Giobbe 13

BIBBIA RICCIOTTI	Біблія
1 - Ecco, tutte queste cose ha viste l'occhio mio, ha udite il mio orecchio e tutte io le compresi;	1 «Усе це бачило моє око, | вухо моє це чуло й зрозуміло.
2 quanto sapete voialtri lo so anch'io, nè a voialtri io sono inferiore.	2 Що ви знаєте, я також знаю, | нічим я від вас не гірший.
3 Io invece all'Onnipotente parlo, e di discutere con Dio io bramo:	3 Та я бажаю говорити з Всемогутнім, | я хочу на прю з Богом стати.
4 mostrando prima che siete fabbricatori di menzogna, e che asserite false dottrine.	4 Щождо вас, то ви архимники, | нездатні лікарі — усі ви!
5 Oh! se piuttosto serbaste silenzio, sì da farvi stimare sapienti!	5 Коли б то ви уже замовкли! | Це була б ваша мудрість.
6 Ascoltate dunque la mia riprensione, e alla sentenza delle mie labbra fate attenzione.	6 Слухайте ж, прошу, мою скаргу, | на оборону моїх уст уважайте.
7 Ha forse bisogno Dio della vostra menzogna, perchè dobbiate asserire cose false in favor suo?	7 Чи задля Бога верзтимете неправду? | Чи ради нього будете плести облуду?
8 Vi mostrerete forse parziali con luie vi sforzerete di far gli avvocati di Dio?	8 Чи хочете за ним тягнути? | Змагатися за Бога?
9 Ma ciò piacerà a lui a cui nulla si può celare? ovvero rimarrà egli, come uomo, ingannato dalle vostre frodi?	9 Хіба на добре воно вийде, якщо він вивідати вас захоче? | Чи ж можна з нього глузувати, як то люди з людей глузують?
10 Egli stesso riprenderebbe voialtri, perchè in segreto vi mostrate parziali con lui;	10 Він покарає вас напевне, | коли ви потайки тягтимете за кимось.
11 tosto ch'ei si scotesse vi sbigottirebbe, ed il terrore di lui cadrebbe su voialtri;	11 Чи ж його велич вас не страхає, | страх перед ним на вас не нападає?
12 i vostri memoriali sarebbero [sentenze da] cenere, e diventerebbero d'argilla i vostri cimieri.	12 Ваші гадання — думки з попелу, | і відповіді ваші — відповіді з глини.
13 Tacete alquanto, ed io parleròtutto ciò che la mia mente mi dirà.	13 Замовчіть передо мною, я буду говорити, | хоч би й що мені сталось.
14 Perchè lacero io le mie carni con i miei denti, e perchè metto l'anima mia nelle mie mani?	14 Я візьму моє тіло собі в зуби, | покладу мою душу собі в руку.
15 Quand'anche egli mi uccidesse, in lui spererò, eppur la mia condotta innanzi a lui difenderò;	15 Навіть коли захочете мене вбити, я не здригнуся; | однак, мої вчинки перед ним я боронитиму.
16 ed egli proprio sarà il mio salvatore, poichè in faccia a lui non comparisce alcun ipocrita.	16 Це, зрештою, було б моїм рятунком, | бо перед ним не смів би з’явитись нечестивий.
17 Ascoltate la mia parola, ed alle mie sentenze porgete orecchio.	17 Слухайте уважно моє слово, | моя наука нехай увійде у ваші вуха.
18 Se io sarò giudicato, so che verrò riconosciuto giusto.	18 Ось я готую мою справу; | я знаю, що я маю слушність!
19 Chi è che verrà meco in giudizio? Venga! Perchè dovrei consumarmi tacendo?	19 Хто захоче сперечатися зо мною? | Я зараз же замовкну, готовий умерти.
20 Soltanto due cose tu [o Dio], non dovrai fare con me, e allor dalla tua faccia non m'occulterò:	20 Двох речей тільки не чини зо мною, | тоді я не ховатимусь від тебе!
21 la tua mano ritira tu da me, e il tuo terrore non mi sbigottisca;	21 Одверни від мене твою руку, | і нехай страх твій мене не жахає!
22 quindi interrogami ed io ti risponderò, ovvero parlerò io e tu rispondimi.	22 І тоді клич, і я відповідатиму; | або я буду говорити, а ти мені відказуй.
23 Quante sono le mie iniquità e peccati? le mie scelleratezze e delitti fammi conoscere!	23 Скільки переступів та гріхів у мене? | Вкажи мені переступ мій і гріх мій!
24 Perchè mai nascondi tu il tuo volto, e mi reputi come tuo nemico?	24 Чому ховаєш вид твій | і за ворога мене вважаєш?
25 Contro una foglia, che il vento rapisce, mostri la tua potenza, e perseguiti un'arida pagliuzza;	25 Хочеш злякати зірваний листочок | і за билинкою сухою гнатись?
26 tu infatti decreti contro di me amarezze, e mi vuoi far consumar dai peccati della mia giovinezza:	26 Пишеш на мене гіркий засуд | і гріхи молодости моєї мені закидаєш;
27 mettesti nel ceppo i piedi miei, osservasti tutte le mie strade, e l'orme de' miei piedi scrutasti;	27 заковуєш у колоди мої ноги, | стежки мої всі пильно назираєш, | і сліди ніг моїх рисуєш.
28 mentre io come [legno] tarlato devo consumarmi, e come veste ch'è corrosa dalla tignuola.	28 Та я марнію, немов дерево трухляве, | немов одежа, що її міль переїла.»