| 1 Davide, ormai vecchio e sazio di giorni, costituì re su Israele suo figlio Salomone. | 1 Давида сповістили, що філістимляни облягли Кеїлу й токи грабують. |
| 2 Egli radunò tutti i capi d’Israele, i sacerdoti e i leviti. | 2 І спитав Давид Господа: «Чи мені йти й бити отих філістимлян?» Господь відповів Давидові: «Іди та побий філістимлян і визволи Кеїлу.» |
| 3 Si contarono i leviti, dai trent’anni in su: censiti, uno per uno, risultarono trentottomila. | 3 Однак люди Давидові йому сказали: «Ось ми вже тут, в Юдеї, тремтимо зо страху, а що ж то буде, коли підемо на Кеїлу, на військо філістимлян?» |
| 4 Di costoro ventiquattromila dirigevano l’attività del tempio del Signore, seimila erano scribi e giudici, | 4 Давид спитав Господа вдруге, й Господь йому відповів: «Виряджайся йти в Кеїлу: я видам філістимлян тобі в руки.» |
| 5 quattromila portieri, e quattromila lodavano il Signore con tutti gli strumenti inventati da Davide per lodarlo. | 5 І пішов Давид із своїми людьми в Кеїлу, вдарив на філістимлян, зайняв їх скотину, і завдавши їм тяжкої поразки, визволив мешканців Кеїли. |
6 Davide divise in classi i figli di Levi: Gherson, Keat e Merarì.
| 6 Коли ж Евіятар, син Ахімелеха, втік був до Давида в Кеїлу, — ефод був при ньому. |
| 7 Dei Ghersoniti: Ladan e Simei. | 7 Як донесли Саулові, що Давид увійшов У Кеїлу, він мовив: «Бог видав його мені в руки, бо він замкнув себе самого, ввійшовши в місто з ворітьми й засувами.» |
| 8 Figli di Ladan: Iechièl, il capo, poi Zetam e Gioele; tre. | 8 І скликав Саул увесь народ до зброї, щоб двигнутися під Кеїлу та й облягти Давида з його людьми. |
| 9 Figli di Simei: Selomìt, Cazièl, Aran; tre. Costoro sono i capi dei casati di Ladan. | 9 Довідавшись, що Саул кує на нього лихо, Давид сказав до священика Евіятара: «Принеси сюди ефод!» |
| 10 Figli di Simei: Iacat, Ziza, Ieus, Berià; questi sono i quattro figli di Simei. | 10 Далі Давид сазав: «Господи, Боже Ізраїля! Слуга твій справді довідавсь, що Саул заповзявся двигнутися проти Кеїли, щоб через мене зруйнувати місто. |
11 Iacat era il capo e Ziza il secondo. Ieus e Berià non ebbero molti figli; perciò erano un solo casato, una sola classe.
| 11 Чи городяни Кеїли видадуть мене йому в руки? Чи прийде Саул, як прочув слуга твій? Господи, Боже Ізраїля, сповісти, благаю, про це слугу твого!» І Господь відповів: «Прийде!» |
| 12 Figli di Keat: Amram, Isar, Ebron e Uzzièl; quattro. | 12 Давид спитав: «Чи видадуть городяни Кеїли мене й моїх людей Саулові в руки?» Господь відповів: «Видадуть!» |
| 13 Figli di Amram: Aronne e Mosè. Aronne fu scelto per consacrare le cose santissime, egli e i suoi figli, per sempre, perché offrisse incenso davanti al Signore, lo servisse e benedicesse in suo nome per sempre. | 13 Тоді Давид зо своїми людьми — якихось шістсот чоловік — зібрався, і вони покинули Кеїлу й тулились, де попало. Якже Саулові донесли, що Давид утік із Кеїли, він покинув похід. |
| 14 Riguardo a Mosè, uomo di Dio, i suoi figli furono annoverati nella tribù di Levi. | 14 Давид перебував у пустині у сховищах; він перебував у горах у пустині Зіф, а Саул шукав його без перестанку, та Бог його не видав йому в руки. |
| 15 Figli di Mosè: Ghersom ed Elièzer. | 15 Давид, однак, боявся, бо Саул вийшов у похід чигати на його життя. Був же тоді Давид у пустині Зіф, в Хореші. |
| 16 Figli di Ghersom: Sebuèl, il capo. | 16 Йонатан, син Саула, вибравсь і прийшов до Давида в Хореші і підкріпив його силу в Бозі. |
| 17 I figli di Elièzer furono Recabia, il capo. Elièzer non ebbe altri figli, mentre i figli di Recabia furono moltissimi. | 17 Він сказав до нього: «Не бійся, рука Саула, мого батька, тебе не досягне. Ти будеш царем над Ізраїлем, а я буду другим по тобі. І Саул, мій батько, теж знає це.» |
| 18 Figli di Isar: Selomìt, il capo. | 18 І вони обидва склали умову перед Господом. Давид зостався в Хореші, а Йонатан пішов додому. |
| 19 Figli di Ebron: Ieria il capo, Amaria secondo, Iacazièl terzo, Iekamàm quarto. | 19 Прийшли зіфії до Саула в Гівеа та й кажуть: «Чи ж Давид не ховається в нас по проваллях у Хореші, на Хахіла-горбі, що на південь від степу? |
