Vangelo secondo Luca 20

BIBBIA CEI 1974	Біблія
1 Un giorno, mentre istruiva il popolo nel tempio e annunziava la parola di Dio, si avvicinarono i sommi sacerdoti e gli scribi con gli anziani e si rivolsero a lui dicendo:	1 Одного дня, як навчав народ у храмі й звіщав Добру Новину, приступили первосвященики і книжники з старшинами
2 "Dicci con quale autorità fai queste cose o chi è che t'ha dato quest'autorità".	2 і сказали так до нього «Скажи нам, якою владою ти це робиш, або хто тобі дав владу цю»
3 E Gesù disse loro: "Vi farò anch'io una domanda e voi rispondetemi:	3 Він у відповідь сказав «Я теж спитаю вас одне. Скажіть мені
4 Il battesimo di Giovanni veniva dal Cielo o dagli uomini?".	4 Йоанове хрищення було з неба чи від людей»
5 Allora essi discutevano fra loro: "Se diciamo "dal Cielo", risponderà: "Perché non gli avete creduto?".	5 А вони так міркували в собі Якщо ми скажемо З неба, — він спитає Чому ж ви йому не повірили
6 E se diciamo "dagli uomini", tutto il popolo ci lapiderà, perché è convinto che Giovanni è un profeta".	6 А як ми скажемо Від людей, — увесь народ нас поб’є камінням, бо був певний, що Йоан пророк.
7 Risposero quindi di non saperlo.	7 І відповіли «Не знаємо, звідки (воно було).»
8 E Gesù disse loro: "Nemmeno io vi dico con quale autorità faccio queste cose".	8 А Ісус сказав їм «То й я вам не скажу, якою владою я це чиню.»
9 Poi cominciò a dire al popolo questa parabola: "Un uomo 'piantò una vigna', l'affidò a dei coltivatori e se ne andò lontano per molto tempo.	9 І він почав народові казати оцю притчу «Один чоловік насадив був виноградник, винайняв його виноградарям і відійшов на довший час.
10 A suo tempo, mandò un servo da quei coltivatori perché gli dessero una parte del raccolto della vigna. Ma i coltivatori lo percossero e lo rimandarono a mani vuote.	10 Та своєчасно послав він до виноградарів слугу, щоб ті дали йому частку з плодів виноградних; а виноградарі, побивши його, відіслали ні з чим.
11 Mandò un altro servo, ma essi percossero anche questo, lo insultarono e lo rimandarono a mani vuote.	11 І знов послав він другого слугу, та вони, й того побивши й обезчестивши, відпустили з порожніми руками.
12 Ne mandò ancora un terzo, ma anche questo lo ferirono e lo cacciarono.	12 Послав ще й третього, та вони й цього, тяжко поранивши, прогнали.
13 Disse allora il padrone della vigna: Che devo fare? Manderò il mio unico figlio; forse di lui avranno rispetto.	13 Сказав тоді власник виноградника Що мені робити Послати хібащо мого улюбленого сина Може його пошанують
14 Quando lo videro, i coltivatori discutevano fra loro dicendo: Costui è l'erede. Uccidiamolo e così l'eredità sarà nostra.	14 Виноградарі ж, побачивши його, так почали міркувати між собою Це спадкоємець, убиймо його, щоб спадщина нам дісталась.
15 E lo cacciarono fuori della vigna e l'uccisero. Che cosa farà dunque a costoro il padrone della vigna?	15 І вивели його за виноградник і вбили. Що, отже, зробить їм власник виноградника
16 Verrà e manderà a morte quei coltivatori, e affiderà ad altri la vigna". Ma essi, udito ciò, esclamarono: "Non sia mai!".	16 Прийде і вигубить тих виноградарів, а виноградник дасть іншим.» Почувши це, вони сказали «Нехай це не станеться!»
17 Allora egli si volse verso di loro e disse: "Che cos'è dunque ciò che è scritto: 'La pietra che i costruttori hanno scartata, è diventata testata d'angolo'?	17 Ісус же глянув на них пильно й мовив «Що, отже, значить оце написане Камінь, що його відкинули будівничі, власне той став наріжним
18 Chiunque cadrà su quella pietra si sfracellerà e a chi cadrà addosso, lo stritolerà".	18 Кожний, хто впаде на той камінь, розіб’ється; на кого ж він впаде — роздавить.»
19 Gli scribi e i sommi sacerdoti cercarono allora di mettergli addosso le mani, ma ebbero paura del popolo. Avevano capito che quella parabola l'aveva detta per loro.	19 Первосвященики та книжники шукали зараз же накласти на нього руки, але боялися народу, бо зрозуміли, що проти них сказав цю притчу.
20 Postisi in osservazione, mandarono informatori, che si fingessero persone oneste, per coglierlo in fallo nelle sue parole e poi consegnarlo all'autorità e al potere del governatore.	20 І назираючи за ним, вони послали підглядачів, що з себе праведних удавали, щоб його піймати на слові й видати начальству і владі намісника.
21 Costoro lo interrogarono: "Maestro, sappiamo che parli e insegni con rettitudine e non guardi in faccia a nessuno, ma insegni secondo verità la via di Dio.	21 І ті спитали його «Учителю, ми знаємо, що ти говориш і навчаєш правильно, і не дивишся на обличчя, але навчаєш Божої путі по правді.
