Matthæum 25

VULGATA	Біблія
1 Tunc simile erit regnum cælorum decem virginibus : quæ accipientes lampades suas exierunt obviam sponso et sponsæ.	1 «Тоді Небесне Царство буде подібне до десятьох дів, що взяли свої лямпи й вийшли назустріч молодому.
2 Quinque autem ex eis erant fatuæ, et quinque prudentes :	2 П’ять з них були нерозумні, а п’ять мудрі.
3 sed quinque fatuæ, acceptis lampadibus, non sumpserunt oleum secum :	3 Нерозумні взяли з собою світичі, та не взяли оливи з собою.
4 prudentes vero acceperunt oleum in vasis suis cum lampadibus.	4 Мудрі ж узяли в посудинках оливу.
5 Moram autem faciente sponso, dormitaverunt omnes et dormierunt.	5 Через те, що молодий був забарився, всі задрімали й поснули.
6 Media autem nocte clamor factus est : Ecce sponsus venit, exite obviam ei.	6 Та опівночі крик залунав: Ось молодий! Виходьте йому назустріч!
7 Tunc surrexerunt omnes virgines illæ, et ornaverunt lampades suas.	7 Схопились тоді всі ті діви й приготували свої світичі.
8 Fatuæ autem sapientibus dixerunt : Date nobis de oleo vestro, quia lampades nostræ extinguuntur.	8 А нерозумні мовлять до мудрих: Дайте нам вашої оливи, бо наші світичі гаснуть.
9 Responderunt prudentes, dicentes : Ne forte non sufficiat nobis, et vobis, ite potius ad vendentes, et emite vobis.	9 Мудрі ж у відповідь їм кажуть: Щоб часом і нам, і вам не забракло — підіть краще до продавців та й купіть собі.
10 Dum autem irent emere, venit sponsus : et quæ paratæ erant, intraverunt cum eo ad nuptias, et clausa est janua.	10 І от як вони пішли купувати, прибув молодий, і ті, що були готові, ввійшли з ним у весільний покій, і замкнулись двері.
11 Novissime vero veniunt et reliquæ virgines, dicentes : Domine, domine, aperi nobis.	11 Нарешті приходять також інші діви й кажуть: Господи, Господи, відчини нам!
12 At ille respondens, ait : Amen dico vobis, nescio vos.	12 А він у відповідь їм мовить: Істинно кажу вам: Я вас не знаю.
13 Vigilate itaque, quia nescitis diem, neque horam.	13 Чувайте, отже, не знаєте бо ні дня, ні години.
14 Sicut enim homo peregre proficiscens, vocavit servos suos, et tradidit illis bona sua.	14 І немов той чоловік, що, пускаючись у дорогу, прикликав своїх слуг і передав їм своє майно.
15 Et uni dedit quinque talenta, alii autem duo, alii vero unum, unicuique secundum propriam virtutem : et profectus est statim.	15 Одному він дав п’ять талантів, другому — два, а третьому один, кожному за його здібністю, і від’їхав.
16 Abiit autem qui quinque talenta acceperat, et operatus est in eis, et lucratus est alia quinque.	16 Той, що взяв п’ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і придбав других п’ять талантів.
17 Similiter et qui duo acceperat, lucratus est alia duo.	17 Так само і той, що взяв два, також: придбав два других.
18 Qui autem unum acceperat, abiens fodit in terram, et abscondit pecuniam domini sui.	18 А той, що взяв лише один, пішов, викопав у землі яму та й сховав гроші пана свого.
19 Post multum vero temporis venit dominus servorum illorum, et posuit rationem cum eis.	19 По довгім часі приходить пан слуг тих і зводить з ними обрахунок.
20 Et accedens qui quinque talenta acceperat, obtulit alia quinque talenta, dicens : Domine, quinque talenta tradidisti mihi, ecce alia quinque superlucratus sum.	20 Приступив той, що узяв був п’ять талантів, і приніс других п’ять талантів: Мій пане, — каже, — ти мені дав п’ять талантів, — ось я придбав других п’ять талантів.
21 Ait illi dominus ejus : Euge serve bone, et fidelis : quia super pauca fuisti fidelis, super multa te constituam ; intra in gaudium domini tui.	21 Сказав до нього його пан: Гаразд, слуго добрий і вірний. У малому ти був вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість пана твого.
22 Accessit autem et qui duo talenta acceperat, et ait : Domine, duo talenta tradidisti mihi, ecce alia duo lucratus sum.	22 Приступив і той, що взяв був два таланти та й каже: Пане; два таланти передав ти мені. Ось других два я придбав.
23 Ait illi dominus ejus : Euge serve bone, et fidelis : quia super pauca fuisti fidelis, super multa te constituam ; intra in gaudium domini tui.	23 Сказав до нього пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний! У малому був ти вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість твого пана.
24 Accedens autem et qui unum talentum acceperat, ait : Domine, scio quia homo durus es ; metis ubi non seminasti, et congregas ubi non sparsisti :	24 Приступив і той, що взяв був лише один талант, і каже: Пане, знав я тебе, що ти жорстокий чоловік: пожинаєш, де не сіяв, і визбируєш, де ти не розсипав.
