Baruc 4

BIBBIA CEI 2008	Біблія
1 Essa è il libro dei decreti di Dio e la legge che sussiste in eterno; tutti coloro che si attengono ad essa avranno la vita, quanti l’abbandonano moriranno.	1 Вона — це книга велінь Божих, закон, що перебуває вічно. Усі ті, які пильнують її, будуть жити; а ті що покидають її, повмирають.
2 Ritorna, Giacobbe, e accoglila, cammina allo splendore della sua luce.	2 Повернись, Якове, вхопись її; простуй до її блиску, до її світла.
3 Non dare a un altro la tua gloria né i tuoi privilegi a una nazione straniera.	3 Не віддавай іншому своєї слави, своїх пільг — народові чужому!
4 Beati siamo noi, o Israele, perché ciò che piace a Dio è da noi conosciuto.	4 Які ж бо ми, Ізраїлю, щасливі, — бо те, що вгодне Богові, знане нам!
5 Coraggio, popolo mio, tu, memoria d’Israele!	5 Бадьорся, мій народе, пропам’ятко Ізраїлів!
6 Siete stati venduti alle nazioni non per essere annientati, ma perché avete fatto adirare Dio siete stati consegnati ai nemici.	6 Ви були продані народам не на загин, але через те, що прогнівили Бога, вас ворогам віддано.
7 Avete irritato il vostro creatore, sacrificando a dèmoni e non a Dio.	7 Ви бо роздратували того, хто створив вас, жертвувавши не Богові, а демонам.
8 Avete dimenticato chi vi ha allevati, il Dio eterno, avete afflitto anche colei che vi ha nutriti, Gerusalemme.	8 Забули того, що годував вас, відвічного Бога, і засмутили Єрусалим, вашу годувальницю.
9 Essa ha visto piombare su di voi l’ira divina e ha esclamato: «Ascoltate, città vicine di Sion, Dio mi ha mandato un grande dolore.	9 Бо, бачивши той гнів, який зійшов на вас від Бога, вона мовила: «Послухайте, сусідки Сіону! Навів Бог на мене великий смуток.
10 Ho visto, infatti, la schiavitù in cui l’Eterno ha condotto i miei figli e le mie figlie.	10 Я бачила неволю моїх синів і моїх дочок, яку наслав на них Предвічний.
11 Io li avevo nutriti con gioia e li ho lasciati andare con pianto e dolore.	11 Я з радістю годувала їх, а відпустила із плачем та смутком.
12 Nessuno goda di me nel vedermi vedova e abbandonata da molti; sono stata lasciata sola per i peccati dei miei figli, perché hanno deviato dalla legge di Dio,	12 Ніхто хай не радіє надо мною, що стала удовою, покинутою всіма. З-за гріхів дітей моїх я опустіла, бо відхилились вони від Божого закону;
13 non hanno riconosciuto i suoi decreti, non hanno seguito i suoi comandamenti, non hanno proceduto per i sentieri della dottrina, secondo la sua giustizia.	13 про його заповіді знати не хотіли, шляхом його велінь не простували, ані стежками навчань не ступали, по його правді.
14 Venite, o città vicine di Sion, ricordatevi la schiavitù in cui l’Eterno ha condotto i miei figli e le mie figlie.	14 Хай прийдуть сусідки Сіону! Згадайте про неволю моїх синів і дочок, яку зіслав на них Предвічний.
15 Ha mandato contro di loro una nazione da lontano, una nazione malvagia di lingua straniera, che non ha avuto rispetto dei vecchi né pietà dei bambini.	15 Бо він наслав на них народ здалека, народ зухвалий, чужомовний який до старих не має шани, який до дітей милосердя не має;
16 Hanno strappato via i prediletti della vedova e l’hanno lasciata sola, senza figlie».	16 який забрав геть улюбленців удовиці і лишив її самітною, без дочок.
17 E io come posso aiutarvi?	17 Як мені допомогти вам?
18 Chi vi ha afflitto con tanti mali saprà liberarvi dalle mani dei vostri nemici.	18 Той, хто попустив на вас оті лиха, визволить вас із рук ворогів ваших.
19 Andate, figli miei, andate, io sono rimasta sola.	19 Рушайте, діти, рушайте, а я, полишена, залишуся самотою!
20 Ho deposto l’abito di pace, ho indossato la veste di sacco per la supplica, griderò all’Eterno per tutti i miei giorni.	20 Я скинула одежу щастя, накинула свою молитовну волосяницю; взиватиму до Вічного по всі дні мої.
