2 Chronicles 9

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 And when the queen of Saba heard of the fame of Solomon, she came to try him with hard questions at Jerusalem, with great riches, and camels, which carried spices, and abundance of gold, and precious stones. And when she was come to Solomon, she proposed to him all that was in her heart.	1 Коли савська цариця почула про славу Соломона і, бажаючи перевірити його загадками, прибула до Єрусалиму з вельми великим почетом та з верблюдами, що везли пахощі, силу золота й дорогоцінного каміння; прибувши до Соломона, розмовляла з ним про все, що було в неї на серці.
2 And Solomon explained to her all that she proposed: and there was not any thing that he did not make clear unto her.	2 Соломон же відповів їй на всі її питання: нічого не було для Соломона неясного, чого б він їй не з’ясував.
3 And when she had seen these things, to wit, the wisdom of Solomon, and the house which he had built,	3 Савська цариця, побачивши мудрість Соломона й палац, що він збудував,
4 And the meats of his table, and the dwelling places of his servants, and the attendance of his officers, and their apparel, his cupbearers also, and their garments, and the victims which he offered in the house of the Lord: there was no more spirit in her, she was so astonished.	4 і страви до його столу, приміщення слуг його, розміщення челяді, одежу їхню, його підчаших та їхню одежу, всепалення, що він приносив у Господньому домі, — з захопленням
5 And she add to the king: The word is true which I heard in my country of thy virtues and wisdom.	5 мовила до царя: «Щира правда те, що я чула в моїй землі про твої діла та про твою мудрість;
6 I did not believe them that told it, until I came, and my eyes had seen, and I had proved that scarce one half of thy wisdom had been told me: thou hast exceeded the same with thy virtues.	6 та я не йняла віри переказам про них, доки не прийшла й не побачила на свої очі. І оце мені й половину не було сказано про твою велику мудрість: у тебе її більше, ніж іде поголоска, що я чула.
7 Happy are thy men, and happy are thy servants, who stand always before thee, and hear thy wisdom.	7 Щасливі твої люди, щасливі оці твої слуги, що повсякчас стоять перед тобою та слухають твою мудрість.
8 Blessed be the Lord thy God, who hath been pleased to set thee on his throne, king of the Lord thy God. Because God loveth Israel, and will preserve them for ever: therefore hath he made thee king over them, to do judgment and justice.	8 Нехай буде благословен Господь, Бог твій, що сподобав тебе й посадив тебе на свій престіл за царя в Господа, Бога твого! Це тому, що Бог полюбив Ізраїля й хотів зміцнити його навіки, настановив він тебе царем над ним, щоб чинити суд і правду.»
9 And she gave to the king a hundred and twenty talents of gold, and spices in great abundance, and most precious stones: there were no such spices as these which the queen of Saba gave to king Solomon.	9 І подарувала вона цареві 120 талантів золота й превелику силу пахощів та дорогого каміння; не бувало ніколи таких пахощів, які савська цариця подарувала цареві Соломонові.
10 And the servants also of Hiram, with the servants of Solomon, brought gold from Ophir, and thyine trees, and most precious stones:	10 А слуги Хірама й слуги Соломона, що привезли золота з Офіру, привезли також і алґум-дерева і дорогоцінного каміння.
11 And the king made of the thyine trees stairs in the house of the Lord, and in the king's house, and harps and psalteries for the singing men: never were there seen such trees in the land of Juda.	11 Цар зробив з алґум-дерева сходи до дому Господнього й до царського палацу і цитри та гарфи для співців; не видано було нічого такого раніш у Юдейській землі.
12 And king Solomon gave to the queen of Saba all that she desired, and that she asked, and many more things than she brought to him: so she returned, and went to her own country with her servants.	12 Цар же Соломон дав савській цариці все, чого вона бажала й просила, крім того, що дав їй на заміну за те, що вона йому привезла. І вибралась вона назад у свою землю, вона та її слуги.
13 And the weight of the gold, that was brought to Solomon every year, was six hundred and sixty-six talents of gold:	13 Золота, що приходило до Соломона лише за один рік, було вагою 666 талантів,
14 Beside the sum which the deputies of divers nations, and the merchants were accustomed to bring, and all the kings of Arabia, and the lords of the lands, who I brought gold and silver to Solomon.	14 крім того, що приносили купці та крамарі; та й усі арабські царі й правителі краю приносили золото й срібло Соломонові.
