Genesi (تكوين) 34

SMITH VAN DYKE	Біблія
1 وخرجت دينة ابنة ليئة التي ولدتها ليعقوب لتنظر بنات الارض.	1 Раз вийшла Діна, дочка Лії, що її породила вона Яковові, подивитися на дочок країни.
2 فرآها شكيم ابن حمور الحوّي رئيس الارض واخذها واضطجع معها واذلّها.	2 Побачив її Сихем, син Хамора хіввія, князя того краю, вхопив її, ліг з нею й знасилував її.
3 وتعلقت نفسه بدينة ابنة يعقوب واحب الفتاة ولاطف الفتاة.	3 І серце його прив’язалося до Діни, дочки Якова, і він покохав дівчину та й утішав її.
4 فكلم شكيم حمور اباه قائلا خذ لي هذه الصبية زوجة.	4 Каже Сихем до Хамора, свого батька: візьми мені це дівча за жінку.
5 وسمع يعقوب انه نجّس دينة ابنته. واما بنوه فكانوا مع مواشيه في الحقل. فسكت يعقوب حتى جاءوا	5 Довідавсь Яків, що Сихем збезчестив Діну, його дочку, однак, через те що сини його були з худобою в полі, він мовчав, поки вони не повернулись.
6 فخرج حمور ابو شكيم الى يعقوب ليتكلم معه.	6 Хамор, батько Сихема, прийшов до Якова поговорити з ним.
7 واتى بنو يعقوب من الحقل حين سمعوا. وغضب الرجال واغتاظوا جدا لانه صنع قباحة في اسرائيل بمضاجعة ابنة يعقوب. وهكذا لا يصنع.	7 Тим часом надійшли Яковові сини з поля. Коли зачули, що сталося, досада пойняла їх і запалали вони великим гнівом, що Сихем заподіяв безчестя супроти Ізраїля, лігши з дочкою Якова, а того ж не можна чинити.
8 وتكلم حمور معهم قائلا شكيم ابني قد تعلّقت نفسه بابنتكم. اعطوه اياها زوجة.	8 Хамор став говорити з ним, кажучи: Сихем — мій син, серце ж його закохалося в вашу дочку. Віддайте, будь ласка, її йому за жінку.
9 وصاهرونا. تعطوننا بناتكم وتأخذون لكم بناتنا.	9 Та й своячтесь з нами: дочок ваших віддавайте нам і беріть собі наших.
10 وتسكنون معنا وتكون الارض قدامكم. اسكنوا واتجروا فيها وتملّكوا بها.	10 Тоді ви житимете з нами. Бо країна перед вами (відкрита): осідайте, промишляйте, набувайте майна в ній.
11 ثم قال شكيم لابيها ولاخوتها دعوني اجد نعمة في اعينكم. فالذي تقولون لي اعطي.	11 А Сихем каже до її батька та братів: Якби ж то я знайшов ласку в очах ваших! Я дам, що забажаєте від мене.
12 كثّروا عليّ جدا مهّرا وعطية. فاعطي كما تقولون لي. واعطوني الفتاة زوجة	12 Накладіть на мене хоч яку високу ціну (посагу) і дарунки, — дам скільки скажете мені, тільки дайте мені дівча за жінку.
13 فاجاب بنو يعقوب شكيم وحمور اباه بمكر وتكلموا. لانه كان قد نجّس دينة اختهم.	13 Сини ж Якова відповіли Сихемові й Хаморові, його батькові, говоривши нещиро, — він бо збезчестив Діну, їхню сестру.
14 فقالوا لهما لا نستطيع ان نفعل هذا الامر ان نعطي اختنا لرجل اغلف. لانه عار لنا.	14 Сказали вони до них: Не можна нам зробити того — віддати сестру нашу необрізаному; це для нас ганьба.
15 غير اننا بهذا نواتيكم. ان صرتم مثلنا بختنكم كل ذكر	15 Ми лиш тоді пристанемо на ваше, коли ви будете, як ми: обріжете в себе всіх чоловічої статі.
16 نعطيكم بناتنا ونأخذ لنا بناتكم ونسكن معكم ونصير شعبا واحدا.	16 Тоді будемо видавати за вас наших дочок, а брати собі ваших дочок, і житимемо з вами та й станемо одним народом.
