1 واذ كان الجمع يزدحم عليه ليسمع كلمة الله كان واقفا عند بحيرة جنيسارت. | 1 Одного разу, коли народ юрмився коло нього, щоб почути слово Боже, і він стояв біля Генезаретського озера, |
2 فرأى سفينتين واقفتين عند البحيرة والصيادون قد خرجوا منهما وغسلوا الشباك. | 2 побачив два човни, що стояли край озера; рибалки вийшли з них і полоскали сіті. |
3 فدخل احدى السفينتين التي كانت لسمعان وسأله ان يبعد قليلا عن البر. ثم جلس وصار يعلّم الجموع من السفينة. | 3 Він увійшов в один з човнів, що належав Симонові, і попросив його відплисти трохи від землі, а сам, сівши, з човна почав народ учити. |
4 ولما فرغ من الكلام قال لسمعان ابعد الى العمق وألقوا شباككم للصيد. | 4 Коли він перестав говорити, сказав до Симона: «Відчали на глибінь та й закиньте ваші сіті на ловитву.» |
5 فاجاب سمعان وقال له يا معلّم قد تعبنا الليل كله ولم نأخذ شيئا ولكن على كلمتك القي الشبكة. | 5 Озвався Симон і каже: «Наставнику, всю ніч трудились ми й нічого не піймали, але на твоє слово закину сіті.» |
6 ولما فعلوا ذلك امسكوا سمكا كثيرا جدا فصارت شبكتهم تتخرق. | 6 Так вони й зробили, і піймали велику силу риби, і їхні сіті почали рватися. |
7 فاشاروا الى شركائهم الذين في السفينة الاخرى ان يأتوا ويساعدوهم. فأتوا وملأوا السفينتين حتى اخذتا في الغرق. | 7 Тоді вони кивнули до своїх товаришів, що були в другім човні, щоб ті прийшли й допомогли їм. Прийшли вони й наповнили обидва човни, аж почали потопати. |
8 فلما رأى سمعان بطرس ذلك خرّ عند ركبتيّ يسوع قائلا اخرج من سفينتي يا رب لاني رجل خاطئ. | 8 Побачивши це Симон Петро, припав до колін Ісуса й каже: «Іди від мене, Господи, бо я грішна людина.» |
9 اذ اعترته وجميع الذين معه دهشة على صيد السمك الذي اخذوه. | 9 Жах бо великий огорнув його й усіх, що були з ним, із-за риб, що їх піймали; |
10 وكذلك ايضا يعقوب ويوحنا ابنا زبدي اللذان كانا شريكي سمعان. فقال يسوع لسمعان لا تخف. من الآن تكون تصطاد الناس. | 10 також і Якова та Йоана, синів Заведея, які були спільниками Симона. Ісус же промовив до Симона: «Не бійся! Віднині людей будеш ловити.» |
11 ولما جاءوا بالسفينتين الى البر تركوا كل شيء وتبعوه | 11 І витягши човна на берег, кинули все й пішли слідом за ним. |
12 وكان في احدى المدن فاذا رجل مملوء برصا. فلما رأى يسوع خرّ على وجهه وطلب اليه قائلا يا سيد ان اردت تقدر ان تطهرني. | 12 І от, як він був в однім з міст, з’явився чоловік, увесь у проказі. Побачивши Ісуса, він упав ниць і почав його благати: «Господи, якщо ти хочеш, можеш мене зробити чистим.» |
13 فمدّ يده ولمسه قائلا اريد فاطهر. وللوقت ذهب عنه البرص. | 13 Ісус простягнув руку, доторкнувсь до нього і каже: «Хочу, очисться!» І вмить покинула його проказа. |
14 فاوصاه ان لا يقول لاحد بل امض وأر نفسك للكاهن وقدم عن تطهيرك كما أمر موسى شهادة لهم. | 14 І наказав йому: «Нікому не говори, але йди та покажись священикові і принеси дар за твоє очищення, як наказав Мойсей, їм на свідоцтво.» |
15 فذاع الخبر عنه اكثر. فاجتمع جموع كثيرة لكي يسمعوا ويشفوا به من امراضهم. | 15 Чутка про нього ширилась дедалі більше, і сила людей збігалася, щоб його почути й вилікуватись від своїх недуг. |
16 واما هو فكان يعتزل في البراري ويصلّي | 16 Та він відходив у місця самітні й молився. |
17 وفي احدى الايام كان يعلم وكان فريسيون ومعلمون للناموس جالسين وهم قد أتوا من كل قرية من الجليل واليهودية واورشليم. وكانت قوة الرب لشفائهم. | 17 Раз якось, коли Ісус навчав, були при тому фарисеї та учителі закону, що поприходили з усіх сіл Галилеї та Юдеї і з Єрусалиму; і сила Господня була на ньому, щоб оздоровляти. |
18 واذا برجال يحملون على فراش انسانا مفلوجا وكانوا يطلبون ان يدخلوا به ويضعوه امامه. | 18 Аж ось люди несуть на ліжку чоловіка, що був розслаблений; вони шукали способу, як би його внести та перед ним покласти. |
19 ولما لم يجدوا من اين يدخلون به لسبب الجمع صعدوا على السطح ودلوه مع الفراش من بين الاجر الى الوسط قدام يسوع. | 19 І, не знайшовши, кудою б його внести через натовп, вилізли на крівлю і крізь череп’яну стелю спустили його з ліжком на середину перед Ісуса. |
