Salmi 49

BIBBIA CEI 1974	Біблія
1 'Al maestro del coro. Dei figli di Core. Salmo.'	1 Провідникові хору. Синів Кораха. Псалом.
2 Ascoltate, popoli tutti, porgete orecchio abitanti del mondo,	2 Слухайте це, усі народи, уважайте, всі мешканці світу:
3 voi nobili e gente del popolo, ricchi e poveri insieme.	3 і люди прості, і вельможні, разом багаті й бідні.
4 La mia bocca esprime sapienza, il mio cuore medita saggezza;	4 Уста мої казатимуть слова мудрі і думка серця мого — розумні речі.
5 porgerò l'orecchio a un proverbio, spiegherò il mio enigma sulla cetra.	5 Я нахилю до притчі моє вухо, відкрию мою загадку під гусла.
6 Perché temere nei giorni tristi, quando mi circonda la malizia dei perversi?	6 Чого б то мусів я боятися за лихої години, коли мене оточить несправедливість тих, які на мене засідають,
7 Essi confidano nella loro forza, si vantano della loro grande ricchezza.	7 вповають на свої достатки, і хваляться своїм багатством превеликим?
8 Nessuno può riscattare se stesso, o dare a Dio il suo prezzo.	8 Таж ніхто не може викупити себе самого, не може дати Богові ціну за себе.
9 Per quanto si paghi il riscatto di una vita, non potrà mai bastare	9 Занадто дорогий бо його душі викуп, і вистачити він ніколи не може
10 per vivere senza fine, e non vedere la tomba.	10 так, щоб він жив повіки й не бачив могили ніколи.
11 Vedrà morire i sapienti; lo stolto e l'insensato periranno insieme e lasceranno ad altri le loro ricchezze.	11 Бож бачить він, що мудрі умирають, однаково і дурень, і безумний гинуть і свої багатства іншим залишають.
12 Il sepolcro sarà loro casa per sempre, loro dimora per tutte le generazioni, eppure hanno dato il loro nome alla terra.	12 Могили — домівки їх повік, їхні житла від роду й до роду, хоч вони й називають країни своїми іменами.
13 Ma l'uomo nella prosperità non comprende, è come gli animali che periscono.	13 Таж людина в багатстві не звікує, подібна до скотини, яка гине.
14 Questa è la sorte di chi confida in se stesso, l'avvenire di chi si compiace nelle sue parole.	14 Така дорога тих, що нерозумно на себе покладаються, і такий кінець тих, що милуються з свого щастя.
15 Come pecore sono avviati agli inferi, sarà loro pastore la morte; scenderanno a precipizio nel sepolcro, svanirà ogni loro parvenza: gli inferi saranno la loro dimora.	15 Ведуть їх, як отару, до Шеолу; смерть пасе їх, і справедливі панують над ними. Скоро їхня постать зникне, — Шеол домівкою їм буде.
16 Ma Dio potrà riscattarmi, mi strapperà dalla mano della morte.	16 Але Бог визволить мою душу з руки Шеолу, він мене прийме до себе.
17 Se vedi un uomo arricchirsi, non temere, se aumenta la gloria della sua casa.	17 е лякайсь, як хто розбагатіє, коли побільшиться пишність його дому.
18 Quando muore con sé non porta nulla, né scende con lui la sua gloria.	18 Бо, як помре, нічого не візьме з собою; багатство його з ним не зійде.
19 Nella sua vita si diceva fortunato: "Ti loderanno, perché ti sei procurato del bene".	19 Хоч він і благословляв себе за життя свого, — хвалитимуть тебе, що дбав за себе, —
20 Andrà con la generazione dei suoi padri che non vedranno mai più la luce.	20 та все ж таки він піде до роду батьків своїх, що не побачать світла вже ніколи.
21 L'uomo nella prosperità non comprende, è come gli animali che periscono.	21 Чоловік, що живе в багатстві нерозумно, подібний до скотини, яка гине.