Vangelo secondo Luca (لوقا) 10

SMITH VAN DYKE	Біблія
1 وبعد ذلك عيّن الرب سبعين آخرين ايضا وارسلهم اثنين اثنين امام وجهه الى كل مدينة وموضع حيث كان هو مزمعا ان يأتي.	1 Після цього Господь призначив сімдесят двох інших і послав їх перед собою в кожне місто й місце, куди сам мав прийти.
2 فقال لهم ان الحصاد كثير ولكن الفعلة قليلون. فاطلبوا من رب الحصاد ان يرسل فعلة الى حصاده.	2 Він до них промовив «Жнива великі, а робітників мало. Просіть, отже, Господа жнив, щоб послав робітників на свої жнива.
3 اذهبوا. ها انا ارسلكم مثل حملان بين ذئاب.	3 Ідіть, ось я вас посилаю, як ягнят між вовки.
4 لا تحملوا كيسا ولا مزودا ولا احذية ولا تسلموا على احد في الطريق.	4 Не беріть із собою ні калитки, ні торби, ні сандалів, і нікого в дорозі не вітайте.
5 واي بيت دخلتموه فقولوا اولا سلام لهذا البيت.	5 В який же дім не ввійшли б ви, скажіть перше Мир домові цьому!
6 فان كان هناك ابن السلام يحل سلامكم عليه وإلا فيرجع اليكم.	6 І коли там є котрийсь син миру, мир ваш покоїтиметься на ньому; а коли ні, до вас він повернеться.
7 واقيموا في ذلك البيت آكلين وشاربين مما عندهم. لان الفاعل مستحق اجرته. لا تنتقلوا من بيت الى بيت.	7 І зоставайтесь у тім домі, споживайте та пийте, що в них є достоїн бо робітник своєї нагороди. Не переходіть із хати до хати.
8 واية مدينة دخلتموها وقبلوكم فكلوا مما يقدّم لكم.	8 І в яке місто ви не ввійшли б, і вас приймуть, їжте, що поставлять перед вами;
9 واشفوا المرضى الذين فيها وقولوا لهم قد اقترب منكم ملكوت الله.	9 оздоровляйте в ньому хворих і кажіть їм Наблизилося до вас Царство Боже.
10 واية مدينة دخلتموها ولم يقبلوكم فاخرجوا الى شوارعها وقولوا	10 Коли ж ви ввійдете в якесь місто, і вас не приймуть, то, вийшовши на їхні вулиці, скажіть
11 حتى الغبار الذي لصق بنا من مدينتكم ننفضه لكم. ولكن اعلموا هذا انه قد اقترب منكم ملكوت الله.	11 Ми вам обтрушуємо й порох з вашого міста, що прилип до наших ніг; тільки знайте, що Царство Боже близько.
12 واقول لكم انه يكون لسدوم في ذلك اليوم حالة اكثر احتمالا مما لتلك المدينة	12 Кажу вам Того дня навіть Содомові буде легше, ніж тому місту.v
13 ويل لك يا كورزين. ويل لك يا بيت صيدا. لانه لو صنعت في صور وصيدا القوات المصنوعة فيكما لتابتا قديما جالستين في المسوح والرماد.	13 Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чуда, що зроблені у вас, вони б давно покаялися, сидячи у веретищі й попелі!
14 ولكن صور وصيدا يكون لهما في الدين حالة اكثر احتمالا مما لكما.	14 Та Тирові й Сидонові легше буде під час суду, ніж вам.
15 وانت يا كفرناحوم المرتفعة الى السماء ستهبطين الى الهاوية.	15 Та й ти, Капернауме, невже піднімешся аж до неба Аж до самого пекла провалишся!
16 الذي يسمع منكم يسمع مني. والذي يرذلكم يرذلني. والذي يرذلني يرذل الذي ارسلني	16 Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; а хто гордує мною, гордує тим, хто послав мене.»
17 فرجع السبعون بفرح قائلين يا رب حتى الشياطين تخضع لنا باسمك.	17 Повернулись сімдесят два з радістю, кажучи «Господи, навіть і біси коряться нам з-за твого імени.»
18 فقال لهم رأيت الشيطان ساقطا مثل البرق من السماء.	18 Він же сказав їм «Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба.
19 ها انا اعطيكم سلطانا لتدوسوا الحيّات والعقارب وكل قوة العدو ولا يضركم شيء.	19 Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу — й ніщо вам не пошкодить.
20 ولكن لا تفرحوا بهذا ان الارواح تخضع لكم بل افرحوا بالحري ان اسماءكم كتبت في السموات	20 Одначе, не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що ваші імена записані на небі.»
21 وفي تلك الساعة تهلل يسوع بالروح وقال احمدك ايها الآب رب السماء والارض لانك اخفيت هذه عن الحكماء والفهماء واعلنتها للاطفال. نعم ايها الآب لان هكذا صارت المسرة امامك.	21 Того часу Ісус був зрадів Святим Духом і промовив «Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам. Так, Отче, бо так тобі подобалося.
22 والتفت الى تلاميذه وقال كل شيء قد دفع اليّ من ابي. وليس احد يعرف من هو الابن الا الآب ولا من هو الآب الا الابن ومن اراد الابن ان يعلن له.	22 Все передав мені Отець мій, і ніхто не знає, хто є Син, крім Отця, і хто є Отець, крім Сина, та кому Син схоче відкрити!»
23 والتفت الى تلاميذه على انفراد وقال طوبى للعيون التي تنظر ما تنظرونه.	23 Потім, звернувшися до самих учнів, він промовив «Щасливі очі, що бачать, що ви бачите.
24 لاني اقول لكم ان انبياء كثيرين وملوكا ارادوا ان ينظروا ما انتم تنظرون ولم ينظروا وان يسمعوا ما انتم تسمعون ولم يسمعوا	24 Кажу бо вам, що багато пророків і царів хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.»
25 واذا ناموسي قام يجربه قائلا يا معلّم ماذا اعمل لارث الحياة الابدية.	25 І ось якийсь законовчитель устав, щоб його випробувати, та й каже «Учителю, що мені робити, щоб вічне життя осягнути»
26 فقال له ما هو مكتوب في الناموس. كيف تقرأ.	26 А Ісус мовив до нього «В законі що написано Як там читаєш»
27 فاجاب وقال تحب الرب الهك من كل قلبك ومن كل نفسك ومن كل قدرتك ومن كل فكرك وقريبك مثل نفسك.	27 Озвався той і каже «Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією твоєю душею і всією силою твоєю і всією думкою твоєю; а ближнього твого, як себе самого.»
28 فقال له بالصواب اجبت. افعل هذا فتحيا.	28 «Ти добре відповів», сказав (Ісус), «роби це й будеш жити.»
29 واما هو فاذ اراد ان يبرر نفسه قال ليسوع ومن هو قريبي.	29 Та той, бажаючи себе самого виправдати, каже до Ісуса «А хто мій ближній»
30 فاجاب يسوع وقال. انسان كان نازلا من اورشليم الى اريحا فوقع بين لصوص فعروه وجرحوه ومضوا وتركوه بين حيّ وميت.	30 Мовив тоді Ісус, кажучи «Один чоловік спускався з Єрусалиму до Єрихону й потрапив розбійникам, що його обдерли й побили тяжко та й пішли геть, зоставивши півмертвого.
31 فعرض ان كاهنا نزل في تلك الطريق فرآه وجاز مقابله.	31 Випадком ішов якийсь священик тією дорогою; побачив він його й, збочивши, пройшов мимо.
32 وكذلك لاوي ايضا اذ صار عند المكان جاء ونظر وجاز مقابله.	32 Так само й левіт прийшов на те місце, глянув на нього й пройшов мимо.
33 ولكن سامريا مسافرا جاء اليه ولما رآه تحنن	33 Але один самарянин, що був у дорозі, зненацька надійшов (на нього) й, побачивши його, змилосердився.
34 فتقدم وضمد جراحاته وصب عليها زيتا وخمرا واركبه على دابته وأتى به الى فندق واعتنى به	34 Він приступив до нього, перев’язав йому рани, полив їх оливою і вином; потім посадив його на власну скотину, привів до заїзду й доглянув за ним.
35 وفي الغد لما مضى اخرج دينارين واعطاهما لصاحب الفندق وقال له اعتن به ومهما انفقت اكثر فعند رجوعي اوفيك.	35 На другий день він вийняв два динари, дав їх господареві й мовив Доглядай за ним, і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли повернуся.
36 فاي هؤلاء الثلاثة ترى صار قريبا للذي وقع بين اللصوص.	36 Хто з оцих трьох, на твою думку, був ближнім тому, що потрапив розбійникам у руки»
37 فقال الذي صنع معه الرحمة. فقال له يسوع اذهب انت ايضا واصنع هكذا	37 Він відповів «Той, хто вчинив над ним милосердя.» Тоді Ісус сказав до нього «Іди і ти роби так само.»
38 وفيما هم سائرون دخل قرية فقبلته امرأة اسمها مرثا في بيتها.	38 Коли ж вони були в дорозі, він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, прийняла його в хату.
39 وكانت لهذه اخت تدعى مريم التي جلست عند قدمي يسوع وكانت تسمع كلامه.	39 Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова.
40 واما مرثا فكانت مرتبكة في خدمة كثيرة. فوقفت وقالت يا رب أما تبالي بان اختي قد تركتني اخدم وحدي. فقل لها ان تعينني.	40 Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже «Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити Скажи їй, щоб мені допомогла.»
41 فاجاب يسوع وقال لها مرثا مرثا انت تهتمين وتضطربين لاجل امور كثيرة.	41 Озвався Господь до неї і промовив «Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато,
42 ولكن الحاجة الى واحد. فاختارت مريم النصيب الصالح الذي لن ينزع منها	42 одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.»