17 وان لم تسمعوا لنا ان تختتنوا نأخذ ابنتنا ونمضي	17 Коли ж ви не послухаєте нас і не обріжетеся, то ми заберемо нашу дочку й підемо геть.
18 فحسن كلامهم في عيني حمور وفي عيني شكيم بن حمور.	18 Сподобалися їхні слова Хаморові та Сихемові, синові Хамора,
19 ولم يتأخر الغلام ان يفعل الامر. لانه كان مسرورا بابنة يعقوب. وكان اكرم جميع بيت ابيه.	19 і юнак не завагався зробити те, бо був закоханий у дочку Якова. Був же він найбільше поважаний з усього дому свого батька.
20 فاتى حمور وشكيم ابنه الى باب مدينتهما وكلما اهل مدينتهما قائلين.	20 Оттоді Хамор і Сихем, його син, прийшли до воріт свого міста й промовили до громадян ось так:
21 هؤلاء القوم مسالمون لنا. فليسكنوا في الارض ويتجروا فيها. وهوذا الارض واسعة الطرفين امامهم. نأخذ لنا بناتهم زوجات ونعطيهم بناتنا.	21 Ці люди — прихильні нам. Нехай оселюються в країні і промишляють у ній; країна бо широка перед ними доволі. Дочок їх братимемо собі за жінок, а наших дочок віддаватимем за них.
22 غير انه بهذا فقط يواتينا القوم على السكن معنا لنصير شعبا واحدا. بختننا كل ذكر كما هم مختونون.	22 Однак ті люди згоджуються осісти з нами й зробитися одним народом лише тоді, коли кожне чоловічої статі між нами буде обрізане, як вони самі.
23 ألا تكون مواشيهم ومقتناهم وكل بهائمهم لنا. نواتيهم فقط فيسكنون معنا.	23 Стада їхні, майно їхнє та всяка їхня скотина — хіба ж не наші вони? Пристаньмо тільки на їхню умову, і вони осядуться з нами.
24 فسمع لحمور وشكيم ابنه جميع الخارجين من باب المدينة. واختتن كل ذكر. كل الخارجين من باب المدينة	24 І послухали Хамора та Сихема, його сина, всі, що вийшли до воріт свого міста, й пообрізувалось кожне чоловічої статі (принаймні ті, що вийшли до брами міста).
25 فحدث في اليوم الثالث اذ كانوا متوجعين ان ابني يعقوب شمعون ولاوي اخوي دينة اخذا كل واحد سيفه وأتيا على المدينة بامن وقتلا كل ذكر.	25 Було ж то на третій день, як вони розхворілись, тоді два сини Якова, Симеон та Леві, брати Діни, взяли кожен свого меча та й увійшли непомітно в місто й повбивали всіх мужчин.
26 وقتلا حمور وشكيم ابنه بحد السيف. واخذا دينة من بيت شكيم وخرجا.	26 Хамора та Сихема, його сина, стяли мечем та й забрали з Сихемового дому Діну й пішли геть.
27 ثم اتى بنو يعقوب على القتلى ونهبوا المدينة. لانهم نجّسوا اختهم.	27 Інші сини Якова напали на ранених і розграбували місто, бо збезчещено сестру їхню.
28 غنمهم وبقرهم وحميرهم وكل ما في المدينة وما في الحقل اخذوه.	28 Овець їхніх, товар їхній, ослів їхніх і те, що було в місті та що було на полі, позабирали.
29 وسبوا ونهبوا كل ثروتهم وكل اطفالهم ونساءهم وكل ما في البيوت	29 А все майно їхнє, усіх їхніх дітей та жінок їхніх побрали у бран та й розграбували все, що було по домах.
30 فقال يعقوب لشمعون ولاوي كدّرتماني بتكريهكما اياي عند سكّان الارض الكنعانيين والفرزّيين وانا نفر قليل. فيجتمعون عليّ ويضربونني فأبيد انا وبيتي.	30 На те вони відповіли: Хіба смів він поводитися з нашою сестрою як з повією?
31 فقالا أنظير زانية يفعل باختنا