Vangelo secondo Luca (لوقا) 15

SMITH VAN DYKE	Біблія
1 وكان جميع العشارين والخطاة يدنون منه ليسمعوه.	1 Усі митарі й грішники приходили до нього, щоб його почути.
2 فتذمر الفريسيون والكتبة قائلين هذا يقبل خطاة وياكل معهم.	2 А фарисеї з книжниками нарікали «Цей грішників приймає і їсть разом з ними.»
3 فكلمهم بهذا المثل قائلا	3 Тоді Ісус сказав до них цю притчу
4 اي انسان منكم له مئة خروف واضاع واحدا منها ألا يترك التسعة والتسعين في البرية ويذهب لاجل الضال حتى يجده.	4 «Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і одну з них загубивши, не зоставить дев’ятдесят дев’ять у пустелі та не піде шукати загублену, поки її не знайде
5 واذا وجده يضعه على منكبيه فرحا.	5 А, знайшовши, кладе її собі, радіючи, на плечі
6 ويأتي الى بيته ويدعو الاصدقاء والجيران قائلا لهم افرحوا معي لاني وجدت خروفي الضال.	6 й, повернувшися додому, скликає друзів та сусідів і до них каже Радійте зо мною, бо я знайшов овечку, що була загубилась.
7 اقول لكم انه هكذا يكون فرح في السماء بخاطئ واحد يتوب اكثر من تسعة وتسعين بارا لا يحتاجون الى توبة.	7 Отак, кажу вам, що на небі буде більша радість над одним грішником, що кається, ніж над дев’ятдесят дев’ятьма праведниками, що їм не треба покаяння.
8 او اية امرأة لها عشرة دراهم ان اضاعت درهما واحدا ألا توقد سراجا وتكنس البيت وتفتش باجتهاد حتى تجده.	8 Або котра жінка, маючи десять драхм, і як одну загубила, не засвітить світла, не замітатиме своєї хати й не шукатиме її старанно, поки не знайде
9 واذا وجدته تدعو الصديقات والجارات قائلة افرحن معي لاني وجدت الدرهم الذي اضعته.	9 А, знайшовши, скличе подруг і сусідок і їм каже Радійте зо мною, бо я знайшла ту драхму, що була загубила.
10 هكذا اقول لكم يكون فرح قدام ملائكة الله بخاطئ واحد يتوب	10 Отак, кажу вам, буває між ангелами Божими радість над одним грішником, що кається.»
11 وقال. انسان كان له ابنان.	11 Він сказав далі «В одного чоловіка було два сини.
12 فقال اصغرهما لابيه يا ابي اعطني القسم الذي يصيبني من المال. فقسم لهما معيشته.	12 Молодший з них сказав батькові Тату, дай мені ту частину маєтку, що мені припадає. І батько розділив між ними свій маєток.
13 وبعد ايام ليست بكثيرة جمع الابن الاصغر كل شيء وسافر الى كورة بعيدة وهناك بذّر ماله بعيش مسرف.	13 Кілька днів потім, молодший, зібравши все, подавсь у край далекий і там розтратив свій маєток, живши розпусно.
14 فلما انفق كل شيء حدث جوع شديد في تلك الكورة فابتدأ يحتاج.	14 І от як він усе прогайнував, настав великий голод у тім краю, і він почав бідувати.
15 فمضى والتصق بواحد من اهل تلك الكورة فارسله الى حقوله ليرعى خنازير.	15 Пішов він і найнявся до одного з мешканців того краю, і той послав його на своє поле пасти свині.
16 وكان يشتهي ان يملأ بطنه من الخرنوب الذي كانت الخنازير تأكله. فلم يعطه احد.	16 І він бажав би був наповнити живіт світ стручками, що їх їли свині, та й тих ніхто не давав йому.
17 فرجع الى نفسه وقال كم من اجير لابي يفضل عنه الخبز وانا اهلك جوعا.	17 Опам’ятавшись, він сказав до себе Скільки то наймитів у мого батька мають подостатком хліба, а я тут з голоду конаю.
18 اقوم واذهب الى ابي واقول له يا ابي اخطأت الى السماء وقدامك.	18 Встану та й піду до батька мого і скажу йому Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе!
19 ولست مستحقا بعد ان ادعى لك ابنا. اجعلني كاحد اجراك.	19 Я недостойний більше зватися твоїм сином. Прийми мене як одного з твоїх наймитів.
20 فقام وجاء الى ابيه. واذ كان لم يزل بعيدا رآه ابوه فتحنن وركض ووقع على عنقه وقبّله.	20 І встав він і пішов до батька свого. І як він був іще далеко, побачив його батько його й, змилосердившись, побіг, на шию йому кинувся і поцілував його.
21 فقال له الابن يا ابي اخطأت الى السماء وقدامك ولست مستحقا بعد ان أدعى لك ابنا.	21 Тут син сказав до нього Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе. Я недостойний більше зватись твоїм сином.
22 فقال الاب لعبيده اخرجوا الحلّة الاولى والبسوه واجعلوا خاتما في يده وحذاء في رجليه.	22 А батько кликнув до слуг своїх Притьмом принесіть найкращу одіж, одягніть його, дайте йому на руку перстень і сандалі на ноги.
23 وقدّموا العجل المسمن واذبحوه فنأكل ونفرح.	23 Та приведіть годоване теля і заріжте, і їжмо, веселімся,
24 لان ابني هذا كان ميتا فعاش وكان ضالا فوجد. فابتدأوا يفرحون.	24 бо цей мій син був мертвий, і ожив, пропав був, і знайшовся. І вони заходились веселитися.
25 وكان ابنه الاكبر في الحقل. فلما جاء وقرب من البيت سمع صوت آلات طرب ورقصا.	25 А старший його син був у полі; коли ж він, повертаючись, наблизився до дому, почув музику й танці.
26 فدعا واحدا من الغلمان وسأله ما عسى ان يكون هذا.	26 Покликав він одного із слуг і спитав, що воно таке було б.
27 فقال له. اخوك جاء فذبح ابوك العجل المسمن لانه قبله سالما.	27 Той же сказав йому Брат твій повернувся, і твій батько зарізав годоване теля, бо знайшов його живим-здоровим.
28 فغضب ولم يرد ان يدخل. فخرج ابوه يطلب اليه.	28 Розгнівався той і не хотів увійти. І вийшов тоді батько й почав його просити.
29 فاجاب وقال لابيه ها انا اخدمك سنين هذا عددها وقط لم اتجاوز وصيتك وجديا لم تعطني قط لافرح مع اصدقائي.	29 А той озвався до батька Ось стільки років служу тобі й ніколи не переступив ні однієї заповіді твоєї, і ти не дав мені ніколи козеняти, щоб з друзями моїми повеселитись.
30 ولكن لما جاء ابنك هذا الذي اكل معيشتك مع الزواني ذبحت له العجل المسمن.	30 Коли повернувся цей син твій, що проїв твій маєток з блудницями, ти зарізав для нього годоване теля.
31 فقال له يا بنيّ انت معي في كل حين وكل ما لي فهو لك.	31 Батько ж сказав до нього Ти завжди при мені, дитино, і все моє — твоє.
32 ولكن كان ينبغي ان نفرح ونسرّ لان اخاك هذا كان ميتا فعاش وكان ضالا فوجد	32 А веселитись і радіти треба було, бо оцей брат твій був мертвий і ожив, пропав був і знайшовся.»