of Canticles 8

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 Who shall give thee to me for my brother, sucking the breasts of my mother, that I may find thee without, and kiss thee, and now no man may despise me?	1 Якби ж то ти був мені братом, що ссав груди матері моєї! Я, стрінувши тебе на вулиці, могла б тебе обняти і мене б не ганьблено.
2 I will take hold of thee, and bring thee Into my mother's house: there thou shalt teach me, and I will give thee a cup of spiced wine and new wine of my pomegranates.	2 Я повела б тебе, я привела б тебе у дім матері моєї; ти мене навчав би. Я б тебе напоїла вином пахучим, солодким суслом моїх гранатових яблук.
3 His left hand under my head, and his right hand shall embrace me.	3 Ліва рука його під головою в мене, а права мене обнімає. Молодий:
4 I adjure you, O daughters of Jerusalem, that you stir not up, nor awake my love till she please.	4 Я заклинаю вас, дочки єрусалимські, не будіть, не розбуджуйте моєї любої, покіль вона того не схоче. Хор:
5 Who is this that cometh up from the desert, flowing with delights, leaning upon her beloved? Under the apple tree I raised thee up: there thy mother was corrupted, there she was defloured that bore thee.	5 Хто це, що сходить від пустині, на свого любого опершись? Молодий: Під яблунею я збудив тебе; там тебе зачала твоя мати, там зачала та, що тебе породила.
6 Put me as a seal upon thy heart, as a seal upon thy arm, for love is strong as death, jealousy as hard as hell, the lamps thereof are fire and flames.	6 Поклади мене печаттю на твоїм серці, печаттю на твою руку; любов бо, як смерть сильна; ревнощі люті, немов пекло. Стріли її — вогненні стріли, правдиве полум’я Господнє.
7 Many waters cannot quench charity, neither can the floods drown it: if a man should give all the substance of his house for love, he shall despise it as nothing.	7 Водам великим любови не вгасити, ані рікам її не затопити. Якби хто за любов віддав скарби свого дому, зазнав би лиш погорди великої. Закінчення:
8 Our sister is little, and hath no breasts. What shall we do to our sister in the day when she is to be spoken to?	8 Є в нас сестричка невеличка, грудей вона не має. Що нам робити з нашою сестрою, як прийдуть старости до неї?
9 If she be a wall: let us build upon it bulwarks of silver: if she be a door, let us join it together with boards or cedar.	9 Як вона — мур, збудуймо на ньому башту срібну. Як вона — двері, ми зробимо для них кедрові стулки.
10 I am a wall: and my breasts are as a tower since I am become in his presence as one finding peace.	10 Я — мур, і мої груди мов ті башти, тоді в його очах я була мов та, що знайшла спокій.
11 The peaceable had a vineyard, in that which hath people: he let out the same to keepers, every man bringeth for the fruit thereof a thousand pieces of silver.	11 Був у Соломона виноградник у Ваал-Гамоні. Він дав був сторожам той виноградник, і кожний мав принести за плоди з нього по тисячі срібних.
12 My vineyard is before me. A thousand are for thee, the peaceable, and two hundred for them that keep the fruit thereof.	12 Мій виноградник, що мені належить, перед очима в мене. Та тисяча для тебе, Соломоне, а двісті — сторожам його плоду.
13 Thou that dwellest in the gardens, the friends hearken: make me hear thy voice.	13 О ти, що в садах живеш! Товариші уважно слухають твій голос. Дай же мені його почути!
14 Flee away, O my beloved, and be like to the roe, and to the young hart upon the mountains of aromatical spices.	14 Втікай, мій любий! Будь, як олениця або оленятко на горах бальзамових.