Qoelet 4

BIBBIA CEI 2008	Біблія
1 Tornai poi a considerare tutte le oppressioni che si fanno sotto il sole. Ecco le lacrime degli oppressi e non c’è chi li consoli; dalla parte dei loro oppressori sta la violenza, ma non c’è chi li consoli.	1 І знов побачив я всі утиски, що кояться під сонцем: пригноблені в сльозах, а утішителя немає; від рук гнобителів — насильство, а втішника немає.
2 Allora ho proclamato felici i morti, ormai trapassati, più dei viventi che sono ancora in vita;	2 І проголосив я мертвих, що вже вмерли, щасливішими від живих, які ще живуть,
3 ma più felice degli uni e degli altri chi ancora non esiste, e non ha visto le azioni malvagie che si fanno sotto il sole.	3 а ще ліпшим від одних і других того, який ще не жив, тож не бачив лихих діл, що діються під сонцем.
4 Ho osservato anche che ogni fatica e ogni successo ottenuto non sono che invidia dell’uno verso l’altro. Anche questo è vanità, un correre dietro al vento.	4 Помітив я також, що всякий труд, що всяка в ділах спритність — то тільки обопільна заздрість: це теж лиш марнота й гонитва за вітром.
5 Lo stolto incrocia le sue braccia e divora la sua carne.	5 Дурний складає руки і їсть власне тіло.
6 Meglio una manciata guadagnata con calma che due manciate con tormento e una corsa dietro al vento.	6 Ліпша повна жменя спокою, аніж дві пригорщі повні труду та гонитви за вітром.
7 E tornai a considerare quest’altra vanità sotto il sole:	7 Бачив я ще й іншу марноту під сонцем.
8 il caso di chi è solo e non ha nessuno, né figlio né fratello. Eppure non smette mai di faticare, né il suo occhio è mai sazio di ricchezza: «Per chi mi affatico e mi privo dei beni?». Anche questo è vanità e un’occupazione gravosa.	8 Людина собі самотня, нікого другого не має; ні сина в неї, ані брата, а праці її нема краю, очі її не насичуються багатством. Для кого я працюю та позбавляю себе щастя? Це теж лиш марнота й лихий клопіт.
9 Meglio essere in due che uno solo, perché otterranno migliore compenso per la loro fatica.	9 Двом ліпше, ніж одному, вони бо мають ліпшу користь із своєї праці.
10 Infatti, se cadono, l’uno rialza l’altro. Guai invece a chi è solo: se cade, non ha nessuno che lo rialzi.	10 Бо як упадуть, один одного підніме. Горе ж одному, як упаде, і нема нікого, щоб його підвести.
11 Inoltre, se si dorme in due, si sta caldi; ma uno solo come fa a riscaldarsi?	11 Так само, як лежать удвох — їм тепло; одному ж як загрітись?
12 Se uno è aggredito, in due possono resistere: una corda a tre capi non si rompe tanto presto.	12 Наскочить на одного хтось, удвох проти нього стануть; троїста нитка не так хутко рветься.
13 Meglio un giovane povero ma accorto, che un re vecchio e stolto, che non sa più accettare consigli.	13 Ліпший юнак убогий та розумний, ніж цар старий та дурний, що вже не годен слухати поради;
14 Il giovane infatti può uscire di prigione ed essere fatto re, anche se, mentre quello regnava, era nato povero.	14 він бо із тюрми виходить царювати, дарма що в його царстві народивсь убогим.
15 Ho visto tutti i viventi che si muovono sotto il sole stare con quel giovane, che era subentrato al re.	15 Бачив я всіх живих, що під сонцем ходять, як вони коло юнака, коло другого, товпляться, що мав на його місце стати.
16 Era una folla immensa quella che gli stava davanti. Ma coloro che verranno dopo non si rallegreranno neppure di lui. Anche questo è vanità, un correre dietro al vento.	16 Безліч було народу, усіх тих, котрим він перед вів; та ті, що прийдуть потім, не будуть ним раді. Це теж марнота й гонитва за вітром.
17 Bada ai tuoi passi quando ti rechi alla casa di Dio. Avvicìnati per ascoltare piuttosto che offrire sacrifici, come fanno gli stolti, i quali non sanno di fare del male.	17 Вважай на свої ноги, як ідеш у дім Божий. Приступай слухняно: це ліпше, ніж коли дурні приносять жертви; вони бо не знають, що вони зло чинять.