| 1 Jesús subió a la barca, atravesó el lago y regresó a su ciudad. | 1 Сівши у човен, він переплив назад і прибув у своє місто. |
| 2 Entonces le presentaron a un paralítico tendido en una camilla. Al ver la fe de esos hombres, Jesús dijo al paralítico: «Ten confianza, hijo, tus pecados te son perdonados». | 2 І от принесено до нього розслабленого, що лежав на ношах. Побачивши їхню віру, Ісус сказав розслабленому: «Бадьорися сину, твої гріхи відпускаються.» |
| 3 Algunos escribas pensaron: «Este hombre blasfema:. | 3 Та тут деякі з книжників заговорили між собою: «Він хулить.» |
| 4 Jesús, leyendo sus pensamientos, les dijo: «¿Por qué piensan mal? | 4 Ісус, знавши їхні думки, каже: «Чого лукаве думаєте в серцях ваших? |
| 5 ¿Qué es más fácil decir: "Tus pecados te son perdonados", o "Levántate y camina"? | 5 Що легше сказати: Твої гріхи відпущені, — чи сказати: Встань і ходи! |
| 6 Para que ustedes sepan que el Hijo del hombre tiene sobre la tierra el poder de perdonar los pecados –dijo al paralítico– levántate, toma tu camilla y vete a tu casa». | 6 Та щоб знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати», — каже розслабленому: «Встань, візьми твої ноші та й іди до свого дому.» |
| 7 El se levantó y se fue a su casa. | 7 Встав той і пішов до свого дому. |
| 8 Al ver esto, la multitud quedó atemorizada y glorificaba a Dios por haber dado semejante poder a los hombres. | 8 Народ же, бачивши це, настрахався і славив Бога, що дав таку владу людям. |
| 9 Al irse de allí, Jesús vio a un hombre llamado Mateo, que estaba sentado a la mesa de recaudación de impuestos, y le dijo: «Sígueme». El se levantó y lo siguió. | 9 Ідучи звідтіля, Ісус побачив мимохідь чоловіка, на ім’я Матей, що сидів на митниці, і сказав до нього: «Іди за мною!» Той устав і пішов слідом за ним. |
| 10 Mientras Jesús estaba comiendo en la casa, acudieron muchos publicanos y pecadores, y se sentaron a comer con él y sus discípulos. | 10 Коли Ісус був при столі в його домі, прийшло багато митарів і грішників, то й посідали з ним і з його учнями. |
| 11 Al ver esto, los fariseos dijeron a los discípulos: «¿Por qué su Maestro come con publicanos y pecadores?». | 11 Побачивши це, фарисеї почали говорити його учням: «Чого це ваш учитель їсть з митарями та грішниками?» |
| 12 Jesús, que había oído, respondió: «No son los sanos los que tienen necesidad del médico, sino los enfermos. | 12 Почувши те, озвався: «Здорові не потребують лікаря, лише хворі. |
| 13 Vayan y aprendan qué significa: Yo quiero misericordia y no sacrificios. Porque yo no he venido a llamar a los justos, sino a los pecadores». | 13 Ідіть, отже, і навчіться, що значить: Я милосердя хочу, а не жертви. Бо я прийшов кликати не праведних, а грішних.» |
| 14 Entonces se acercaron los discípulos de Juan y le dijeron: «¿Por qué tus discípulos no ayunan, como lo hacemos nosotros y los fariseos?». | |
| 15 Jesús les respondió: «¿Acaso los amigos del esposo pueden estar tristes mientras el esposo está con ellos? Llegará el momento en que el esposo les será quitado, y entonces ayunarán. | 15 Ісус відповів їм: «Чиж личить весільним гостям сумувати, поки молодий з ними? Надійдуть дні, коли від них заберуть молодого, і тоді будуть постити. |
| 16 Nadie usa un pedazo de género nuevo para remendar un vestido viejo, porque el pedazo añadido tira del vestido y la rotura se hace más grande. | 16 Ніхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, бо латка в одежині збіжиться, і діра стане гірша. |
| 17 Tampoco se pone vino nuevo en odres viejos, porque los odres revientan, el vino se derrama y los odres se pierden. ¡No, el vino nuevo se pone en odres nuevos, y así ambos se conservan!». | 17 І не вливають вина нового в старі бурдюки, а то бурдюки розтріснуться і вино розіллється та й бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде в нові бурдюки, тож одне й друге збережеться.» |
