Lucas 19

EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS	Біблія
1 Jesús entró en Jericó y atravesaba la cuidad.	1 Увійшовши в Єрихон, Ісус проходив через (місто).
2 Allí vivía un hombre muy rico llamado Zaqueo, que era el jefe de los publicanos.	2 А був там чоловік, Закхей на ім’я; він був головою над митарями й був багатий.
3 El quería ver quién era Jesús, pero no podía a causa de la multitud, porque era de baja estatura.	3 Він бажав бачити Ісуса, хто він такий, але не міг із-за народу, бо був малого зросту.
4 Entonces se adelantó y subió a un sicomoro para poder verlo, porque iba a pasar por allí,	4 Побіг він наперед, виліз на сикомор, щоб подивитися на нього, бо Ісус мав проходити тудою.
5 Al llegar a ese lugar, Jesús miró hacia arriba y le dijo: «Zaqueo, baja pronto, porque hoy tengo que alojarme en tu casa».	5 Прийшовши на те місце, Ісус глянув угору і сказав до нього «Закхею, притьмом злізай, бо я сьогодні маю бути в твоїм домі.»
6 Zaqueo bajó rápidamente y lo recibió con alegría.	6 І зліз той швидко і прийняв його радо.
7 Al ver esto, todos murmuraban, diciendo: «Se ha ido a alojar en casa de un pecador».	7 Всі, бачивши те, заходилися нарікати та й казали «До чоловіка грішника зайшов у гостину.»
8 Pero Zaqueo dijo resueltamente al Señor: «Señor, voy a dar la mitad de mis bienes a los pobres, y si he perjudicado a alguien, le daré cuatro veces más».	8 А Закхей устав і до Господа промовив «Господи, ось половину майна свого даю вбогим, а коли чимсь когось і покривдив, поверну вчетверо.»
9 Y Jesús le dijo: «Hoy ha llegado la salvación a esta casa, ya que también este hombres es un hijo de Abraham,	9 Ісус сказав до нього «Сьогодні на цей дім зійшло спасіння, бо й він син Авраама.
10 porque el Hijo del hombre vino a buscar y a salvar lo que estaba perdido».	10 Син бо Чоловічий прийшов шукати і спасти те, що загинуло.»
11 Como la gente seguía escuchando, añadió una parábola, porque estaba cerca de Jerusalén y ellos pensaban que el Reino de Dios iba a aparecer de un momento a otro.	11 Як люди слухали це, Ісус сказав ще одну притчу, бо він був близько Єрусалиму, і вони думали, що Царство Боже негайно має з’явитись.
12 El les dijo: «Un hombre de familia noble fue a un país lejano para recibir la investidura real y regresar en seguida.	12 Отож, він мовив «Один чоловік, знатного роду, пішов у далеку землю прийняти собі царство та й повернутись потім.
13 Llamó a diez de sus servidores y les entró cien monedas de plata a cada uno, diciéndoles: "Háganlas producir hasta que yo vuelva".	13 Покликав він десятьох слуг своїх, дав їм десять мін і мовив до них Промишляйте ними, поки я повернуся.
14 Pero sus conciudadanos lo odiaban y enviaron detrás de él una embajada encargada de decir: "No queremos que este sea nuestro rey".	14 Співгромадяни ж його ненавиділи його й вислали слідом за ним посольство, щоб сказати Не хочемо, щоб отой царював над нами!
15 Al regresar, investido de la dignidad real, hizo llamar a los servidores a quienes había dado el dinero, para saber lo que había ganado cada uno.	15 І от, як він, прийнявши царство, назад повернувся, звелів прикликати до себе слуг тих, що їм дав гроші, щоб довідатися, хто що придбав.
16 El primero se presentó y le dijo: "Señor, tus cien monedas de plata han producido diez veces más".	16 Перший прийшов і каже Пане, міна твоя придбала інших десять.
17 "Está bien, buen servidor, le respondió, ya que has sido fiel en tan poca cosa, recibe el gobierno de diez ciudades".	17 Гаразд, добрий слуго, — сказав пан, — тому, що ти вірний у маленькім, візьми управу над десятьма містами.
18 Llegó el segundo y el dijo: "Señor, tus cien monedas de plata han producido cinco veces más".	18 І прийшов другий і каже Пане, міна твоя, принесла п’ять мін.
19 A él también le dijo: "Tú estarás al frente de cinco ciudades".	19 Він сказав і цьому Ти теж будь над п’ятьма містами.
20 Llegó el otro y le dijo: "Señor, aquí tienes tus cien monedas de plata, que guardé envueltas en un pañuelo.	20 Прийшов ще інший й каже Ось твоя міна, пане, що я тримав заховану в хустинці,
21 Porque tuve miedo de ti, que eres un hombre exigentes, que quieres percibir lo que no has depositado y cosechar lo que no has sembrado".	21 бо я лякався тебе, тому що ти чоловік жорстокий береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.
22 El le respondió: "Yo te juzgo por tus propias palabras, mal servidor. Si sabías que soy un hombre exigente, que quiero percibir lo que no deposité y cosechar lo que no sembré,	22 А пан до нього й каже З уст твоїх я тебе суджу, лукавий слуго! Ти знав, що я чоловік жорстокий, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.
23 ¿por qué no entregaste mi dinero en préstamo? A mi regreso yo lo hubiera recuperado con intereses"	23 Чому ж тоді не дав ти моїх грошей в обіг Я, повернувшись, відібрав би їх з відсотками.