15 And king Solomon made two hundred golden spears, of the sum of six hundred pieces of gold, which went to every spear:	15 Цар Соломон зробив 200 великих щитів із кутого золота — по 6000 шеклів кутого золота пішло на кожний щит —
16 And three hundred golden shields of three hundred pieces of gold, which went to the covering of every shield: and the king put them in the armoury, which was compassed with a wood.	16 і 300 маленьких щитів із кутого золота — по 300 шеклів золота пішло на кожний щит; цар примістив їх у домі з ливанського дерева.
17 The king also made a great throne of ivory, and overlaid it with pure gold.	17 Цар зробив також великий престол із слонової кости й покрив його щирим золотом;
18 And six steps to go up to the throne, and a footstool of gold, and two arms one on either side, and two lions standing by the arms:	18 6 ступенів до престолу, золоте ягня біля підніжжя престолу, поруччя по обидва боки сидіння, двох левів, що стояли коло поруччя,
19 Moreover twelve other little lions standing upon the steps on both sides: there was not such a throne in any kingdom.	19 і 12 левенят, що стояли там на шістьох східцях по обидва боки. Такого не було роблено ні в якому царстві.
20 And all the vessels of the king's table were of gold, and the vessels of the house of the forest of Libanus were of the purest gold. For no account was made of silver in those days.	20 Увесь посуд до пиття у царя Соломона був із золота та й все начиння у палаці, що був з ливанського дерева, було з чистого золота. Срібло за часів Соломона вважали нізащо,
21 For the king's ships went to Tharsis with the servants of Hiram, once in three years: and they brought thence gold and silver, and ivory, and apes, and peacocks.	21 бо царські кораблі ходили в Таршіш із слугами Хірама; що три роки таршішські кораблі повертались і привозили золото, срібло, слонову кість, малп та пав.
22 And Solomon was magnified above all the kings of the earth for riches and glory.	22 Цар Соломон був більший від усіх царів на землі заможністю й мудрістю.
23 And all the kings of the earth desired to see the face of Solomon, that they might hear the wisdom which God had given in his heart.	23 Усі царі землі бажали бачити Соломона, щоб послухати його мудрість, яку Бог вклав йому в серце.
24 And every year they brought him presents, vessels of silver and of gold, and garments, and armour, and spices, and horses, and mules.	24 Кожен з них приносив свій дар: посуд срібний, посуд золотий, одежу, зброю, пахощі, коней та мулів, і так рік у рік.
25 And Solomon had forty thousand horses in the stables, and twelve thousand chariots, and horsemen, and he placed them in the cities of the chariots, and where the king was in Jerusalem.	25 Було у Соломона 4 000 стаєн на коней і колісниці та 12000 колісничників; він розмістив їх по містах для колісниць і при цареві, в Єрусалимі.
26 And he exercised authority over all the kings from the river Euphrates to the land of the Philistines, and to the borders of Egypt.	26 Він панував над усіма царями від Ріки до Філістимлянської землі та до єгипетської границі.
27 And he made silver as plentiful in Jerusalem as stones: and cedars as common as the sycamores, which grow in the plains.	27 Цар зробив срібло в Єрусалимі таким звичайним, як каміння, а кедрину, як сикомори на Шефелі, така була її сила.
28 And horses were brought to him out of Egypt, and out of all countries.	28 Коней приводили Соломонові з Єгипту та з усіх інших країн.
29 Now the rest of the acts of Solomon first and last are written in the words of Nathan the prophet, and in the boobs of Ahias the Silonite, and in the vision of Addo the seer, against Jeroboam the son of Nabat.	29 Решта дій Соломона, від перших до останніх, записані у літописах пророка Натана, в пророцтві Ахії з Шіло та в видіннях Уддо, видющого за часів Єровоама, сина Навата.
30 And Solomon reigned in Jerusalem over all Israel forty years.	30 Соломон царював в Єрусалимі над Ізраїлем 40 років.
31 And he slept d with his fathers: and they buried him in the city of David: and Roboam his son reigned in his stead	31 І спочив Соломон зо своїми батьками, й поховали його в місті Давида, його батька. Замість нього став царем його син Ровоам.