Levítivo 24

VULGATA	Біблія
1 Et locutus est Dominus ad Moysen, dicens :	1 Промовив Господь до Мойсея:
2 Præcipe filiis Israël, ut afferant tibi oleum de olivis purissimum, ac lucidum, ad concinnandas lucernas jugiter,	2 «Накажи синам Ізраїля, щоб принесли тобі чистої олії з розчавлених оливок для світильника, щоб тримати лямпи засвіченими повсякчасно.
3 extra velum testimonii in tabernaculo fœderis. Ponetque eas Aaron a vespere usque ad mane coram Domino, cultu rituque perpetuo in generationibus vestris.	3 Арон поставить його ззовні завіси завіту в наметі зборів, щоб з вечора до ранку горів перед Господом повсякчасно. Це повсякчасний закон для ваших нащадків.
4 Super candelabrum mundissimum ponentur semper in conspectu Domini.	4 На щирозолотому свічнику він порозставляє лямпадки, які горітимуть повсякчасно перед Господом.
5 Accipies quoque similam, et coques ex ea duodecim panes, qui singuli habebunt duas decimas :	5 Візьмеш питльованої муки та й спечеш із неї дванадцять коржів, дві десятини ефи кожний,
6 quorum senos altrinsecus super mensam purissimam coram Domino statues :	6 і покладеш їх у два ряди, по шість до ряду, на чистому столі перед Господом;
7 et pones super eos thus lucidissimum, ut sit panis in monimentum oblationis Domini.	7 а на кожен ряд покладеш чистого ладану, що буде на хлібі як пахощі на спалення перед Господом.
8 Per singula sabbata mutabuntur coram Domino suscepti a filiis Israël fœdere sempiterno :	8 Що кожної суботи напоготовлятимуть його перед Господом, повсякчасно, як віковічний союз від синів Ізраїля.
9 eruntque Aaron et filiorum ejus, ut comedant eos in loco sancto : quia Sanctum sanctorum est de sacrificiis Domini jure perpetuo.	9 Він (хліб) буде Аронові й синам його, й вони їстимуть його на святому місці, бо, як пресвята річ із вогняних жертв Господеві, належиться йому по віковічному праву.»
10 Ecce autem egressus filius mulieris Israëlitidis, quem pepererat de viro ægyptio inter filios Israël, jurgatus est in castris cum viro Israëlita.	10 Раз зайшов між синів Ізраїля один, що його мати була ізраїльтянкою, а батько єгиптянином, то зчинилась у таборі суперечка між сином ізраїльтянки та одним ізраїльтянином.
11 Cumque blasphemasset nomen, et maledixisset ei, adductus est ad Moysen. (Vocabatur autem mater ejus Salumith, filia Dabri de tribu Dan.)	11 І став син ізраїльтянки хулити ім’я (Господа) і клясти його. І приведено його до Мойсея. Мати ж його звалась Шеломіт, дочка Діврі, з покоління Дана.
12 Miseruntque eum in carcerem, donec nossent quid juberet Dominus.	12 І віддано його під сторожу, поки Мойсей не об’явить їм, що валить Господь.
13 Qui locutus est ad Moysen,	13 І Господь сказав Мойсеєві:
14 dicens : Educ blasphemum extra castra, et ponant omnes qui audierunt, manus suas super caput ejus, et lapidet eum populus universus.	14 «Виведи богохульника поза табір, і нехай усі, хто чув, покладуть свої руки йому на голову, і нехай уся громада його каменує.
15 Et ad filios Israël loqueris : Homo, qui maledixerit Deo suo, portabit peccatum suum ;	15 До синів же Ізраїля промовиш: Хоч хто б то був, що клястиме Бога свого, понесе кару за свій гріх.
16 et qui blasphemaverit nomen Domini, morte moriatur : lapidibus opprimet eum omnis multitudo, sive ille civis, sive peregrinus fuerit. Qui blasphemaverit nomen Domini, morte moriatur.	16 Хто хулить ім’я Господнє, того скарати смертю, вся громада нехай каменує його; чи приходень, чи тубілець, як хулитиме Ім’я, мусить умерти.
17 Qui percusserit, et occiderit hominem, morte moriatur.	17 Хто вбив би на смерть яку людину, його треба скарати смертю.
18 Qui percusserit animal, reddet vicarium, id est, animam pro anima.	18 Хто вб’є яку скотину, мусить за неї віддати, скотину за скотину.
19 Qui irrogaverit maculam cuilibet civium suorum, sicut fecit, sic fiet ei :	19 Хто зранить свого ближнього, — що вчинив він, те й йому нехай учинять.
20 fracturam pro fractura, oculum pro oculo, dentem pro dente restituet : qualem inflixerit maculam, talem sustinere cogetur.	20 Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб; яке ушкодження він заподіяв людині, такого нехай завдадуть йому.
21 Qui percusserit jumentum, reddet aliud. Qui percusserit hominem, punietur.	21 Хто вб’є скотину, мусить за неї повернути; хто вб’є людину, мусить бути скараний смертю.
22 Æquum judicium sit inter vos, sive peregrinus, sive civis peccaverit : quia ego sum Dominus Deus vester.	22 Одно право буде в вас, так для приходня, як і для тубільця; я бо — Господь, Бог ваш.»
23 Locutusque est Moyses ad filios Israël : et eduxerunt eum, qui blasphemaverat, extra castra, ac lapidibus oppresserunt. Feceruntque filii Israël sicut præceperat Dominus Moysi.	23 І коли Мойсей об’явив це синам Ізраїля, вони вивели богохульника поза табір та й укаменували його. І вчинили сини Ізраїля так, як заповідав Господь Мойсеєві.