| 18 Mientras Jesús les estaba diciendo estas cosas, se presentó un alto jefe y, postrándose ante él, le dijo: «Señor, mi hija acaba de morir, pero ven a imponerle tu mano y vivirá». | 18 Коли він їм казав це, приступив один начальник і, вклонившися, мовить йому: «Дочка моя тількищо померла. Прийди но, поклади на неї свою руку, і вона оживе.» |
| 19 Jesús se levantó y lo siguió con sus discípulos. | 19 Підвівсь Ісус і пішов за ним, а й учні його. |
| 20 Entonces de le acercó por detrás una mujer que padecía de hemorragias desde hacía doce años, y le tocó los flecos de su manto, | 20 І от одна жінка, що дванадцять років нездужала на кровотечу, приступила ззаду й доторкнулась до краю його одежі. |
| 21 pensando: «Con sólo tocar su manto, quedaré curada». | 21 Казала бо сама до себе: «Як тільки доторкнуся до краю його одежі, видужаю.» |
| 22 Jesús se dio vuelta, y al verla, le dijo: «Ten confianza, hija, tu fe te ha salvado». Y desde ese instante la mujer quedó curada. | 22 Ісус же, обернувшись, побачив її і каже: «Бадьорися, дочко! Віра твоя спасла тебе.» І видужала жінка від тієї ж години. |
| 23 Al llegar a la casa del jefe, Jesús vio a los que tocaban música fúnebre y a la gente que gritaba, y dijo: | 23 А коли Ісус прибув до дому начальника й побачив там сопільників і юрбу схвильовану, |
| 24 «Retírense, la niña no está muerta, sino que duerme». Y se reían de él. | 24 сказав: «Уступіться, бо дівча не вмерло, а спить.» І насміхалися з нього. |
| 25 Cuando hicieron salir a la gente, él entró, la tomó de la mano, y ella se levantó. | 25 Якже випроваджено людей, він увійшов, узяв її за руку, і дівча встало. |
| 26 Y esta noticia se divulgó por aquella región. | 26 Чутка про це розійшлась по всій тій країні. |
| 27 Cuando Jesús se fue, lo siguieron dos ciegos, gritando: «Ten piedad de nosotros, Hijo de David». | 27 І як Ісус відходив звідти, слідом за ним пустилися два сліпці й кричали: «Помилуй нас, сину Давидів!» |
| 28 Al llegar a la casa, los ciegos se le acercaron y él les preguntó: «¿Creen que yo puedo hacer lo que me piden?». Ellos le respondieron: «Sí, Señor». | 28 І коли він увійшов до хати, сліпці приступили до нього, а він спитав їх: «Чи віруєте, що я можу це зробити?» — «Так, Господи!» — кажуть йому ті. |
| 29 Jesús les tocó los ojos, diciendo: «Que suceda como ustedes han creído». | 29 Тоді він доторкнувся до їхніх очей, мовивши: «Нехай вам станеться за вашою вірою!» |
| 30 Y se les abrieron sus ojos. Entonces Jesús los conminó: «¡Cuidado! Que nadie lo sepa». | 30 І відкрились їхні очі. Ісус же суворо наказав їм: «Глядіть, щоб ніхто не знав про це.» |
| 31 Pero ellos, apenas salieron, difundieron su fama por toda aquella región. | 31 Та ті, вийшовши, розголосили про нього чутку по всій країні. |
| 32 En cuanto se fueron los ciegos, le presentaron a un mudo que estaba endemoniado. | 32 А як вони виходили, приведено до нього німого, що був біснуватий. |
| 33 El demonio fue expulsado y el mudo comenzó a hablar. La multitud, admirada, comentaba: «Jamás se vio nada igual en Israel». | 33 Коли ж він вигнав біса, німий почав говорити, і люди дивувалися, кажучи: «Ніколи щось таке не об’являлося в Ізраїлі!» |
| 34 Pero los fariseos decían: «El expulsa a los demonios por obra del Príncipe de los demonios». | 34 Фарисеї ж говорили: «Він виганяє бісів князем бісівським!» |
| 35 Jesús recorría todas las ciudades y los pueblos, enseñando en las sinagogas, proclamando la Buena Noticia del Reino y curando todas las enfermedades y dolencias. | 35 Ісус обходив усі міста і села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангелію царства та вигоюючи всяку хворобу й недугу. |
| 36 Al ver a la multitud, tuvo compasión, porque estaban fatigados y abatidos, como ovejas que no tienen pastor. | 36 Він, бачивши юрми народу, милосердився над ними, бо вони були стомлені й прибиті, немов ті вівці, що не мають пастуха. |
| 37 Entonces dijo a sus discípulos: «La cosecha es abundante, pero los trabajadores son pocos. | 37 Тоді він каже своїм учням: «Жнива великі, та робітників мало. |
| 38 Rueguen al dueño de los sembrados que envíe trabajadores para la cosecha. | 38 Просіть, отже, Господаря жнив, щоб вислав робітників на свої жнива.» |
