Isaia (اشعياء) 40

SMITH VAN DYKE	Біблія
1 عزّوا عزّوا شعبي يقول الهكم.	1 Утіште, утіште народ мій, каже ваш Бог.
2 طيبوا قلب اورشليم ونادوها بان جهادها قد كمل ان اثمها قد عفي عنه انها قد قبلت من يد الرب ضعفين عن كل خطاياها	2 Промовляйте Єрусалимові до серця й вістіть йому, що скінчилась його служба, спокутувано його несправедливість, бо він прийняв з руки Господньої удвоє за всі його злочини!
3 صوت صارخ في البرية اعدوا طريق الرب. قوّموا في القفر سبيلا لالهنا.	3 Голос чути: — Стеліть Господові дорогу у пустині, рівняйте в степу шлях нашому Богові!
4 كل وطاء يرتفع وكل جبل واكمة ينخفض ويصير المعوج مستقيما والعراقيب سهلا.	4 Нехай кожна долина заповниться, кожна гора й пагорб нехай знизиться! Нехай провалля стануть рівниною, а прикрі кручі — низиною!
5 فيعلن مجد الرب ويراه كل بشر جميعا لان فم الرب تكلم	5 Тоді слава Господня з’явиться, і всі творіння узрять її разом, бо так прорекли уста Господні.
6 صوت قائل ناد. فقال بماذا انادي. كل جسد عشب وكل جماله كزهر الحقل.	6 Голос велить: — Вісти! — Я ж сказав: — Що вістити? — Всяке тіло — трава, і вся його краса — мов квітка в полі.
7 يبس العشب ذبل الزهر لان نفخة الرب هبت عليه. حقا الشعب عشب.	7 Висхне трава, зів’яне квітка, як подих Господній на неї подує. Так, народ — трава!
8 يبس العشب ذبل الزهر واما كلمة الهنا فتثبت الى الابد	8 Висхне трава, зів’яне квітка; а слово Бога нашого стоятиме повіки.
9 على جبل عال اصعدي يا مبشرة صهيون. ارفعي صوتك بقوة يا مبشرة اورشليم. ارفعي لا تخافي. قولي لمدن يهوذا هوذا الهك.	9 Зійди на гору, на високу, ти, що несеш Сіонові веселі вісті! Підніми сильно голос, ти, що несеш Єрусалимові веселі вісті! Підніми голос, не бійся! Скажи містам Юдеї: «Ось Бог ваш!
10 هوذا السيد الرب بقوة يأتي وذراعه تحكم له. هوذا اجرته معه وعملته قدامه.	10 Ось Господь Бог іде в потузі, раменом своїм панує. Ось нагорода його з ним, заплата його перед обличчям у нього.
11 كراع يرعى قطيعه. بذراعه يجمع الحملان وفي حضنه يحملها ويقود المرضعات	11 Немов пастух, пастиме своє стадо, рукою власною збере їх, ягнят носитиме на грудях, дійних лагідно водитиме.»
12 من كال بكفه المياه وقاس السموات بالشبر وكال بالكيل تراب الارض ووزن الجبال بالقبان والآكام بالميزان.	12 Хто зміряв коли пригорщею у морі воду або небеса зміряв п’яддю, зібрав у мірку земний порох, важив на вазі гори чи пагорби на терезах?
13 من قاس روح الرب ومن مشيره يعلمه.	13 Хто збагнув дух Господній, був його дорадником, учив його?
14 من استشاره فافهمه وعلمه في طريق الحق وعلمه معرفة وعرفه سبيل الفهم.	14 З ким він радиться? Хто його напоумлює на розум, вказує стежку правди, його знання навчає, дороги мудрости йому вказує?
15 هوذا الامم كنقطة من دلو وكغبار الميزان تحسب هوذا الجزائر يرفعها كدقة.	15 Народи в нього — неначе з відра крапля; вони не більш, ніж на вазі пилинка. Острови в нього, як порошинка, важать.
