Vangelo secondo Giovanni (يوحنا) 4

SMITH VAN DYKE	Біблія
1 فلما علم الرب ان الفريسيين سمعوا ان يسوع يصيّر ويعمد تلاميذ اكثر من يوحنا.	1 Коли ж Господь дізнався, що зачули фарисеї, начебто Ісус більше збирає і христить учнів, аніж Йоан,
2 مع ان يسوع نفسه لم يكن يعمد بل تلاميذه.	2 — а не христив же Ісус сам, лише учні його,
3 ترك اليهودية ومضى ايضا الى الجليل.	3 то полишив він Юдею і подався знову до Галилеї.
4 وكان لا بد له ان يجتاز السامرة.	4 А треба було йому переходити Самарією.
5 فأتى الى مدينة من السامرة يقال لها سوخار بقرب الضيعة التي وهبها يعقوب ليوسف ابنه.	5 Отож прибув він до одного міста в Самарії, яке називається Сихар, неподалеку поля, наданого Яковом синові своєму Йосифові.
6 وكانت هناك بئر يعقوب. فاذ كان يسوع قد تعب من السفر جلس هكذا على البئر. وكان نحو الساعة السادسة.	6 Там і криниця Яковова була. Натомився з дороги Ісус, тож і присів біля криниці; було ж під шосту годину.
7 فجاءت امرأة من السامرة لتستقي ماء. فقال لها يسوع اعطيني لاشرب.	7 Надходить же жінка з Самарії води взяти. Ісус до неї каже: «Дай мені напитися.»
8 لان تلاميذه كانوا قد مضوا الى المدينة ليبتاعوا طعاما.	8 Учні ж його пішли були до міста харчів купити.
9 فقالت له المرأة السامرية كيف تطلب مني لتشرب وانت يهودي وانا امرأة سامرية. لان اليهود لا يعاملون السامريين.	9 Отож каже до нього жінка самарянка: «Юдей єси, а просиш напитися в мене, жінки самарянки?» Не мають бо зносин юдеї з самарянами.
10 اجاب يسوع وقال لها لو كنت تعلمين عطية الله ومن هو الذي يقول لك اعطيني لاشرب لطلبت انت منه فاعطاك ماء حيّا.	10 Ісус у відповідь сказав до неї: «Була б ти відала про дар Божий, і хто той, що каже тобі: Дай мені напитися, то попросила б сама в нього, а він дав би тобі води живої.»
11 قالت له المرأة يا سيد لا دلو لك والبئر عميقة. فمن اين لك الماء الحي.	11 Мовить до нього жінка: «Ти й зачерпнути не маєш чим, пане, а й криниця глибока, — то звідкіля б у тебе вода жива?
12 ألعلك اعظم من ابينا يعقوب الذي اعطانا البئر وشرب منها هو وبنوه ومواشيه.	12 Чи більший ти за батька нашого Якова, що дав нам криницю оцю, і сам пив з неї, а й сини його ще й товар його?»
13 اجاب يسوع وقال لها. كل من يشرب من هذا الماء يعطش ايضا.	13 А Ісус їй у відповідь: «Кожен, хто оту воду п’є, знову захоче пити.
14 ولكن من يشرب من الماء الذي اعطيه انا فلن يعطش الى الابد. بل الماء الذي اعطيه يصير فيه ينبوع ماء ينبع الى حياة ابدية.	14 Той же, хто нап’ється води, якої дам йому я, — не матиме спраги повіки. Вода бо, що дам йому я, стане в ньому джерелом такої води, яка струмує в життя вічне.»
15 قالت له المرأة يا سيد اعطني هذا الماء لكي لا اعطش ولا آتي الى هنا لاستقي.	15 Говорить до нього жінка: «То дай мені, пане, тієї води, щоб не мала я більше вже спраги та й не ходила сюди черпати.»
16 قال لها يسوع اذهبي وادعي زوجك وتعالي الى ههنا.	16 «Піди ж, — мовить до неї, — позви чоловіка свого та й повертайся сюди.»
17 اجابت المرأة وقالت ليس لي زوج. قال لها يسوع حسنا قلت ليس لي زوج.	17 Озвалася жінка та й каже йому: «Нема в мене чоловіка.» «Добре єси мовила — відрік їй, — Не маю чоловіка!