24 Y dijo a los que estaban allí: "Quítenle las cien monedas y dénselas al que tiene diez veces más".	24 І він сказав тим, що там стояли Візьміть від нього міну й дайте тому, що має десять мін.
25 "¡Pero, señor, le respondieron, ya tiene mil!".	25 Пане! — сказали йому, — він має вже десять!
26 "Les aseguro que al que tiene, se le dará; pero al que no tiene, se le quitará aún lo que tiene.	26 Кажу вам Кожному, хто має, дасться, а в того, хто не має, відберуть і те, що має.
27 En cuanto a mis enemigos, que no me han querido por rey, tráiganlos aquí y mátenlos en mi presencia"».
28 Después de haber dicho esto, Jesús siguió adelante, subiendo a Jerusalén.	28 Сказавши це, Ісус пішов попереду, простуючи вгору до Єрусалиму.
29 Cuando se acercó a Betfagé y Betania, al pie del monte llamado de los Olivos, envió a dos de sus discípulos, diciéndoles:	29 І от, як він наблизився до Витфагії та Витанії, до гори, що зветься Оливною, послав двох із своїх учнів,
30 «Vayan al pueblo que está enfrente y, al entrar, encontrarán un asno atado, que nadie ha montado todavía. Desátenlo y tráiganlo;	30 кажучи «Ідіть у село, що перед вами; ввійшовши в нього, ви знайдете прив’язане ослятко, на якого ніхто з людей ще не сідав ніколи; відв’яжіть його і приведіть.
31 y si alguien les pregunta: «¿Por qué lo desatan?», respondan: «El Señor lo necesita».	31 Коли ж вас хтось спитає Навіщо відв’язуєте — ви скажете Господь його потребує.»
32 Los enviados partieron y encontraron todo como él les había dicho.	32 Пішовши посланці, знайшли, як він сказав їм.
33 Cuando desataron el asno, sus dueños les dijeron: «¿Por qué lo desatan?».	33 Коли вони відв’язували осля, господарі його спитали їх «Навіщо відв’язуєте осля»
34 Y ellos respondieron: «El Señor lo necesita».	34 Ті відповіли «Господь його потребує».
35 Luego llevaron el asno adonde estaba Jesús y, poniendo sobre él sus mantos, lo hicieron montar.	35 А привівши його до Ісуса й накинувши на осля свою одежу, посадили Ісуса.
36 Mientras él avanzaba, la gente extendía sus mantos sobre el camino.	36 І як він їхав, простеляли свою одежу по дорозі.
37 Cuando Jesús se acercaba a la pendiente del monte de los Olivos, todos los discípulos, llenos de alegría, comenzaron a alabar a Dios en alta voz, por todos los milagros que habían visto.	37 А як був близько вже до спуску з Оливної гори, вся громада його учнів, радіючи, почала сильним голосом хвалити Бога за всі чуда, що бачили,
38 Y decían:»¡Bendito sea el Rey que viene en nombre del Señor! ¡Paz en el cielo y gloria en las alturas!».	38 кажучи «Благословен цар, що йде в ім’я Господнє! Мир на небі і слава на висотах!»
39 Algunos fariseos que se encontraban entre la multitud le dijeron: «Maestro, reprende a tus discípulos».	39 Деякі з фарисеїв, що були в юрбі, сказали йому «Учителю, заборони твоїм учням.»
40 Pero él respondió: «Les aseguro que si ellos callan, gritarán las piedras	40 Він же відповів «Кажу вам Коли оці замовчать, кричатиме каміння.»
41 Cuando estuvo cerca y vio la ciudad, se puso a llorar por ella,	41 І як наблизився і побачив місто, він над ним заплакав,
42 diciendo: «¡Si tú también hubieras comprendido en ese día el mensaje de paz! Pero ahora está oculto a tus ojos.	42 кажучи «Якби й ти цього дня зрозуміло те, що веде до миру! Але тепер воно закрите перед твоїми очима!
43 Vendrán días desastrosos para ti, en que tus enemigos te cercarán con empalizadas, te sitiarán y te atacarán por todas partes.	43 Бо прийдуть дні на тебе, і вороги твої валом тебе оточать і тебе обляжуть, і стиснуть тебе звідусюди;
44 Te arrasarán junto con tus hijos, que están dentro de ti, y no dejarán en ti piedra sobre piedra, porque no has sabido reconocer el tiempo en que fuiste visitada por Dios».	44 вони розчавлять тебе й твоїх дітей, які будуть у тобі, і не зоставлять у тебе каменя на камені — за те, що ти не зрозуміло часу твоїх відвідин.»
45 Y al entrar al Templo, se puso a echar a los vendedores,	45 Увійшовши в храм, Ісус заходився виганяти продавців,
46 diciéndoles: «Está escrito: Mi casa será una casa de oración, pero ustedes la han convertido en una cueva de ladrones».	46 кажучи до них: «Написано: Дім мій — дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбишак.»
47 Y diariamente enseñaba en el Templo. Los sumos sacerdotes, los escribas y los más importantes del pueblo, buscaban la forma de matarlo.	47 І він щодня навчав їх у храмі. Первосвященики ж і книжники, а й старшина народу, шукали його вбити,
48 Pero no sabían cómo hacerlo, porque todo el pueblo lo escuchaba y estaba pendiente de sus palabras.	48 та не знаходили, що б йому зробити, бо ввесь народ, слухаючи його, горнувся до нього.