22 È lecito che noi paghiamo il tributo a Cesare?".	22 Чи вільно нам давати кесареві податок, чи ні»
23 Conoscendo la loro malizia, disse:	23 Він же, побачивши їх лукавство, промовив до них
24 "Mostratemi un denaro: di chi è l'immagine e l'iscrizione?". Risposero: "Di Cesare".	24 «Покажіть мені динарій. Чий на ньому образ і напис» Ті відповіли «Кесарів.»
25 Ed egli disse: "Rendete dunque a Cesare ciò che è di Cesare e a Dio ciò che è di Dio".	25 І він сказав їм «Віддайте, отже, що кесареве — кесареві, а що Боже — Богові.»
26 Così non poterono coglierlo in fallo davanti al popolo e, meravigliati della sua risposta, tacquero.	26 І не могли піймати його перед людьми на слові та, дивувавшися його відповіді, замовкли.
27 Gli si avvicinarono poi alcuni sadducei, i quali negano che vi sia la risurrezione, e gli posero questa domanda:	27 Деякі з садукеїв, що кажуть, ніби нема воскресіння, приступили
28 "Maestro, Mosè ci ha prescritto: Se a qualcuno muore un fratello che ha moglie, ma senza figli, suo fratello si prenda la vedova e dia una discendenza al proprio fratello.	28 й спитали його «Учителю, Мойсей приписав нам Коли чийсь брат, одружений, умре бездітним, нехай його брат візьме за себе його жінку й відродить потомство братові своєму.
29 C'erano dunque sette fratelli: il primo, dopo aver preso moglie, morì senza figli.	29 Сім ото братів було. Перший узяв жінку й помер бездітним.
30 Allora la prese il secondo	30 Потім другий,
31 e poi il terzo e così tutti e sette; e morirono tutti senza lasciare figli.	31 і третій, і так семеро умерли, не зоставивши дітей по собі.
32 Da ultimo anche la donna morì.	32 Врешті, померла й жінка.
33 Questa donna dunque, nella risurrezione, di chi sarà moglie? Poiché tutti e sette l'hanno avuta in moglie".	33 Жінка та, отже, при воскресінні, кому буде за жінку, бож семеро мали її за жінку.»
34 Gesù rispose: "I figli di questo mondo prendono moglie e prendono marito;	34 Ісус відповів їм «Сини цього світу женяться і виходять заміж.
35 ma quelli che sono giudicati degni dell'altro mondo e della risurrezione dai morti, non prendono moglie né marito;	35 Ті ж, що будуть достойні осягнути того віку й воскресіння з мертвих, не женяться і не виходять заміж;
36 e nemmeno possono più morire, perché sono uguali agli angeli e, essendo figli della risurrezione, sono figli di Dio.	36 бо й вмерти вже не можуть, тому що, до ангелів подібні, вони — сини Божі, бувши синами воскресіння.
37 Che poi i morti risorgono, lo ha indicato anche Mosè a proposito del roveto, quando chiama il Signore: 'Dio di Abramo, Dio di Isacco e Dio di Giacobbe'.	37 А що мертві воскресають, — це й Мойсей при кущі дав був зрозуміти, де він назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака й Богом Якова.
38 Dio non è Dio dei morti, ma dei vivi; perché tutti vivono per lui".	38 Бог же не є Бог мертвих, але живих, усі бо живуть для нього.»
39 Dissero allora alcuni scribi: "Maestro, hai parlato bene".	39 Деякі з книжників, озвавшися, заговорили «Учителю, ти добре сказав.»
40 E non osavano più fargli alcuna domanda.	40 І не насмілювались вони більше ні про що його питати.
41 Egli poi disse loro: "Come mai dicono che il Cristo è figlio di Davide,	41 І тоді він до них промовив «Як же це кажуть, що Христос син Давида
42 se Davide stesso nel libro dei Salmi dice: 'Ha detto il Signore al mio Signore: siedi alla mia destra,'	42 Бож сам Давид у книзі Псалмів мовить Господь сказав Владиці моєму Сиди праворуч мене,
43 'finché io ponga i tuoi nemici come sgabello ai tuoi piedi?'	43 поки я не покладу твоїх ворогів підніжком тобі під ноги.
44 Davide dunque lo chiama Signore; perciò come può essere suo figlio?".	44 Давид, отже, зве його Господом. Як же він може бути його сином»
45 E mentre tutto il popolo ascoltava, disse ai discepoli:	45 І коли ввесь народ слухав, він сказав своїм учням «Остерігайтеся книжників,
46 "Guardatevi dagli scribi che amano passeggiare in lunghe vesti e hanno piacere di esser salutati nelle piazze, avere i primi seggi nelle sinagoghe e i primi posti nei conviti;	46 що ходять залюбки в довгих шатах, люблять вітання на майданах, перші сидження в синагогах та перші місця на бенкетах;
47 divorano le case delle vedove, e in apparenza fanno lunghe preghiere. Essi riceveranno una condanna più severa".	47 що поїдають доми вдовиць і довго моляться для виду — вони приймуть строгіше осудження.»