18 لانه كان لك خمسة ازواج والذي لك الآن ليس هو زوجك. هذا قلت بالصدق.	18 П’ятьох бо мала єси чоловіків, та й той, що тепер у тебе, — не чоловік він тобі. Правду мовила єси.»
19 قالت له المرأة يا سيد ارى انك نبي.	19 А жінка й каже до нього: «Бачу, пане, — пророк ти.
20 آباؤنا سجدوا في هذا الجبل وانتم تقولون ان في اورشليم الموضع الذي ينبغي ان يسجد فيه.	20 Батьки наші на оцій горі поклонялися, ви ж говорите — в Єрусалимі, мовляв, місце, де поклонятися треба.»
21 قال لها يسوع يا امرأة صدقيني انه تأتي ساعة لا في هذا الجبل ولا في اورشليم تسجدون للآب.	21 Ісус до неї: «Повір мені, жінко, — час надходить, коли ані на оцій горі, ані в Єрусалимі будете ви поклонятись Отцеві.
22 انتم تسجدون لما لستم تعلمون. اما نحن فنسجد لما نعلم. لان الخلاص هو من اليهود.	22 Поклоняєтесь ви, не знавши кому. А ми поклоняємося, знавши кому. Від юдеїв бо й спасіння.
23 ولكن تأتي ساعة وهي الآن حين الساجدون الحقيقيون يسجدون للآب بالروح والحق. لان الآب طالب مثل هؤلاء الساجدين له.	23 Та надійде час, — ба, вже й тепер він, — що справжні поклонники Отцеві кланятимуться у дусі й правді. А таких поклонників і шукає собі Отець.
24 الله روح. والذين يسجدون له فبالروح والحق ينبغي ان يسجدوا.	24 Бог — Дух. Ті, що йому поклоняються, повинні у дусі й правді поклонятися.»
25 قالت له المرأة انا اعلم ان مسيا الذي يقال له المسيح يأتي. فمتى جاء ذاك يخبرنا بكل شيء.	25 Жінка й каже до нього: «Відаю, що має прийти Месія, чи то Христос. А прийде, то все і звістить нам.»
26 قال لها يسوع انا الذي اكلمك هو	26 А Ісус їй: «То я, що говорю з тобою.»
27 وعند ذلك جاء تلاميذه وكانوا يتعجبون انه يتكلم مع امرأة. ولكن لم يقل احد ماذا تطلب او لماذا تتكلم معها.	27 Тоді надійшли його учні і дивувалися, що розмовляє він з жінкою. Не спитав, однак, ані один: «Чого хочеш від неї, або: Чому розмовляєш із нею.»
28 فتركت المرأة جرتها ومضت الى المدينة وقالت للناس	28 Жінка ж покинула свій глечик, побігла в місто та й каже людям:
29 هلموا انظروا انسانا قال لي كل ما فعلت. ألعل هذا هو المسيح.	29 «Ідіть но і подивіться на чоловіка, що сказав мені все, що я робила. Чи, бува, не Христос він?»
30 فخرجوا من المدينة وأتوا اليه	30 І вийшли з міста й подалися до нього.
31 وفي اثناء ذلك سأله تلاميذه قائلين يا معلّم كل.	31 А учні тим часом заходилися просити його, кажучи: «Їж лишень, Учителю.»
32 فقال لهم انا لي طعام لآكل لستم تعرفونه انتم.	32 Він же їм: «Їстиму я їжу, незнану вам.»
33 فقال التلاميذ بعضهم لبعض ألعل احدا اتاه بشيء ليأكل.	33 Учні тоді заговорили один до одного: «Може хтось йому приніс їсти?»
34 قال لهم يسوع طعامي ان اعمل مشيئة الذي ارسلني واتمم عمله.	34 «Їжа моя, — каже до них Ісус, — волю чинити того, хто послав мене, і діло його вивершити.
35 أما تقولون انه يكون اربعة اشهر ثم يأتي الحصاد. ها انا اقول لكم ارفعوا اعينكم وانظروا الحقول انها قد ابيضّت للحصاد.	35 Чи ви ж не кажете: «Ще чотири місяці, і жнива настануть. А я вам кажу: Підведіть очі ваші та й погляньте на ниви, — вони вже для жнив доспіли.
36 والحاصد يأخذ اجرة ويجمع ثمرا للحياة الابدية لكي يفرح الزارع والحاصد معا.	36 Вже і жнець бере свою нагороду, плоди збирає для життя вічного, — щоб сіяч із женцем укупі раділи.