20 فلما رأى ايمانهم قال له ايها الانسان مغفورة لك خطاياك. | 20 Бачивши їхню віру, Ісус мовив: «Чоловіче, прощаються тобі твої гріхи!» |
21 فابتدأ الكتبة والفريسيون يفكرون قائلين من هذا الذي يتكلم بتجاديف. من يقدر ان يغفر خطايا الا الله وحده. | 21 А книжники та фарисеї почали міркувати: «Хто це такий, що говорить богохульства? Хто може гріхи відпускати, крім одного Бога?» |
22 فشعر يسوع بافكارهم واجاب وقال لهم ماذا تفكرون في قلوبكم. | 22 А Ісус же, знаючи думки їхні, відповів їм: «Чому так думаєте в серцях ваших? |
23 أيما ايسر ان يقال مغفورة لك خطاياك. أم ان يقال قم وامش. | 23 Що легше, сказати: Відпускаються тобі твої гріхи, — чи сказати: Встань і ходи? |
24 ولكن لكي تعلموا ان لابن الانسان سلطانا على الارض ان يغفر الخطايا قال للمفلوج لك اقول قم واحمل فراشك واذهب الى بيتك. | 24 Та щоб ви знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати», — мовив розслабленому: «Кажу тобі: Встань, візьми твоє ліжко та й іди додому.» |
25 ففي الحال قام امامهم وحمل ما كان مضطجعا عليه ومضى الى بيته وهو يمجد الله. | 25 І вмить він устав у них перед очима, взяв те, на чому лежав, і пішов до свого дому, славлячи Бога. |
26 فأخذت الجميع حيرة ومجدوا الله وامتلأوا خوفا قائلين اننا قد رأينا اليوم عجائب | 26 А всі остовпіли від здивування та прославляли Бога. Вони переповнилися страхом і казали: «Сьогодні бачили ми дивні речі.» |
27 وبعد هذا خرج فنظر عشارا اسمه لاوي جالسا عند مكان الجباية. فقال له اتبعني. | 27 Після цього він вийшов, побачив митника, Леві на ім’я, що сидів на митниці, і сказав до нього: «Ходи за мною!» |
28 فترك كل شيء وقام وتبعه. | 28 І той, кинувши все, встав і пішов за ним. |
29 وصنع له لاوي ضيافة كبيرة في بيته. والذين كانوا متكئين معهم كانوا جمعا كثيرا من عشارين وآخرين. | 29 Потім Леві справив для нього бенкет великий у своїй хаті; була ж там з ними за столом велика сила митарів та інших. |
30 فتذمر كتبتهم والفريسيون على تلاميذه قائلين لماذا تاكلون وتشربون مع عشارين وخطاة. | 30 Фарисеї та їхні книжники нарікали і, звертаючись до його учнів, говорили: «Чого ви з митарями й грішниками їсте й п’єте?» |
31 فاجاب يسوع وقال لهم لا يحتاج الاصحاء الى طبيب بل المرضى. | 31 Ісус у відповідь сказав їм: «Не ті, що при добрім здоров’ї, потребують лікаря, лише — хворі. |
32 لم آت لأدعو ابرارا بل خطاة الى التوبة | 32 Я прийшов, не щоб праведників кликати до покаяння, а грішних.» |
33 وقالوا له لماذا يصوم تلاميذ يوحنا كثيرا ويقدمون طلبات وكذلك تلاميذ الفريسيين ايضا. واما تلاميذك فيأكلون ويشربون. | 33 А вони йому сказали: «Учні Йоана постять часто й моляться, так само й учні фарисеїв, а твої їдять та п’ють!» |
34 فقال لهم أتقدرون ان تجعلوا بني العرس يصومون ما دام العريس معهم. | 34 Ісус же до них промовив: «Чи ж можете примусити постити весільних гостей, поки молодий з ними? |
35 ولكن ستأتي ايام حين يرفع العريس عنهم فحينئذ يصومون في تلك الايام. | 35 Прийдуть дні, коли візьмуть від них молодого, тоді будуть постити в ті дні.» |
36 وقال لهم ايضا مثلا. ليس احد يضع رقعة من ثوب جديد على ثوب عتيق. وإلا فالجديد يشقّه والعتيق لا توافقه الرقعة التي من الجديد. | 36 Він їм сказав також цю притчу: «Ніхто не відриває латки від нової одежини й не пришиває її до старої, а то порве й нову, і латка від нової не підійде до старої. |
37 وليس احد يجعل خمرا جديدة في زقاق عتيقة لئلا تشق الخمر الجديدة الزقاق فهي تهرق والزقاق تتلف. | 37 Ніхто також не вливає молодого вина до старих бурдюків, а то нове вино прорве бурдюки, й само вино розіллється, і бурдюки пропадуть. |
38 بل يجعلون خمرا جديدة في زقاق جديدة فتحفظ جميعا. | 38 Але треба вливати молоде вино до нових бурдюків. |
39 وليس احد اذا شرب العتيق يريد للوقت الجديد لانه يقول العتيق اطيب | 39 І ніхто, що п’є старе вино, нового не захоче, бо каже: Старе ліпше.» |