Rut (راعوث) 2

SMITH VAN DYKE	Біблія
1 وكان لنعمي ذو قرابة لرجلها جبار بأس من عشيرة اليمالك اسمه بوعز	1 А був у Ноеми родич, з чоловічого боку, на ім’я Вооз, із роду Елімелеха, чоловік значний та заможний.
2 فقالت راعوث الموآبية لنعمي دعيني اذهب الى الحقل والتقط سنابل وراء من اجد نعمة في عينيه. فقالت لها اذهبي يا بنتي.	2 Раз якось Рута, моавитянка, сказала до Ноеми: «Пусти мене на поле збирати колоски слідом за тим, у кого запобіжу ласки.» А та до неї: «Іди, моя доню!»
3 فذهبت وجاءت والتقطت في الحقل وراء الحصادين فاتفق نصيبها في قطعة حقل لبوعز الذي من عشيرة اليمالك.	3 От і пішла вона й, прийшовши на поле, запопалася збирати колоски позад женців. І трапилось так, що їй пощастило на ту частку поля, яка належала до Вооза, з роду Елімелеха.
4 واذا ببوعز قد جاء من بيت لحم وقال للحصادين الرب معكم. فقالوا له يباركك الرب.	4 Якраз тоді сам Вооз вийшов із Вифлеєму й привітав женців: «Господь з вами!» Ті йому відказали: «Нехай Господь благословить тебе!»
5 فقال بوعز لغلامه الموكل على الحصادين لمن هذه الفتاة.	5 І спитав Вооз наймита, що доглядав за женцями: «Чия це молодиця?»
6 فاجاب الغلام الموكل على الحصادين وقال هي فتاة موآبية قد رجعت مع نعمي من بلاد موآب	6 А наймит, що доглядав женців: «Це молодиця моавитянка, що прийшла з Ноемою, з Моав-краю.
7 وقالت دعوني التقط واجمع بين الحزم وراء الحصادين. فجاءت ومكثت من الصباح الى الآن. قليلا ما لبثت في البيت	7 Вона попросила: Дозвольте мені, з ласки вашої, збирати колоски поміж снопами позад женців! Прийшла вона та й усе на ногах тут від самого ранку й досі.»
8 فقال بوعز لراعوث ألا تسمعين يا بنتي. لا تذهبي لتلتقطي في حقل آخر وايضا لا تبرحي من ههنا بل هنا لازمي فتياتي.	8 Сказав Вооз до Рути: «Слухай, лишень, небого! Не ходи збирати на інше поле й не переходь звідси; зостанься тутечки з моїми дівчатами.
9 عيناك على الحقل الذي يحصدون واذهبي وراءهم. ألم اوص الغلمان ان لا يمسّوك. واذا عطشت فاذهبي الى الآنية واشربي مما استقاه الغلمان.	9 Дивись, де вони жнуть, та й ходи за ними. Я звелів моїм наймитам, щоб тебе не чіпали. А як захочеш пити, то підеш до глеків та й нап’єшся, що зачерпнуть наймити.»
10 فسقطت على وجهها وسجدت الى الارض وقالت له كيف وجدت نعمة في عينيك حتى تنظر اليّ وانا غريبة.	10 Упала вона ниць, поклонилась до землі й промовила до нього: «Чим я запобігла ласки в тебе, що зглянувся єси надо мною, хоч я й чужоземка?»
11 فاجاب بوعز وقال لها انني قد اخبرت بكل ما فعلت بحماتك بعد موت رجلك حتى تركت اباك وامك وارض مولدك وسرت الى شعب لم تعرفيه من قبل.	11 А Вооз: «Мені повідано про все, що ти зробила для твоєї свекрухи після смерти твого чоловіка: як ти покинула твого батька й твою матір і твою батьківщину, і прийшла до народу, якого раніш не знала.
12 ليكافئ الرب عملك وليكن اجرك كاملا من عند الرب اله اسرائيل الذي جئت لكي تحتمي تحت جناحيه.	12 Нехай Господь тобі відплатить за твій учинок! І нехай буде тобі нагорода повна від Господа, Бога Ізраїля, під захист крил якого ти прибула.»