37 لانه في هذا يصدق القول ان واحدا يزرع وآخر يحصد.	37 Правильна й приказка до цього: Один сіє, а жне хтось інакший.
38 انا ارسلتكم لتحصدوا ما لم تتعبوا فيه. آخرون تعبوا وانتم قد دخلتم على تعبهم	38 Послав же і я вас те жати, коло чого ви не трудилися. Інші трудилися, ви ж у їхню працю вступили.»
39 فآمن به من تلك المدينة كثيرون من السامريين بسبب كلام المرأة التي كانت تشهد انه قال لي كل ما فعلت.	39 Численні ж самаряни з того міста увірували в нього з-за слів жінки, яка посвідчила: «Сказав мені все, що я робила».
40 فلما جاء اليه السامريون سألوه ان يمكث عندهم. فمكث هناك يومين.	40 Тож коли прийшли до нього самаряни, то просили, щоб лишився в них. Він і лишився на два дні там.
41 فآمن به اكثر جدا بسبب كلامه.	41 Та й багато більше увірували з-за його слова.
42 وقالوا للمرأة اننا لسنا بعد بسبب كلامك نؤمن. لاننا نحن قد سمعنا ونعلم ان هذا هو بالحقيقة المسيح مخلّص العالم	42 Жінці ж вони сказали: «Віруємо не з-за самого твого оповідання — самі бо чули й знаємо, що направду він — світу Спаситель.»
43 وبعد اليومين خرج من هناك ومضى الى الجليل.	43 А по двох днях вийшов він ізвідти в Галилею.
44 لان يسوع نفسه شهد ان ليس لنبي كرامة في وطنه.	44 Сам бо Ісус посвідчив: «Не має пошанування пророк у своїй батьківщині.»
45 فلما جاء الى الجليل قبله الجليليون اذ كانوا قد عاينوا كل ما فعل في اورشليم في العيد. لانهم هم ايضا جاءوا الى العيد.	45 Коли ж прибув у Галилею, то прийняли його галилеяни: бачили бо все те, що вчинив він був на святі в Єрусалимі, — вони бо теж ходили на те свято.
46 فجاء يسوع ايضا الى قانا الجليل حيث صنع الماء خمرا. وكان خادم للملك ابنه مريض في كفرناحوم.	46 Він же подався знов у Кану Галилейську, де ото був перетворив воду на вино. А був один царський урядовець, син якого слабував у Капернаумі.
47 هذا اذ سمع ان يسوع قد جاء من اليهودية الى الجليل انطلق اليه وسأله ان ينزل ويشفي ابنه لانه كان مشرفا على الموت.	47 Зачувши, що Ісус прибув з Юдеї в Галилею, прийшов він до нього та й заходився просити, аби прибув і оздоровив його сина, той бо мав уже вмирати.
48 فقال له يسوع لا تؤمنون ان لم تروا آيات وعجائب.	48 Ісус і каже до нього: «Не увіруєте, якщо не побачите чудес та див!»
49 قال له خادم الملك يا سيد انزل قبل ان يموت ابني.	49 А царський урядовець йому: «Господи, зійди, заки вмре моя дитина!»
50 قال له يسوع اذهب. ابنك حيّ. فآمن الرجل بالكلمة التي قالها له يسوع وذهب.	50 Промовив Ісус до нього: «Іди, син твій живий.» Повірив чоловік слову, що вирік йому Ісус, та й пішов собі.
51 وفيما هو نازل استقبله عبيده واخبروه قائلين ان ابنك حيّ.	51 А коли був уже в дорозі, слуги, що йому назустріч вийшли, сказали йому, що син його живий-здоровий.
52 فاستخبرهم عن الساعة التي فيها اخذ يتعافى فقالوا له امس في الساعة السابعة تركته الحمى.	52 Він же спитав їх, о котрій годині йому полегшало. «Учора ввечері о сьомій годині пропасниця його полишила», — сказали вони йому.
53 ففهم الاب انه في تلك الساعة التي قال له فيها يسوع ان ابنك حيّ. فآمن هو وبيته كله.	53 І зрозумів батько, що о тій самій годині сталося те, коли ото Ісус йому сказав: «Син твій живий.» І увірував сам, та й увесь дім його.
54 هذه ايضا آية ثانية صنعها يسوع لما جاء من اليهودية الى الجليل	54 Це ж друге чудо вчинив Ісус, повернувшися з Юдеї у Галилею.