Vangelo secondo Marco 8

BIBBIA CEI 1974	Біблія
1 In quei giorni, essendoci di nuovo molta folla che non aveva da mangiare, chiamò a sé i discepoli e disse loro:	1 За тих днів, як знову була сила народу, їсти ж не мали що, то закликав учнів і каже їм:
2 "Sento compassione di questa folla, perché già da tre giorni mi stanno dietro e non hanno da mangiare.	2 Шкода мені люду, — ось уже три дні перебуває зо мною, а не має що їсти.
3 Se li rimando digiuni alle proprie case, verranno meno per via; e alcuni di loro vengono di lontano".	3 Коли відпущу голодних додому, ослабнуть дорогою; деякі бо з них поприходили здалека.
4 Gli risposero i discepoli: "E come si potrebbe sfamarli di pane qui, in un deserto?".	4 Тож відказали йому учні його: З чого й хто міг би нагодувати їх хлібом ось тут у пустелі?
5 E domandò loro: "Quanti pani avete?". Gli dissero: "Sette".	5 Він же спитав їх: Скільки маєте хлібів? Сім, — відказали ті.
6 Gesù ordinò alla folla di sedersi per terra. Presi allora quei sette pani, rese grazie, li spezzò e li diede ai discepoli perché li distribuissero; ed essi li distribuirono alla folla.	6 Тоді повелів він народові сісти на землю і, взявши сім хлібів та воздавши хвалу, поламав їх та й дав своїм учням, щоб роздавали, і вони роздали народові.
7 Avevano anche pochi pesciolini; dopo aver pronunziata la benedizione su di essi, disse di distribuire anche quelli.	7 Мали й дещо риб, тоді поблагословив і їх і наказав теж роздати.
8 Così essi mangiarono e si saziarono; e portarono via sette sporte di pezzi avanzati.	8 І вони їли й наситились, ще й поназбирали полишених куснів аж сім кошиків;
9 Erano circa quattromila. E li congedò.	9 було ж їх із чотири тисячі. І відпустив їх.
10 Salì poi sulla barca con i suoi discepoli e andò dalle parti di Dalmanùta.	10 А ввійшовши відразу в човен із своїми учнями, прибув у Далманутський край.
11 Allora vennero i farisei e incominciarono a discutere con lui, chiedendogli un segno dal cielo, per metterlo alla prova.	11 Тоді вийшли фарисеї й завели з ним суперечку — вимагали від нього знаку з неба, ставивши його на пробу.
12 Ma egli, traendo un profondo sospiro, disse: "Perché questa generazione chiede un segno? In verità vi dico: non sarà dato alcun segno a questa generazione".	12 Зідхнув же він з усього свого духу та й каже: Чого бо це поріддя домагається знаку? Істинно кажу вам: Не дасться отому поріддю знаку!
13 E lasciatili, risalì sulla barca e si avviò all'altra sponda.	13 І покинувши їх, знову сів у човен і поплив на той бік.
14 Ma i discepoli avevano dimenticato di prendere dei pani e non avevano con sé sulla barca che un pane solo.	14 Учні ж забули взяти хліба — мали з собою лиш один хліб у човні.
15 Allora egli li ammoniva dicendo: "Fate attenzione, guardatevi dal lievito dei farisei e dal lievito di Erode!".	15 І наказував їм, кажучи: Глядіть, бережіться фарисейської закваски та закваски Іродової!
16 E quelli dicevano fra loro: "Non abbiamo pane".	16 І стали перемовлятись про те, що не мають хліба.
17 Ma Gesù, accortosi di questo, disse loro: "Perché discutete che non avete pane? Non intendete e non capite ancora? Avete il cuore indurito?	17 Ісус, довідавшись про те, каже до них: Чого перемовляєтесь про те, що хліба у вас нема? Невже ж іще не збагнули, не второпали? Невже ж іще у вас нечуле серце?
18 'Avete occhi e non vedete, avete orecchi e non udite'? E non vi ricordate,	18 Маючи очі — не бачите? Маючи вуха — не чуєте? Не пам’ятаєте,
19 quando ho spezzato i cinque pani per i cinquemila, quante ceste colme di pezzi avete portato via?". Gli dissero: "Dodici".	19 як я ламав п’ять хлібів на п’ять тисяч? Скільки ви повних кошиків із куснями зібрали? — Дванадцять — кажуть йому.
20 "E quando ho spezzato i sette pani per i quattromila, quante sporte piene di pezzi avete portato via?". Gli dissero: "Sette".	20 А коли я помножив сім хлібів на чотири тисячі, скільки ви повних кошиків із куснями зібрали? — Сім, — кажуть.