16 ولبنان ليس كافيا للايقاد وحيوانه ليس كافيا لمحرقة.	16 Не вистачить Ливану на вогнище; тварин його не вистачить на всепальну жертву.
17 كل الامم كلا شيء قدامه. من العدم والباطل تحسب عنده	17 Усі народи перед ним — ніщо: вони в нього менші від ніщоти й порожняви.
18 فبمن تشبهون الله واي شبه تعادلون به.	18 Кому ви хочете уподобити Бога? Який образ йому надати?
19 الصنم يسبكه الصانع والصائغ يغشيه بذهب ويصوغ سلاسل فضة.	19 Мистець виливає образ кумира, що золотар золотом покриває й срібні ланцюжки чіпляє;
20 الفقير عن التقدمة ينتخب خشبا لا يسوس يطلب له صانعا ماهرا لينصب صنما لا يتزعزع	20 а хто на такий принос не спроможний, вибирає дерево негниюче, вишукує мистця-умільця, щоб поставити непорушне божище.
21 ألا تعلمون. ألا تسمعون. ألم تخبروا من البداءه. ألم تفهموا من اساسات الارض	21 Чи ви ж не знаєте, чи ви не чували? Чи ж вам не сказано від початку? Чи ви ж не зрозуміли вже від заснування світу?
22 الجالس على كرة الارض وسكانها كالجندب الذي ينشر السموات كسرادق ويبسطها كخيمة للسكن	22 Це він — той, що над земним кругом возсідає; і мешканці його, мов сарана для нього. Він простирає небо, як намітку, він розпинає його, мов намет на житло.
23 الذي يجعل العظماء لا شيء ويصير قضاة الارض كالباطل.	23 Він князів на ніщо обертає, а земні судді для нього — порожнеча.
24 لم يغرسوا بل لم يزرعوا ولم يتأصل في الارض ساقهم. فنفخ ايضا عليهم فجفوا والعاصف كالعصف يحملهم.	24 Ледве посаджено їх, ледве посіяно, ледь їх пень у землі вкорінився, а він дихнув на них, і вони сохнуть, і буревій несе їх, мов солому.
25 فبمن تشبهونني فاساويه يقول القدوس.	25 Кому ж ви хочете мене вподобити, щоб я був йому подібний? — каже Святий.
26 ارفعوا الى العلاء عيونكم وانظروا من خلق هذه. من الذي يخرج بعدد جندها يدعو كلها باسماء. لكثرة القوة وكونه شديد القدرة لا يفقد احد	26 Підійміть угору ваші очі й подивіться! Хто створив усе це? Той, хто виводить військо їх за лічбою і кличе усіх їх на ім’я. Сила його така велика й міць така потужна, що ні одного не бракує.
27 لماذا تقول يا يعقوب وتتكلم يا اسرائيل قد اختفت طريقي عن الرب وفات حقي الهي.	27 Як же це ти, Якове, говориш як, Ізраїлю, кажеш: «Доля моя від Господа закрита, право моє забув мій Бог?»
28 أما عرفت ام لم تسمع. اله الدهر الرب خالق اطراف الارض لا يكل ولا يعيا ليس عن فهمه فحص.	28 Чи ти ж не знаєш, чи ти не чував? Господь — Бог вічний, творець кінців землі: він не втомлюється, не знемагається, розум його недослідимий.
29 يعطي المعيي قدرة ولعديم القوة يكثر شدة.	29 Він дає змореному силу, він знеможеному додає міць.
30 الغلمان يعيون ويتعبون والفتيان يتعثرون تعثرا.	30 Навіть і молодь утомлюється, знемагає, і юнаки-вояки підупадають, —
31 واما منتظروا الرب فيجددون قوة. يرفعون اجنحة كالنسور. يركضون ولا يتعبون يمشون ولا يعيون	31 ті ж, що на Господа вповають, відновлюють сили, немов орел, здіймають крила, біжать, не знають утоми, ідуть уперед, не знемагають.