2 Chronicles 10

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 And Roboam went to Sichem: for thither all Israel were assembled, to make him king.	1 Ровоам пішов у Сихем, бо в Сихемі зійшлись ізраїльтяни, щоб окликнути його царем.
2 And when Jeroboam the son of Nabat, who was in Egypt, (for he was fled thither from Solomon,) heard it, forthwith he returned.	2 Зачув про це Єровоам, син Навата, що був у Єгипті, втікши туди від царя Соломона, і повернувся з Єгипту.
3 And they sent for him, and he came with all Israel, and they spoke to Roboam, saying:	3 Послали по нього й покликали його; прийшов Єровоам і ввесь Ізраїль, і заговорили до Ровоама так:
4 Thy father oppressed us with a most grievous yoke, do thou govern us with a lighter hand than thy father, who laid upon us a heavy servitude, and ease some thing of the burden, that we may serve thee.	4 «Батько твій наклав на нас важке ярмо; тож полегши тверде рабство твого батька й тяжке ярмо, що його він наклав на нас, і ми будемо тобі служити.»
5 And he said to them: Come to me again after three days. And when the people were gone,	5 Він відповів їм: «Через три дні прийдіть знов до мене.» І розійшовсь народ.
6 He took counsel with the ancients, who had stood before his father Solomon, while he yet lived, saying: What counsel give you to me, that I may answer the people?	6 Тоді цар Ровоам узяв радитись із старшими, що служили його батькові Соломонові за його життя, й спитав: «Як ви порадите відповісти цьому народові?»
7 And they said to him: If thou please this people, and soothe them with kind words, they will be thy servants for ever.	7 Ті йому сказали: «Коли ти будеш добрий до цього народу і догодиш їм, і говоритимеш з ними ласкаво, то вони будуть завжди твоїми слугами.»
8 But he forsook the counsel of the ancients, end began to treat with the young men, that had been brought up with him, and were in his train.	8 Та він відкинув раду старших, яку вони йому дали, й почав радитися з молодими людьми, що зросли вкупі з ним і йому служили.
9 And he said to them: What seemeth good to you? or what shall I answer this people, who have said to me: Ease the yoke which thy father laid upon us?	9 Він спитав їх: «Як ви порадите відповісти цьому народові, що сказав мені так: Полегши нам ярмо, яке наклав на нас твій батько!»
10 But they answered as young men, and brought up with him in pleasures, and said: Thus shalt thou speak to the people, that said to thee: Thy father made our yoke heavy, do thou ease it: thus shalt thou answer them: My little finger is thicker than the loins of my father.	10 Молоді люди, що зросли з ним укупі, йому відповіли: «Так скажи народові, що говорив до тебе: — Твій батько наклав на нас тяжке ярмо, але ти полегши його нам! — скажи їм так: Мізинець мій грубший за клуби мого батька!
11 My father laid upon you a heavy yoke, and I will add more weight to it: my father beat you with scourges, but I will beat you with scorpions.	11 Батько мій наклав на вас тяжке ярмо, а я зроблю ваше ярмо ще тяжчим. Батько мій вас карав бичами, а я — скорпіонами.»
12 So Jeroboam, and all the people came to Roboam the third day, as he commanded them.	12 Єровоам і ввесь народ прийшли до Ровоама третього дня, як звелів цар, сказавши: Прийдіть, мовляв, до мене знов через три дні, —
13 And the king answered roughly, leaving the counsel of the ancients.	13 та цар відповів їм жорстоко; покинув бо цар Ровоам раду старших
14 And he spoke according to the advice of the young men : My father laid upon you a heavy yoke, which I will make heavier: my father beat you with scourges, but I will beat you with scorpions.	14 і говорив їм так, як пораяли йому молоді: «Батько мій наклав на вас тяжке ярмо, а я зроблю його ще тяжчим! Батько мій вас карав бичами, а я — скорпіонами!»
15 And he condescended not to the people's requests: for it was the will of God, that his word might be fulfilled which he had spoken by the hand of Ahias the Silonite to Jeroboam the son of Nabat.	15 І не послухав цар народу, бо так було призначено від Бога, щоб справдилося слово, що Господь вирік був через Ахію з Шіло до Єровоама, сина Навата.
16 And all the people upon the king's speaking roughly, said thus unto him: We have no part in David, nor inheritance in the son of Isai. Return to thy dwellings, O Israel, and do thou, O David, feed thy own house. And Israel went away to their dwellings.	16 Увесь Ізраїль побачив, що цар його не слухає. Тоді народ відповів цареві: «Яка у нас частка з Давидом? Нема у нас спадщини з сином Єссея. Кожен, Ізраїлю, до своїх наметів! А ти, Давиде, гляди за твоїм домом!» І розійшлись ізраїльтяни по своїх шатрах.
17 But Roboam reigned over the children of Israel that dwelt in the cities of Juda.	17 Однак щодо синів Ізраїля, які жили в містах Юдеї, то над ними царював Ровоам.
18 And king Roboam sent Aduram, who was over the tributes, and the children of Israel stoned him, and he died: and king Roboam made haste to gee up into his chariot, and fled into Jerusalem.	18 Цар Ровоам послав Адорама, начальника над примусовими роботами, але сини Ізраїля закидали його камінням, і він умер, а цар Ровоам скочив на колісницю, щоб утекти в Єрусалим.
19 And Israel revolted from the house of David unto this day.	19 Так відпав Ізраїль від дому Давида по цей день.