25 et timens abii, et abscondi talentum tuum in terra : ecce habes quod tuum est.	25 Тому, зо страху, я пішов і закопав талант твій у землю. Ось він — маєш твоє.
26 Respondens autem dominus ejus, dixit ei : Serve male, et piger, sciebas quia meto ubi non semino, et congrego ubi non sparsi :	26 Озвався його пан і каже до нього: Лукавий слуго й лінивий! Ти знав, що я пожинаю, де не сіяв, і визбирую, де я не розсипав.
27 oportuit ergo te committere pecuniam meam numulariis, et veniens ego recepissem utique quod meum est cum usura.	27 Тож треба було тобі віддати мої гроші торгівцям, і я, повернувшись, забрав би своє з відсотками.
28 Tollite itaque ab eo talentum, et date ei qui habet decem talenta :	28 Візьміть, отже, талант від нього й дайте тому, хто має їх десять.
29 omni enim habenti dabitur, et abundabit : ei autem qui non habet, et quod videtur habere, auferetur ab eo.	29 Бо кожному, хто має, додасться, і він матиме над міру; а в того, хто не має, заберуть і те, що має.
30 Et inutilem servum ejicite in tenebras exteriores : illic erit fletus, et stridor dentium.	30 А нікчемного слугу того викиньте в темряву кромішню. Там буде плач і скрегіт зубів.
31 Cum autem venerit Filius hominis in majestate sua, et omnes angeli cum eo, tunc sedebit super sedem majestatis suæ :	31 Якже прийде Син Чоловічий у своїй славі, й ангели всі з ним, тоді він сяде на престолі своєї слави.
32 et congregabuntur ante eum omnes gentes, et separabit eos ab invicem, sicut pastor segregat oves ab hædis :	32 І зберуться перед ним усі народи, і він відлучить їх одних від одних, як пастух відлучує овець від козлів;
33 et statuet oves quidem a dextris suis, hædos autem a sinistris.	33 і поставить овець праворуч себе, а козлів ліворуч.
34 Tunc dicet rex his qui a dextris ejus erunt : Venite benedicti Patris mei, possidete paratum vobis regnum a constitutione mundi :	34 Тоді цар скаже тим, що праворуч нього: Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу.
35 esurivi enim, et dedistis mihi manducare : sitivi, et dedistis mihi bibere : hospes eram, et collegistis me :	35 Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли;
36 nudus, et cooperuistis me : infirmus, et visitastis me : in carcere eram, et venistis ad me.	36 нагий, і ви мене одягли; хворий, і ви навідались до мене; у тюрмі був, і ви прийшли до мене.
37 Tunc respondebunt ei justi, dicentes : Domine, quando te vidimus esurientem, et pavimus te : sitientem, et dedimus tibi potum ?	37 Тоді озвуться праведні до нього: Господи, коли ми бачили тебе голодним і нагодували, спрагненим і напоїли?
38 quando autem te vidimus hospitem, et collegimus te : aut nudum, et cooperuimus te ?	38 Коли ми бачили тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули?
39 aut quando te vidimus infirmum, aut in carcere, et venimus ad te ?	39 Коли ми бачили тебе недужим чи в тюрмі й прийшли до тебе?
40 Et respondens rex, dicet illis : Amen dico vobis, quamdiu fecistis uni ex his fratribus meis minimis, mihi fecistis.	40 А цар, відповідаючи їм, скаже: Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших — ви мені зробили.
41 Tunc dicet et his qui a sinistris erunt : Discedite a me maledicti in ignem æternum, qui paratus est diabolo, et angelis ejus :	41 Тоді скаже й тим, що ліворуч: Ідіть від мене геть, прокляті, в вогонь вічний, приготований дияволові й ангелам його;
42 esurivi enim, et non dedistis mihi manducare : sitivi, et non dedistis mihi potum :	42 бо голодував я, і ви не дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене не напоїли;
43 hospes eram, et non collegistis me : nudus, et non cooperuistis me : infirmus, et in carcere, et non visitastis me.	43 був чужинцем, і ви мене не прийняли; нагим, і ви мене не одягнули; недужим і в тюрмі, і не навідались до мене.
44 Tunc respondebunt ei et ipsi, dicentes : Domine, quando te vidimus esurientem, aut sitientem, aut hospitem, aut nudum, aut infirmum, aut in carcere, et non ministravimus tibi ?	44 Тоді озвуться і ті, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодним або спраглим, чужинцем або нагим, недужим або в тюрмі, і тобі не послужили?
45 Tunc respondebit illis, dicens : Amen dico vobis : Quamdiu non fecistis uni de minoribus his, nec mihi fecistis.	45 А він відповість їм: Істинно кажу вам: те, чого ви не зробили одному з моїх братів найменших — мені також ви того не зробили.
46 Et ibunt hi in supplicium æternum : justi autem in vitam æternam.	46 І підуть ті на вічну кару, а праведники — на життя вічне.»