1 وفي تلك الايام صدر امر من اوغسطس قيصر بان يكتتب كل المسكونة. | 1 Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю. |
2 وهذا الاكتتاب الاول جرى اذ كان كيرينيوس والي سورية. | 2 Перепис цей, перший, відбувся, коли Сирією правив Киріній. |
3 فذهب الجميع ليكتتبوا كل واحد الى مدينته. | 3 І йшли всі записатися, — кожний у своє місто. |
4 فصعد يوسف ايضا من الجليل من مدينة الناصرة الى اليهودية الى مدينة داود التي تدعى بيت لحم لكونه من بيت داود وعشيرته | 4 Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида, |
5 ليكتتب مع مريم امرأته المخطوبة وهي حبلى. | 5 щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна. |
6 وبينما هما هناك تمّت ايامها لتلد. | 6 І от коли вони були там, настав їй час родити, |
7 فولدت ابنها البكر وقمطته واضجعته في المذود اذ لم يكن لهما موضع في المنزل | 7 і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді. |
8 وكان في تلك الكورة رعاة متبدين يحرسون حراسات الليل على رعيتهم. | 8 Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар. |
9 واذا ملاك الرب وقف بهم ومجد الرب اضاء حولهم فخافوا خوفا عظيما. | 9 Аж ось ангел Господній їм з’явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх. |
10 فقال لهم الملاك لا تخافوا. فها انا ابشركم بفرح عظيم يكون لجميع الشعب. | 10 Ангел же сказав їм «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу |
11 انه ولد لكم اليوم في مدينة داود مخلّص هو المسيح الرب. | 11 Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь. |
12 وهذه لكم العلامة تجدون طفلا مقمطا مضجعا في مذود. | 12 І ось вам знак Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах.» |
13 وظهر بغتة مع الملاك جمهور من الجند السماوي مسبحين الله وقائلين | 13 І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла |
14 المجد لله في الاعالي وعلى الارض السلام وبالناس المسرة | 14 «Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання.» |
15 ولما مضت عنهم الملائكة الى السماء قال الرجال الرعاة بعضهم لبعض لنذهب الآن الى بيت لحم وننظر هذا الامر الواقع الذي اعلمنا به الرب. | 15 І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили «Ходім лишень до Вифлеєму та подивімся на ту подію, що Господь об’явив нам.» |
16 فجاءوا مسرعين ووجدوا مريم ويوسف والطفل مضجعا في المذود. | 16 І пішли вони притьмом і знайшли Марію, Йосифа й дитятко, що лежало в яслах. |
17 فلما رأوه اخبروا بالكلام الذي قيل لهم عن هذا الصبي. | 17 Побачивши його, вони розповіли, що їм було сказано про це хлоп’ятко; |
18 وكل الذين سمعوا تعجبوا مما قيل لهم من الرعاة. | 18 і всі, хто чув їх, дивувались тому, що пастухи їм оповідали. |
19 واما مريم فكانت تحفظ جميع هذا الكلام متفكرة به في قلبها. | 19 Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці. |
20 ثم رجع الرعاة وهم يمجدون الله ويسبحونه على كل ما سمعوه ورأوه كما قيل لهم | 20 А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано. |
21 ولما تمت ثمانية ايام ليختنوا الصبي سمي يسوع كما تسمى من الملاك قبل ان حبل به في البطن | 21 Як сповнились вісім день, коли мали обрізати хлоп’ятко, назвали його Ісус — ім’я, що надав був ангел, перше, ніж він зачався в лоні. |
22 ولما تمت ايام تطهيرها حسب شريعة موسى صعدوا به الى اورشليم ليقدموه للرب. | 22 І як сповнилися дні очищення їхнього, за законом Мойсея, вони привели його в Єрусалим поставити його перед Господом, |
23 كما هو مكتوب في ناموس الرب ان كل ذكر فاتح رحم يدعى قدوسا للرب. | 23 як то написано в Господньому законі «Кожний хлопець, первородний, буде посвячений Господеві», — |
24 ولكي يقدموا ذبيحة كما قيل في ناموس الرب زوج يمام او فرخي حمام | 24 і принести жертву, як то написано в Господньому законі «Пару горлиць або двоє голубенят.» |
25 وكان رجل في اورشليم اسمه سمعان. وهذا الرجل كان بارا تقيا ينتظر تعزية اسرائيل والروح القدس كان عليه. | 25 25 А був в Єрусалимі чоловік на ім’я Симеон; чоловік той, праведний та побожний, очікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому. |
26 وكان قد أوحي اليه بالروح القدس انه لا يرى الموت قبل ان يرى مسيح الرب. | 26 Йому було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерти перш, ніж побачить Христа Господа. |
