Livro dos Salmos 22

SAGRADA BIBLIA	Біблія
1 Ao mestre de canto. Segundo a melodia A corça da aurora. Salmo de Davi. Meu Deus, meu Deus, por que me abandonastes? E permaneceis longe de minhas súplicas e de meus gemidos?	1 Провідникові хору. На мелодію «У досвітня лань». Псалом. Давида.
2 Meu Deus, clamo de dia e não me respondeis; imploro de noite e não me atendeis.	2 Боже мій, Боже мій, чому мене покинув? Стоїш далеко від спасіння мого, від слів мого зойку.
3 Entretanto, vós habitais em vosso santuário, vós que sois a glória de Israel.	3 Боже мій, кличу я вдень, — не відповідаєш, а й уночі я теж не вгаваю.
4 Nossos pais puseram sua confiança em vós, esperaram em vós e os livrastes.	4 Таж ти — святий, возсідаєш на хвалах Ізраїлевих!
5 A vós clamaram e foram salvos; confiaram em vós e não foram confundidos.	5 На тебе покладались батьки наші: звірялись, і ти врятував їх.
6 Eu, porém, sou um verme, não sou homem, o opróbrio de todos e a abjeção da plebe.	6 Взивали тебе й спасались, на тебе покладались і ганьби не зазнавали.
7 Todos os que me vêem zombam de mim; dizem, meneando a cabeça:	7 А я — черв’як, не людина; сміховище людей, презирство народу.
8 Esperou no Senhor, pois que ele o livre, que o salve, se o ama.	8 Всі, хто на мене дивляться, глузують з мене, кривлять губи, кивають головою:
9 Sim, fostes vós que me tirastes das entranhas de minha mãe e, seguro, me fizestes repousar em seu seio.	9 «Поклавсь на Господа, нехай його рятує; нехай його спасає, коли він його любить
10 Eu vos fui entregue desde o meu nascer, desde o ventre de minha mãe vós sois o meu Deus.	10 Ти мене вивів з материнського лона, ти дав мені безпеку при грудях матері моєї.
11 Não fiqueis longe de mim, pois estou atribulado; vinde para perto de mim, porque não há quem me ajude.	11 На тебе я був зданий від утроби, від материнського лона ти єси Бог мій.
12 Cercam-me touros numerosos, rodeiam-me touros de Basã;	12 Не віддаляйсь від мене, бо нещастя близько, бо допомогти нікому.
13 contra mim eles abrem suas fauces, como o leão que ruge e arrebata.	13 Биків багато мене оточило, башанські сильні навколо мене стали.
14 Derramo-me como água, todos os meus ossos se desconjuntam; meu coração tornou-se como cera, e derrete-se nas minhas entranhas.	14 Роззявили на мене свою пащу, неначе лев, що роздирає і рикає.
15 Minha garganta está seca qual barro cozido, pega-se no paladar a minha língua: vós me reduzistes ao pó da morte.	15 Я став, немов вода розлита, всі кості мої повиходили з суставів. Неначе віск, зробилось моє серце, розтануло в мене в нутрі.
16 Sim, rodeia-me uma malta de cães, cerca-me um bando de malfeitores. Traspassaram minhas mãos e meus pés:	16 Мов черепок, висохла моя сила, язик мій прилип до горлянки, кладеш мене в порох смерти.
17 poderia contar todos os meus ossos. Eles me olham e me observam com alegria,	17 Бо пси мене обсіли, і лиходіїв зграя мене оточила. Пробили мені руки й ноги,
18 repartem entre si as minhas vestes, e lançam sorte sobre a minha túnica.	18 всі мої кості я міг би полічити. Дивляться на мене і з радістю позирають.
19 Porém, vós, Senhor, não vos afasteis de mim; ó meu auxílio, bem depressa me ajudai.	19 Одежу мою ділять між собою, і на хитон мій жеребок кидають.
20 Livrai da espada a minha alma, e das garras dos cães a minha vida.	20 Та ти, о Господи, не віддаляйсь; о моя сило, притьмом прийди мені на допомогу.
21 Salvai-me a mim, mísero, das fauces do leão e dos chifres dos búfalos.	21 Вирятуй від меча мою душу — із собачих лап мою єдину.
22 Então, anunciarei vosso nome a meus irmãos, e vos louvarei no meio da assembléia.	22 Спаси мене із левиної пащі — від рогів буйволових мою убогу.
23 Vós que temeis o Senhor, louvai-o; vós todos, descendentes de Jacó, aclamai-o; temei-o, todos vós, estirpe de Israel,	23 Я сповіщу моїм братам про твоє ім’я, хвалитиму тебе серед громади:
24 porque ele não rejeitou nem desprezou a miséria do infeliz, nem dele desviou a sua face, mas o ouviu, quando lhe suplicava.	24 «О ви, що боїтеся Господа, його хваліте; нащадки Якова, його шануйте, і бійтеся його, потомки Ізраїля!
25 De vós procede o meu louvor na grande assembléia, cumprirei meus votos na presença dos que vos temem.	25 Бо він не гидував, не гордував бідою бідака, і не ховав обличчя свого від нього; і коли той взивав до нього, — слухав.
26 Os pobres comerão e serão saciados; louvarão o Senhor aqueles que o procuram: Vivam para sempre os nossos corações.	26 Від тебе йде моя хвала в великім зборі, обітниці мої виконаю перед тими, що його бояться.
27 Hão de se lembrar do Senhor e a ele se converter todos os povos da terra; e diante dele se prostrarão todas as famílias das nações,	27 Нехай споживають покірні, нехай будуть ситі, хай хвалять Господа ті, що його шукають. Нехай серце ваше живе повіки!
28 porque a realeza pertence ao Senhor, e ele impera sobre as nações.	28 Усі кінці землі згадають і навернуться до Господа. І впадуть ниць перед тобою усі сім’ї народів;
29 Todos os que dormem no seio da terra o adorarão; diante dele se prostrarão os que retornam ao pó.	29 Господнє бо є царство, він над народами панує.
30 Para ele viverá a minha alma, há de servi-lo minha descendência. Ela falará do Senhor às gerações futuras	30 Йому одному поклоняться всі тії, що в землі спочивають; перед ним упадуть ниць усі тії, що сходять у могилу. І душа моя для нього житиме;
31 e proclamará sua justiça ao povo que vai nascer: Eis o que fez o Senhor.	31 моє потомство буде йому служити, і розповість про Господа прийдешньому родові;
	32 прийдуть, оповістять про його добрість народові, що має народитись: «Таке вчинив Господь!»