21 Coraggio, figli miei, gridate a Dio, ed egli vi libererà dall’oppressione e dalle mani dei nemici.	21 Бадьортеся, діти, закликайте до Бога! Він визволить вас від насильства, від рук ворожих.
22 Io, infatti, ho sperato dall’Eterno la vostra salvezza e una grande gioia mi è venuta dal Santo, per la misericordia che presto vi giungerà dall’Eterno, vostro salvatore.	22 Бо я сподіваюсь від Предвічного для вас рятунку, і прийде мені радість від Святого через ту милость, що надійде вам незабаром від Предвічного, вашого Спасителя.
23 Vi ho lasciati andare con dolore e pianto, ma Dio vi ricondurrà a me con letizia e gioia, per sempre.	23 Я випровадила вас із смутком та сльозами, та Бог мені вас, із радістю і веселощами, поверне назавжди.
24 Come ora le città vicine di Sion vedono la vostra schiavitù, così ben presto vedranno la salvezza che vi giungerà dal vostro Dio; essa verrà a voi con grande gloria e splendore dell’Eterno.	24 Бо як нині сусідки Сіону бачать полон ваш, так узріють вони незабаром, зіслане Богом, спасіння, яке прийде до вас із славою великою та Вічного блиском.
25 Figli, sopportate con pazienza la collera che da Dio è venuta su di voi. Il tuo nemico ti ha perseguitato, ma vedrai ben presto la sua rovina e gli calpesterai la nuca.	25 Мої діти, терпляче переносіте гнів, що прийшов на вас від Бога. Переслідував тебе ворог твій, але ти скоро його загибель побачиш і на карк йому наступиш.
26 I miei teneri figli hanno camminato per aspri sentieri, sono stati portati via come gregge rapito dal nemico.	26 Мої ніжні діти ходили дорогами тряскими, їх ухоплено, неначе череду, яку ворог забирає.
27 Coraggio, figli, gridate a Dio, poiché si ricorderà di voi colui che vi ha afflitti.	27 Бадьортеся, дітки, закликайте до Бога, бо той, хто попустив на вас це лихо, про вас згадає!
28 Però, come pensaste di allontanarvi da Dio, così, ritornando, decuplicate lo zelo per ricercarlo;	28 А що ваша думка була звернена на те, щоб блукати геть від Бога, то, навернувшись, удесятеро більш його шукайте.
29 perché chi vi ha afflitto con tanti mali vi darà anche, con la vostra salvezza, una gioia perenne.	29 Бо той, хто попустив на вас нещастя, поверне вам спасіння й радість вічну.»
30 Coraggio, Gerusalemme! Colui che ti ha dato un nome ti consolerà.	30 Бадьорся, Єрусалиме, бо той, хто тобі дав ім’я, тебе потішить.
31 Sventurati coloro che ti hanno fatto del male, che hanno goduto della tua caduta;	31 Горе тим, які тебе утискали і раділи твоїм падінням!
32 sventurate le città in cui sono stati schiavi i tuoi figli, sventurata colei che li ha trattenuti.	32 Горе містам, яким служили твої діти! Горе місту, яке твоїх синів узяло в полон!
33 Come ha gioito per la tua caduta e si è allietata per la tua rovina, così si affliggerà per la sua solitudine.	33 Бо як воно раділо твоїм падінням і веселилось твоїм занепадом, так буде сумувати над власним запустінням.
34 Le toglierò l’esultanza di essere così popolata, la sua insolenza sarà cambiata in dolore.	34 Я заберу в нього радість велелюдного міста, і його бундючність обернеться на смуток.
35 Un fuoco cadrà su di essa per lunghi giorni per volere dell’Eterno, e per molto tempo sarà abitata da dèmoni.	35 Вічного вогонь опаде його багатоденне, демони житимуть у ньому довгочасно.
36 Guarda a oriente, Gerusalemme, osserva la gioia che ti viene da Dio.	36 Поглянь на схід, Єрусалиме, подивися на радість, що йде тобі від Бога!
37 Ecco, ritornano i figli che hai visto partire, ritornano insieme riuniti, dal sorgere del sole al suo tramonto, alla parola del Santo, esultanti per la gloria di Dio.	37 Ось бо повертаються твої сини, яких ти була відпустила. Повертаються громадою зі сходу на захід, на веління Святого, радіючи Божого славою.