13 فقالت ليتني اجد نعمة في عينيك يا سيدي لانك قد عزيتني وطيبت قلب جاريتك وانا لست كواحدة من جواريك.	13 Вона ж сказала: «Коли б я могла знайти ласку в тебе, мій пане! Бо ти мене потішив і промовив до серця твоєї рабині, хоч я й не варта ні однієї з твоїх слугинь.»
14 فقال لها بوعز عند وقت الاكل تقدمي الى ههنا وكلي من الخبز واغمسي لقمتك في الخل. فجلست بجانب الحصادين فناولها فريكا فأكلت وشبعت وفضل عنها.	14 А як був час обідати, Вооз сказав їй: «Іди лишень сюди й їж хліб і вмочай шматок в оцет.» І сіла вона коло женців, і він подав їй праженого зерна; і вона їла й наїлась досита, ще й зосталось.
15 ثم قامت لتلتقط. فأمر بوعز غلمانه قائلا دعوها تلتقط بين الحزم ايضا ولا تؤذوها	15 А як устала, щоб далі збирати, Вооз дав своїм наймитам наказ: «Нехай збирає колосся й поміж снопами; не зобиджайте її;
16 وأنسلوا ايضا لها من الشمائل ودعوها تلتقط ولا تنتهروها	16 ба навіть і самі висмикуйте їй колосся із снопів та зоставляйте їй, нехай збирає, і не лайте її.»
17 فالتقطت في الحقل الى المساء وخبطت ما التقطته فكان نحو ايفة شعير.	17 Так збирала вона на полі до вечора, а коли змолотила зібране, то вийшла трохи не ціла ефа ячменю.
18 فحملته ودخلت المدينة فرأت حماتها ما التقطته واخرجت واعطتها ما فضل عنها بعد شبعها.	18 Забравши те з собою, пішла вона до міста й показала свекрусі призбиране. Потім вийняла й дала їй те, що в неї зосталось, як сама наїлась була досита.
19 فقالت لها حماتها اين التقطت اليوم واين اشتغلت. ليكن الناظر اليك مباركا. فاخبرت حماتها بالذي اشتغلت معه وقالت اسم الرجل الذي اشتغلت معه اليوم بوعز.	19 Свекруха спитала її: «Де ти збирала сьогодні, де працювала? Нехай буде благословенний той, що зглянувсь над тобою!» Вона сказала своїй свекрусі, в кого працювала, і додала: «Той чоловік, у якого я сьогодні працювала, на ім’я Вооз.»
20 فقالت نعمي لكنتها مبارك هو من الرب لانه لم يترك المعروف مع الاحياء والموتى. ثم قالت لها نعمي الرجل ذو قرابة لنا. هو ثاني وليّنا.	20 Сказала Ноема своїй невістці: «Благословен він Господом, що не відказує своєї милости ні живим, ні мертвим!» Далі додала: «Цей чоловік нам близький родич, він один з наших однорідних.»
21 فقالت راعوث الموآبية انه قال لي ايضا لازمي فتياتي حتى يكملوا جميع حصادي.	21 Рута ж, моавитянка, мовила: «Він навіть сказав мені: Тримайся моїх слуг аж до самого кінця жнив у мене.»
22 فقالت نعمي لراعوث كنّتها انه حسن يا بنتي ان تخرجي مع فتياته حتى لا يقعوا بك في حقل آخر.	22 Тож Ноема сказала своїй невістці Руті: «Добре, моя доню, коли справді ходитимеш з його наймичками, а на інших полях нехай тебе ніхто не стрічає.»
23 فلازمت فتيات بوعز في الالتقاط حتى انتهى حصاد الشعير وحصاد الحنطة وسكنت مع حماتها	23 Тим то вона, збираючи колосся, завжди трималась наймичок Вооза, аж поки не минули ячмінні та пшеничні жнива. А тоді повернулась до своєї свекрухи.