20 Figli di Uzzièl: Mica il capo, Issia secondo.
| 20 Оце ж, коли хочеш прийти, царю, приходь, а це вже наше діло буде видати його цареві.» |
| 21 Figli di Merarì: Maclì e Musì. Figli di Maclì: Eleàzaro e Kis. | 21 Саул відповів: «Нехай Господь благословить вас за це, що ви пожалували мене. |
| 22 Eleàzaro morì senza figli, avendo soltanto figlie; le sposarono i figli di Kis, loro fratelli. | 22 Ідіть же та ще розвідайтеся, розізнайте й розгляньте те місце, де його нога часто ступає й хто його там бачив, бо мені кажуть, що він дуже хитрий. |
23 Figli di Musì: Maclì, Eder e Ieremòt; tre.
| 23 Розгляньте та розвідайтеся добре про всі таємні закутки, де він ховається, і коли будете певні, повернетесь до мене. Тоді я піду з вами, і як він у цій землі, я шукатиму його по всіх тисячах Юди.» |
| 24 Questi sono i figli di Levi secondo i loro casati, i capi di casato, secondo il censimento, contati nominalmente, uno per uno, incaricati dei lavori per il servizio del tempio del Signore, dai vent’anni in su. | 24 І вибрались вони й пішли в Зіф перед Саулом. Давид же зо своїми людьми був тоді в Маон-пустині, в степу, на південь від пустині. |
| 25 Infatti Davide aveva detto: «Il Signore, Dio d’Israele, ha concesso la tranquillità al suo popolo e si è stabilito a Gerusalemme per sempre. | 25 Якже Саул із своїми людьми пішов його шукати, Давида про це сповістили, і він спустивсь до скелі, що в Маон-пустині. Саул довідався про це й погнався за Давидом у Маон-пустиню. |
| 26 Anche i leviti non avranno più da trasportare la Dimora e tutti i suoi oggetti per il suo servizio». | 26 Саул із своїми людьми йшов по цім боці гори, а Давид із своїми людьми по тім боці гори. І от коли Давид у скрутному становищі старався вивинутись від Саула, Саул же зо своїми силкувався обійти Давида й його людей, щоб їх захопити, |
| 27 Secondo le ultime disposizioni di Davide, il censimento dei figli di Levi si fece dai vent’anni in su. | 27 прибув посланець до Саула з вістю: «Приходь чимскоріше, бо філістимляни напали на землю!» |
| 28 Perciò il loro posto era a fianco dei figli di Aronne per il servizio del tempio del Signore, relativamente ai cortili, alle stanze, alla purificazione di ogni cosa sacra e all’attività per il servizio del tempio di Dio, | 28 І перестав Саул гонитись за Давидом і двигнувся проти філістимлян. Тому й названо це місце — Скеля Розділення. |
| 29 al pane dell’offerta, alla farina, all’offerta, alle focacce non lievitate, alle cose che dovevano essere preparate nella teglia e ben stemperate, e a tutte le misure di capacità e di lunghezza. | |
| 30 Dovevano presentarsi ogni mattina e ogni sera per celebrare e lodare il Signore, | |
| 31 come pure per tutti gli olocausti da offrire al Signore nei sabati, nei noviluni, nelle feste fisse, secondo un numero preciso prescritto dalle loro regole, stando sempre davanti al Signore. | |
| 32 Dovevano provvedere anche al servizio della tenda del convegno e al servizio del santuario e stavano agli ordini dei figli di Aronne, loro fratelli, per il servizio del tempio del Signore. | |