21 E disse loro: "Non capite ancora?".	21 І він сказав їм: То й ще не розумієте?
22 Giunsero a Betsàida, dove gli condussero un cieco pregandolo di toccarlo.	22 Приходять же вони у Витсаїду, і ось приводять йому сліпого та й просять його, щоб його доторкнувся.
23 Allora preso il cieco per mano, lo condusse fuori del villaggio e, dopo avergli messo della saliva sugli occhi, gli impose le mani e gli chiese: "Vedi qualcosa?".	23 Узявши ж сліпого за руку, вивів він його за село і, слиною помазавши йому очі, поклав на нього руки та й спитав його: Чи бачиш щонебудь?
24 Quegli, alzando gli occhi, disse: "Vedo gli uomini, poiché vedo come degli alberi che camminano".	24 Глянув той і каже: Бачу людей, — наче б дерева ходячі!
25 Allora gli impose di nuovo le mani sugli occhi ed egli ci vide chiaramente e fu sanato e vedeva a distanza ogni cosa.	25 Тоді знову поклав він йому на очі руки і той прозрів, і одужав, і почав бачити усе і здалека, і чітко.
26 E lo rimandò a casa dicendo: "Non entrare nemmeno nel villaggio".	26 І послав його додому, кажучи: Навіть у село не входь.
27 Poi Gesù partì con i suoi discepoli verso i villaggi intorno a Cesarèa di Filippo; e per via interrogava i suoi discepoli dicendo: "Chi dice la gente che io sia?".	27 І пішов Ісус із своїми учнями до сіл Филипової Кесарії, і дорогою розпитував учнів своїх, мовивши до них: За кого мене люди мають?
28 Ed essi gli risposero: "Giovanni il Battista, altri poi Elia e altri uno dei profeti".	28 Ті йому й відказали: Одні за Йоана Христителя, інші за Іллю, а ще інші за котрогось із пророків.
29 Ma egli replicò: "E voi chi dite che io sia?". Pietro gli rispose: "Tu sei il Cristo".	29 А ви, — спитав їх, — що кажете про мене: хто я? Озвавсь Петро та й каже до нього: Ти — Христос.
30 E impose loro severamente di non parlare di lui a nessuno.	30 Але наказав їм гостро, щоб нікому не говорили про нього.
31 E cominciò a insegnar loro che il Figlio dell'uomo doveva molto soffrire, ed essere riprovato dagli anziani, dai sommi sacerdoti e dagli scribi, poi venire ucciso e, dopo tre giorni, risuscitare.	31 І він узяв навчати їх, що Синові Чоловічому багато треба вистраждати, а й відцураються його старші, первосвященики та книжники, буде він убитий, по трьох же днях воскресне.
32 Gesù faceva questo discorso apertamente. Allora Pietro lo prese in disparte, e si mise a rimproverarlo.	32 А говорив про це відкрито. Тоді Петро, взявши його набік, заходився йому докоряти.
33 Ma egli, voltatosi e guardando i discepoli, rimproverò Pietro e gli disse: "Lungi da me, satana! Perché tu non pensi secondo Dio, ma secondo gli uomini".	33 Він же, обернувшись і глянувши на своїх учнів, скартав Петра і сказав: Геть від мене, сатано! Бо гадаєш ти не про те, що Боже, лише про те, що людське.
34 Convocata la folla insieme ai suoi discepoli, disse loro: "Se qualcuno vuol venire dietro di me rinneghi se stesso, prenda la sua croce e mi segua.	34 І прикликавши народ разом із своїми учнями, сказав їм: Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною.
35 Perché chi vorrà salvare la propria vita, la perderà; ma chi perderà la propria vita per causa mia e del vangelo, la salverà.	35 Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу мене ради та Євангелії, той її спасе.
36 Che giova infatti all'uomo guadagnare il mondo intero, se poi perde la propria anima?	36 Бо яка користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу?
37 E che cosa potrebbe mai dare un uomo in cambio della propria anima?	37 Що бо людина може дати взамін за власну душу?
38 Chi si vergognerà di me e delle mie parole davanti a questa generazione adultera e peccatrice, anche il Figlio dell'uomo si vergognerà di lui, quando verrà nella gloria del Padre suo con gli angeli santi".	38 Хто, отже, буде соромитися мене й моїх слів перед цим родом перелюбним та грішним, того посоромиться і Син Чоловічий, коли прийде у славі Отця свого з святими ангелами.