| 1 الصيت افضل من الغنى العظيم والنعمة الصالحة افضل من الفضة والذهب. | 1 Добре ім’я ліпше, ніж великі багатства, | а доброзичливість — ніж срібло та золото. |
| 2 الغني والفقير يتلاقيان. صانعهما كليهما الرب. | 2 Багач і бідний стрічаються: | Господь створив їх обидвох. |
| 3 الذكي يبصر الشر فيتوارى والحمقى يعبرون فيعاقبون. | 3 Обачний бачить лихо, й ховається, | а легковажні йдуть далі — й зазнають кари, |
| 4 ثواب التواضع ومخافة الرب هو غنى وكرامة وحياة. | 4 Нагорода за покору — острах Господній, | багатство, слава й життя. |
| 5 شوك وفخوخ في طريق الملتوي. من يحفظ نفسه يبتعد عنها. | 5 В лукавого глоди та сильця на дорозі; | хто береже душу свою, той від них далекий. |
| 6 ربّ الولد في طريقه فمتى شاخ ايضا لا يحيد عنه. | 6 Наставляй малого на добру путь, | — навіть як постаріється, не зверне з неї. |
| 7 الغني يتسلط على الفقير والمقترض عبد للمقرض. | 7 Над бідними багач панує; | боржник — рабом у позичальника. |
| 8 الزارع اثما يحصد بليّة وعصا سخطه تفنى. | 8 Хто сіє кривду — пожне лихо | і бич його гніву поб’є його. |
| 9 الصالح العين هو يبارك لانه يعطي من خبزه للفقير | 9 Доброзичливий буде благословенний, | бо він дає бідному з свого хліба. |
| 10 اطرد المستهزئ فيخرج الخصام ويبطل النزاع والخزي. | 10 Прожени насмішника геть, і незгода відійде, | і втихомиряться спори та зневаги. |
| 11 من احب طهارة القلب فلنعمة شفتيه يكون الملك صديقه. | 11 Господь любить чисте серце, | хто має на устах у себе ласку, тому цар другом. |
| 12 عينا الرب تحفظان المعرفة وهو يقلب كلام الغادرين. | 12 Господні очі зберігають того, хто науку має; | слова ж зрадливого він у ніщо обертає. |
| 13 قال الكسلان الاسد في الخارج فأقتل في الشواع. | 13 Ледащо каже: «Он лев надворі, | посеред вулиці мене вб’є.» |
| 14 فم الاجنبيات هوّة عميقة. ممقوت الرب يسقط فيها. | 14 Уста чужих жінок — глибока яма; | на кого Господь прогнівався, той туди впаде. |
| 15 الجهالة مرتبطة بقلب الولد. عصا التأديب تبعدها عنه. | 15 Дурнота впилася дитині в серце, | але навчальна різка прожене її геть від неї. |
| 16 ظالم الفقير تكثيرا لما له ومعطي الغني انما هما للعوز. | 16 Убогого гнітити — його збагачувати, | багатому давати — робити його бідним. |
| 17 امل اذنك واسمع كلام الحكماء ووجّه قلبك الى معرفتي. | 17 Прихили вухо та слухай слова мудрих, | приверни твоє серце, щоб їх збагнути, |
| 18 لانه حسن ان حفظتها في جوفك. ان تتثبت جميعا على شفتيك. | 18 бо приємно буде, коли їх ховатимеш у собі; | нехай разом установляться на устах у тебе. |
| 19 ليكون اتكالك على الرب عرّفتك انت اليوم. | 19 Щоб у Господі було твоє довір’я, | я об’явлю їх тобі нині, — власне тобі. |
| 20 ألم اكتب لك أمورا شريفة من جهة مؤامرة ومعرفة. | 20 Чи я тобі не писав тричі | про раду та науку, |
| 21 لاعلمك قسط كلام الحق لترد جواب الحق للذين ارسلوك | 21 щоб ти спізнав певність слів правдивих, | щоб ти вмів відповісти тим, які тебе посилають? |
| 22 لا تسلب الفقير لكونه فقيرا ولا تسحق المسكين في الباب. | 22 Не грабуй убогого тому, що він убогий, | і не натискай злиденного при брамі. |
| 23 لان الرب يقيم دعواهم ويسلب سالبي انفسهم. | 23 Господь бо боронитиме їхні справи | і забере життя в тих, що їх ограбують. |
| 24 لا تستصحب غضوبا ومع رجل ساخط لا تجئ | 24 З гнівливим не дружися, | з гарячим не заводься, |
| 25 لئلا تألف طرقه وتاخذ شركا الى نفسك. | 25 щоб не навчився й сам стежок їхніх, | щоб не поклав петлю на свою душу. |
| 26 لا تكن من صافقي الكف ولا من ضامني الديون. | 26 Не будь як ті, що зобов’язуються, | що за довги ручаться; |
| 27 ان لم يكن لك ما تفي فلماذا يأخذ فراشك من تحتك. | 27 як не матимеш чим заплатити, | чому б він мав твою постіль брати від тебе? |
| 28 لا تنقل التخم القديم الذي وضعه آباؤك. | 28 Не пересувай межі древньої, | що твої батьки провели. |
| 29 أرأيت رجلا مجتهدا في عمله. امام الملوك يقف لا يقف امام الرعاع | 29 Чи ти бачив спритного у своїй роботі? | Такий стоятиме перед царями, | він не буде на послугах у темних. |