27 فأتى بالروح الى الهيكل. وعندما دخل بالصبي يسوع ابواه ليصنعا له حسب عادة الناموس | 27 Він прийшов Духом у храм. І як батьки вносили дитя-Ісуса, щоб учинити над ним за законним звичаєм, |
28 اخذه على ذراعيه وبارك الله وقال | 28 він узяв його на руки, благословив Бога й мовив |
29 الآن تطلق عبدك يا سيد حسب قولك بسلام. | 29 «Нині, Владико, можеш відпустити слугу твого за твоїм словом у мирі, |
30 لان عينيّ قد ابصرتا خلاصك | 30 30 бо мої очі бачили твоє спасіння, |
31 الذي اعددته قدام وجه جميع الشعوب. | 31 що ти приготував перед усіма народами; |
32 نور اعلان للامم ومجدا لشعبك اسرائيل. | 32 світло на просвіту поганам, і славу твого люду — Ізраїля.» |
33 وكان يوسف وامه يتعجبان مما قيل فيه. | 33 Батько його і мати дивувалися тому, що говорилося про нього. |
34 وباركهما سمعان وقال لمريم امه ها ان هذا قد وضع لسقوط وقيام كثيرين في اسرائيل ولعلامة تقاوم. | 34 Симеон же благословив їх і сказав до його матері Марії «Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; він буде знаком протиріччя, |
35 وانت ايضا يجوز في نفسك سيف. لتعلن افكار من قلوب كثيرة | 35 та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець.» |
36 وكانت نبية حنة بنت فنوئيل من سبط اشير. وهي متقدمة في ايام كثيرة. قد عاشت مع زوج سبع سنين بعد بكوريتها. | 36 Була також і Анна, пророчиця, дочка Фануїла з покоління Асера; вона була вельми похила віком і жила сім років з чоловіком від дівування свого; |
37 وهي ارملة نحو اربعة وثمانين سنة لا تفارق الهيكل عابدة باصوام وطلبات ليلا ونهارا. | 37 зоставшися вдовою аж до вісімдесят четвертого року, вона не відходила від храму, служачи (Богові) вночі і вдень постом та молитвою. |
38 فهي في تلك الساعة وقفت تسبح الرب وتكلمت عنه مع جميع المنتظرين فداء في اورشليم | 38 І надійшла вона тієї самої години й почала прославляти Бога та говорити про нього всім, що чекали визволення Єрусалиму. |
39 ولما اكملوا كل شيء حسب ناموس الرب رجعوا الى الجليل الى مدينتهم الناصرة. | 39 І як вони виконали все згідно з законом Господнім, повернулися в Галилею, до Назарету, свого міста. |
40 وكان الصبي ينمو ويتقوى بالروح ممتلئا حكمة وكانت نعمة الله عليه | 40 Хлоп’я ж; росло й міцніло, сповнюючися мудрістю, і Божа благодать була на ньому. |
41 وكان ابواه يذهبان كل سنة الى اورشليم في عيد الفصح. | 41 Батьки його ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи. |
42 ولما كانت له اثنتا عشرة سنة صعدوا الى اورشليم كعادة العيد. | 42 І як йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято. |
43 وبعدما اكملوا الايام بقي عند رجوعهما الصبي يسوع في اورشليم ويوسف وامه لم يعلما. | 43 Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; батьки ж його про те не знали. |
44 واذ ظناه بين الرفقة ذهبا مسيرة يوم وكانا يطلبانه بين الاقرباء والمعارف. | 44 Гадаючи, що він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали його шукати між родичами та знайомими, |
45 ولما لم يجداه رجعا الى اورشليم يطلبانه. | 45 а, не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там його шукати. |
46 وبعد ثلاثة ايام وجداه في الهيكل جالسا في وسط المعلمين يسمعهم ويسألهم. | 46 Через три дні знайшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх. |
47 وكل الذين سمعوه بهتوا من فهمه واجوبته. | 47 Усі ті, що його слухали, чудувались його розумові й відповідям. |
48 فلما ابصراه اندهشا. وقالت له امه يا بنيّ لماذا فعلت بنا هكذا. هوذا ابوك وانا كنا نطلبك معذبين. | 48 Побачивши його, вони були здивовані, й сказала йому його мати «Дитино, чому ти це так зробив нам Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали.» |
49 فقال لهما لماذا كنتما تطلبانني ألم تعلما انه ينبغي ان اكون فيما لأبي. | 49 Він же відповів їм «Чого ж ви мене шукали Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого» |
50 فلم يفهما الكلام الذي قاله لهما. | 50 Але вони не зрозуміли слова, що він сказав їм. |
51 ثم نزل معهما وجاء الى الناصرة وكان خاضعا لهما. وكانت امه تحفظ جميع هذه الأمور في قلبها. | 51 І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці. |
52 واما يسوع فكان يتقدم في الحكمة والقامة والنعمة عند الله والناس | 52 Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей |