Vangelo secondo Marco (مرقس) 10

SMITH VAN DYKE	Біблія
1 وقام من هناك وجاء الى تخوم اليهودية من عبر الاردن. فاجتمع اليه جموع ايضا وكعادته كان ايضا يعلّمهم	1 Вийшовши звідти, Ісус приходить у Юдейську землю та по той бік Йордану. І знову сходяться до нього люди, і він, своїм звичаєм, знову навчає їх.
2 فتقدم الفريسيون وسألوه. هل يحل للرجل ان يطلّق امرأته. ليجربوه.	2 Приступили фарисеї і, спокушаючи його, питали: Чи можна чоловікові відпустити жінку?
3 فاجاب وقال لهم بماذا اوصاكم موسى.	3 А він у відповідь сказав їм: Що заповів вам Мойсей?
4 فقالوا موسى أذن ان يكتب كتاب طلاق فتطلّق.	4 Вони сказали: Мойсей дозволив написати грамоту розлуки та й відпустити.
5 فاجاب يسوع وقال لهم. من اجل قساوة قلوبكم كتب لكم هذه الوصية.	5 То з-за серця вашого запеклого, — сказав Ісус їм, — написав він вам отой припис.
6 ولكن من بدء الخليقة ذكرا وانثى خلقهما الله.	6 А на початку створення Бог створив їх чоловіком та жінкою.
7 من اجل هذا يترك الرجل اباه وامه ويلتصق بامرأته.	7 Ось чому чоловік покине свого батька — матір і пристане до жінки своєї,
8 ويكون الاثنان جسدا واحدا. اذا ليسا بعد اثنين بل جسد واحد.	8 й обоє будуть одним тілом; тому вже не двоє, лише — одне тіло.
9 فالذي جمعه الله لا يفرقه انسان.	9 Що, отже, злучить Бог, людина хай не розлучає.
10 ثم في البيت سأله تلاميذه ايضا عن ذلك.	10 Удома ж учні знов його про те запитали.
11 فقال لهم من طلّق امرأته وتزوج باخرى يزني عليها.	11 А він сказав їм: Хто відпускає свою жінку й бере другу, чужоложить з нею.
12 وان طلّقت امرأة زوجها وتزوجت بآخر تزني	12 І коли жінка покине свого чоловіка й вийде за іншого, — чужоложить.
13 وقدموا اليه اولادا لكي يلمسهم. واما التلاميذ فانتهروا الذين قدموهم.	13 І приносили до нього дітей, щоб доторкнувся їх, але учні забороняли їм.
14 فلما رأى يسوع ذلك اغتاظ وقال لهم دعوا الاولاد يأتون اليّ ولا تمنعوهم لان لمثل هؤلاء ملكوت الله.	14 Бачивши Ісус те, виявив незадоволення і сказав їм: Пустіть дітей приходити до мене, не бороніть їм: таких бо Царство Боже.
15 الحق اقول لكم من لا يقبل ملكوت الله مثل ولد فلن يدخله.	15 Істинно кажу вам: Хто Царства Божого не прийме, як дитина, — не ввійде до нього.
16 فاحتضنهم ووضع يديه عليهم وباركهم	16 І обнявши їх, поклав на них руки і благословив їх.
17 وفيما هو خارج الى الطريق ركض واحد وجثا له وسأله ايها المعلّم الصالح ماذا اعمل لارث الحياة الابدية.	17 Коли він вирушив у дорогу, прибіг один, упав перед ним навколішки й почав його питати: Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?
18 فقال له يسوع لماذا تدعوني صالحا. ليس احد صالحا الا واحد وهو الله.	18 Чого називаєш мене благим? — сказав Ісус до нього. — Ніхто не благий, окрім одного Бога.
19 انت تعرف الوصايا. لا تزن. لا تقتل. لا تسرق. لا تشهد بالزور. لا تسلب. اكرم اباك وامك.	19 Заповіді знаєш: Не вбивай, не перелюбствуй, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривдь, шануй твого батька та матір.
20 فاجاب وقال له يا معلّم هذه كلها حفظتها منذ حداثتي.	20 Він же у відповідь мовив до нього: Учителю, я вже те дотримував змалку.
21 فنظر اليه يسوع واحبه وقال له يعوزك شيء واحد. اذهب بع كل مالك واعط الفقراء فيكون لك كنز في السماء وتعال اتبعني حاملا الصليب.	21 Тоді Ісус, поглянувши на нього, вподобав його і сказав йому: Одного тобі бракує: піди, продай, що маєш, дай бідним, то й будеш мати скарб на небі. Тоді прийди і, взявши хрест, іди за мною.
22 فاغتم على القول ومضى حزينا لانه كان ذا اموال كثيرة	22 Той же, зажурений тим словом, відійшов геть засмучений, — мав бо великі багатства.
23 فنظر يسوع حوله وقال لتلاميذه ما اعسر دخول ذوي الاموال الى ملكوت الله.	23 Тож Ісус, обвівши зором навколо, каже до своїх учнів: Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже!
24 فتحيّر التلاميذ من كلامه. فاجاب يسوع ايضا وقال لهم يا بنيّ ما اعسر دخول المتكلين على الاموال الى ملكوت الله.	24 Учні здумілися цими словами. Ісус же знову заговорив до них і каже: Діти, як тяжко тим, що звірилися на багатства, увійти в Царство Боже!
25 مرور جمل من ثقب ابرة ايسر من ان يدخل غني الى ملكوت الله.	25 Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому ввійти в Царство Боже.
26 فبهتوا الى الغاية قائلين بعضهم لبعض فمن يستطيع ان يخلص.	26 Здивувалися ті ще більше й один до одного казали: Хто ж тоді може спастися?
27 فنظر اليهم يسوع وقال. عند الناس غير مستطاع. ولكن ليس عند الله. لان كل شيء مستطاع عند الله.	27 Ісус же, поглянувши на них, мовить: У людей це неможливо, — але не в Бога; у Бога бо все можливо.
28 وابتدأ بطرس يقول له ها نحن قد تركنا كل شيء وتبعناك.	28 І заговорив до нього Петро: Ось ми покинули все й пішли слідом за тобою.
29 فاجاب يسوع وقال الحق اقول لكم ليس احد ترك بيتا او اخوة او اخوات او ابا او اما او امرأة او اولادا او حقولا لاجلي ولاجل الانجيل	29 Ісус озвавсь і каже: Істинно кажу вам: Нема такого, хто кинувши свій дім або братів, або сестер, або матір чи батька, або дітей, або поля, — ради мене та ради Євангелії, —
30 الا وياخذ مئة ضعف الآن في هذا الزمان بيوتا واخوة واخوات وامهات واولادا وحقولا مع اضطهادات وفي الدهر الآتي الحياة الابدية.	30 не дістав би сторицею тепер, у цьому часі, посеред гоніння, — домів, братів, сестер, матерів, дітей і піль, — і в майбутньому віці життя вічне.
31 ولكن كثيرون اولون يكونون آخرين والآخرون اولين	31 І багато з перших стануть останніми, а останні — першими.
32 وكانوا في الطريق صاعدين الى اورشليم ويتقدمهم يسوع. وكانوا يتحيّرون وفيما هم يتبعون كانوا يخافون. فاخذ الاثني عشر ايضا وابتدأ يقول لهم عما سيحدث له.	32 Вони були в дорозі, простуючи в Єрусалим. Ісус ішов перед ними. І дивувались вони й, ідучи за ним, страхалися. І взявши знову дванадцятьох, почав їм говорити, що має статися з ним:
33 ها نحن صاعدون الى اورشليم وابن الانسان يسلم الى رؤساء الكهنة والكتبة فيحكمون عليه بالموت ويسلمونه الى الامم	33 Оце йдемо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде виданий первосвященикам та книжникам, і засудять його на смерть, і видадуть його поганам;
34 فيهزأون به ويجلدونه ويتفلون عليه ويقتلونه وفي اليوم الثالث يقوم	34 і насміхатимуться з нього, плюватимуть на нього, бичуватимуть його й уб’ють, він же по трьох днях воскресне.
35 وتقدم اليه يعقوب ويوحنا ابنا زبدي قائلين يا معلّم نريد ان تفعل لنا كل ما طلبنا.	35 Яків же та Йоан, сини Заведея, підходять до нього та й кажуть йому: Учителю, хочемо, щоб ти нам зробив те, чого попросим.
36 فقال لهما ماذا تريدان ان افعل لكما.	36 Він же їм відповів: Що хочете, щоб я зробив вам?
37 فقالا له اعطنا ان نجلس واحد عن يمينك والآخر عن يسارك في مجدك.	37 Зволь нам, — ті йому кажуть, — щоб ми сиділи: один праворуч, другий ліворуч від тебе у твоїй славі.
38 فقال لهما يسوع لستما تعلمان ما تطلبان. أتستطيعان ان تشربا الكاس التي اشربها انا وان تصطبغا بالصبغة التي اصطبغ بها انا.	38 Ісус же сказав їм: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку я п’ю, і христитися хрищенням, яким я хрищусь?
39 فقالا له نستطيع. فقال لهما يسوع اما الكاس التي اشربها انا فتشربانها وبالصبغة التي اصطبغ بها انا تصطبغان.	39 Ті йому відповіли: Можемо. Ісус сказав їм: Чашу, яку я п’ю, питимете, і хрищенням, яким я хрищуся, христитиметесь.
40 واما الجلوس عن يميني وعن يساري فليس لي ان اعطيه الا للذين أعدّ لهم	40 Сидіти ж праворуч від мене чи ліворуч, — не моя річ вам дати, а кому приготовано.
41 ولما سمع العشرة ابتدأوا يغتاظون من اجل يعقوب ويوحنا.	41 Почули про те десятеро, тож обурились на Якова та Йоана.
42 فدعاهم يسوع وقال لهم انتم تعلمون ان الذين يحسبون رؤساء الامم يسودونهم وان عظماءهم يتسلطون عليهم.	42 Тоді Ісус прикликав їх і сказав їм: Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, верховодять ними, а їхні вельможі утискають їх.
43 فلا يكون هكذا فيكم. بل من اراد ان يصير فيكم عظيما يكون لكم خادما.	43 Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою,
44 ومن اراد ان يصير فيكم اولا يكون للجميع عبدا.	44 і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх.
45 لان ابن الانسان ايضا لم يأت ليخدم بل ليخدم وليبذل نفسه فدية عن كثيرين	45 Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служити, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох.
46 وجاءوا الى اريحا. وفيما هو خارج من اريحا مع تلاميذه وجمع غفير كان بارتيماوس الاعمى ابن تيماوس جالسا على الطريق يستعطي.	46 І приходять вони в Єрихон. Коли ж він з учнями своїми і з силою народу виходив з Єрихону, син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги.
47 فلما سمع انه يسوع الناصري ابتدأ يصرخ ويقول يا يسوع ابن داود ارحمني.	47 Довідавшися, що то Ісус з Назарету, закричав він і промовив: Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!
48 فانتهره كثيرون ليسكت. فصرخ اكثر كثيرا يا ابن داود ارحمني.	48 Багато сварили його, щоб мовчав, та він кричав ще більше: Сину Давидів, змилуйся надо мною!
49 فوقف يسوع وامر ان ينادى. فنادوا الاعمى قائلين له ثق. قم. هوذا يناديك.	49 Ісус же спинивсь і каже: Прикличте його! Кличуть, отже, сліпого й говорять до нього: Бадьорся! Устань лишень, кличе тебе.
50 فطرح رداءه وقام وجاء الى يسوع.	50 Він же, скинувши свою верхню одежу, скочив і підійшов до Ісуса.
51 فاجاب يسوع وقال له ماذا تريد ان افعل بك. فقال له الاعمى يا سيدي ان ابصر.	51 Ісус, до нього звернувшись, каже: Що ти хочеш, щоб я зробив тобі? А сліпий йому: Учителю мій, — щоб я бачив!
52 فقال له يسوع اذهب. ايمانك قد شفاك. فللوقت ابصر وتبع يسوع في الطريق	52 Сказав Ісус до нього: Іди, віра твоя спасла тебе. І негайно прозрів той та й пішов дорогою за ним.