Isaiæ 17

VULGATA	Біблія
1 Onus Damasci. Ecce Damascus desinet esse civitas, et erit sicut acervus lapidum in ruina.	1 Пророцтво щодо Дамаску: — Ось Дамаск зникне як місто, він стане купою румовища.
2 Derelictæ civitates Aroër gregibus erunt, et requiescent ibi, et non erit qui exterreat.	2 Міста Ароеру будуть покинуті; вони будуть для стад, що там лежатимуть, і нікому буде їх полохати.
3 Et cessabit adjutorium ab Ephraim, et regnum a Damasco ; et reliquiæ Syriæ sicut gloria filiorum Israël erunt, dicit Dominus exercituum.	3 Зникнуть твердині Ефраїма й Царство Дамаску, а з рештками Араму станеться те саме, що зо славою синів Ізраїля, — слово Господа сил.
4 Et erit in die illa : attenuabitur gloria Jacob, et pinguedo carnis ejus marcescet.	4 І станеться того дня: слава Якова змаліє, а сите тіло його схудне.
5 Et erit sicut congregans in messe quod restiterit, et brachium ejus spicas leget ; et erit sicut quærens spicas in valle Raphaim.	5 І буде так, як воно буває, коли жнець бере стебелину в жменю й колоски стинає, або коли збирає колоски у Рефаїм-долині,
6 Et relinquetur in eo sicut racemus et sicut excussio oleæ duarum vel trium olivarum in summitate rami, sive quatuor aut quinque in cacuminibus ejus fructus ejus, dicit Dominus Deus Israël.	6 і їх лишається там лише трохи; або як то буває, коли оливи оббивають: дві або три ягідки на самім вершечку, чотири або п’ять по рясних гілляках, — слово Господа, Бога Ізраїля.
7 In die illa inclinabitur homo ad factorem suum, et oculi ejus ad Sanctum Israël respicient ;	7 Тоді людина зверне погляд до Творця свого, і її очі глядітимуть на Святого Ізраїлевого.
8 et non inclinabitur ad altaria quæ fecerunt manus ejus ; et quæ operati sunt digiti ejus non respiciet lucos et delubra.	8 І не спогляне більш на жертовники, діло рук своїх, і не подивиться на те, що зробили її пальці, на ашери та на стовпи на честь сонця.
9 In die illa erunt civitates fortitudinis ejus derelictæ sicut aratra, et segetes quæ derelictæ sunt a facie filiorum Israël ; et eris deserta.	9 Тоді твої міста будуть покинуті, як міста хіввіїв і аморіїв, що їх вони покинули перед Ізраїлем. Вони обернуться на пустиню.
10 Quia oblitus es Dei salvatoris tui, et fortis adjutoris tui non es recordata : propterea plantabis plantationem fidelem, et germen alienum seminabis ;	10 Бо ти забув про Бога, Спаса твого, і не згадав про Скелю твоєї сили. Тому ти позаводив сади пишні й понасаджував у них лозини чужоземні.
11 in die plantationis tuæ labrusca, et mane semen tuum florebit ; ablata est messis in die hæreditatis, et dolebit graviter.	11 Того дня, коли ти посадив їх, ти виростив їх, і твоє насіння вже зрання розквітає, та врожай зникне в день нещастя, і лихо буде невигойне.
12 Væ multitudini populorum multorum, ut multitudo maris sonantis ; et tumultus turbarum, sicut sonitus aquarum multarum.	12 Який же шум численних народів! Вони шумлять, неначе море шумить. І що за ревіння племен! Ревуть, немов великі ревуть води.
13 Sonabunt populi sicut sonitus aquarum inundantium, et increpabit eum, et fugiet procul ; et rapietur sicut pulvis montium a facie venti, et sicut turbo coram tempestate.	13 Та він погрожує їм, і вони далеко втікають; їх прогнано, немов полову, з гір вітром, як вихор перед буревієм.
14 In tempore vespere, et ecce turbatio ; in matutino, et non subsistet. Hæc est pars eorum qui vastaverunt nos, et sors diripientium nos.	14 Тривога під вечірній присмерк, а перед ранком їх немає. Ось такий пай тим, що нас обдирають; така доля тим, що нас грабують.