Paralipomenon II 9

NOVA VULGATA	Біблія
1 Regina quoque Saba, cum audisset famam Salomonis, venit, ut tentaret eum in aenigmatibus in Ierusalem cum magno comitatu et camelis, qui portabant aromata et auri plurimum gemmasque pretiosas. Cumque venisset ad Salomonem, locuta est ei, quaecumque erant in corde suo.	1 Коли савська цариця почула про славу Соломона і, бажаючи перевірити його загадками, прибула до Єрусалиму з вельми великим почетом та з верблюдами, що везли пахощі, силу золота й дорогоцінного каміння; прибувши до Соломона, розмовляла з ним про все, що було в неї на серці.
2 Et exposuit ei Salomon omnia, quae proposuerat, nec quidquam fuit quod ei non perspicuum fecerit.	2 Соломон же відповів їй на всі її питання: нічого не було для Соломона неясного, чого б він їй не з’ясував.
3 Quae postquam vidit, sapientiam scilicet Salomonis et domum, quam aedificaverat,	3 Савська цариця, побачивши мудрість Соломона й палац, що він збудував,
4 necnon et cibaria mensae eius et sessionem servorum et officia ministrorum eius et vestimenta eorum, pincernas quoque et vestes eorum et victimas, quas immolabat in domo Domini, non erat prae stupore ultra in ea spiritus.	4 і страви до його столу, приміщення слуг його, розміщення челяді, одежу їхню, його підчаших та їхню одежу, всепалення, що він приносив у Господньому домі, — з захопленням
5 Dixitque ad regem: “ Verus est sermo, quem audieram in terra mea, de rebus tuis et sapientia tua;	5 мовила до царя: «Щира правда те, що я чула в моїй землі про твої діла та про твою мудрість;
6 non credebam narrantibus, donec ipsa venissem, et vidissent oculi mei, et probassem vix medietatem sapientiae tuae mihi fuisse narratam; vicisti famam, quam audivi.	6 та я не йняла віри переказам про них, доки не прийшла й не побачила на свої очі. І оце мені й половину не було сказано про твою велику мудрість: у тебе її більше, ніж іде поголоска, що я чула.
7 Beati viri tui et beati servi tui, qui assistunt coram te omni tempore et audiunt sapientiam tuam!	7 Щасливі твої люди, щасливі оці твої слуги, що повсякчас стоять перед тобою та слухають твою мудрість.
8 Sit Dominus Deus tuus benedictus, qui voluit te ordinare super thronum suum regem Domini Dei tui! Quia diligit Deus tuus Israel et vult servare eum in aeternum, idcirco posuit te super eum regem, ut facias iudicia atque iustitiam ”.	8 Нехай буде благословен Господь, Бог твій, що сподобав тебе й посадив тебе на свій престіл за царя в Господа, Бога твого! Це тому, що Бог полюбив Ізраїля й хотів зміцнити його навіки, настановив він тебе царем над ним, щоб чинити суд і правду.»
9 Dedit autem regi centum viginti talenta auri et aromata multa nimis et gemmas pretiosissimas; non fuerunt aromata talia ut haec, quae dedit regina Saba regi Salomoni.	9 І подарувала вона цареві 120 талантів золота й превелику силу пахощів та дорогого каміння; не бувало ніколи таких пахощів, які савська цариця подарувала цареві Соломонові.
10 Sed et servi Hiram cum servis Salomonis attulerunt aurum de Ophir et ligna thyina et gemmas pretiosissimas;	10 А слуги Хірама й слуги Соломона, що привезли золота з Офіру, привезли також і алґум-дерева і дорогоцінного каміння.
11 et fecit rex de lignis thyinis gradus in domo Domini et in domo regia, citharas quoque et psalteria cantoribus. Numquam visa sunt in terra Iudae ligna talia.	11 Цар зробив з алґум-дерева сходи до дому Господнього й до царського палацу і цитри та гарфи для співців; не видано було нічого такого раніш у Юдейській землі.
12 Rex autem Salomon dedit reginae Saba cuncta, quae voluit et quae postulavit, et multo plura quam attulerat ad eum. Quae reversa abiit in terram suam cum servis suis.	12 Цар же Соломон дав савській цариці все, чого вона бажала й просила, крім того, що дав їй на заміну за те, що вона йому привезла. І вибралась вона назад у свою землю, вона та її слуги.
13 Erat autem pondus auri, quod afferebatur Salomoni per singulos annos, sescenta sexaginta sex talenta auri,	13 Золота, що приходило до Соломона лише за один рік, було вагою 666 талантів,
14 excepta ea summa, quae proveniebat ex tributis mercatorum et negotiatorum afferentium et omnium regum Arabiae et ducum terrae, qui comportabant aurum et argentum Salomoni.	14 крім того, що приносили купці та крамарі; та й усі арабські царі й правителі краю приносили золото й срібло Соломонові.
15 Fecit igitur rex Salomon ducenta scuta aurea de summa sescentorum aureorum, qui in singulis scutis expendebantur,	15 Цар Соломон зробив 200 великих щитів із кутого золота — по 6000 шеклів кутого золота пішло на кожний щит —
16 trecentas quoque peltas aureas trecentorum aureorum, quibus tegebantur singulae peltae, posuitque ea rex in domo Saltus Libani.	16 і 300 маленьких щитів із кутого золота — по 300 шеклів золота пішло на кожний щит; цар примістив їх у домі з ливанського дерева.
17 Fecit quoque rex solium eburneum grande et vestivit illud auro mundissimo;	17 Цар зробив також великий престол із слонової кости й покрив його щирим золотом;
18 sex quoque gradus, quibus ascendebatur ad solium, et scabellum aureum et brachiola duo altrinsecus et duos leones stantes iuxta brachiola,	18 6 ступенів до престолу, золоте ягня біля підніжжя престолу, поруччя по обидва боки сидіння, двох левів, що стояли коло поруччя,
19 sed et alios duodecim leunculos stantes super sex gradus ex utraque parte; non fuit tale solium in universis regnis.	19 і 12 левенят, що стояли там на шістьох східцях по обидва боки. Такого не було роблено ні в якому царстві.
20 Omnia quoque vasa convivii regis erant aurea, et vasa domus Saltus Libani ex auro purissimo; argentum enim in diebus Salomonis pro nihilo reputabatur.	20 Увесь посуд до пиття у царя Соломона був із золота та й все начиння у палаці, що був з ливанського дерева, було з чистого золота. Срібло за часів Соломона вважали нізащо,
21 Siquidem naves regis ibant in Tharsis cum servis Hiram; semel in annis tribus veniebant naves Tharsis portantes aurum et argentum et ebur et simias et pavos.	21 бо царські кораблі ходили в Таршіш із слугами Хірама; що три роки таршішські кораблі повертались і привозили золото, срібло, слонову кість, малп та пав.
22 Magnificatus est igitur rex Salomon super omnes reges terrae divitiis et sapientia.	22 Цар Соломон був більший від усіх царів на землі заможністю й мудрістю.
23 Omnesque reges terrarum desiderabant faciem videre Salomonis, ut audirent sapientiam, quam dederat Deus in corde eius,	23 Усі царі землі бажали бачити Соломона, щоб послухати його мудрість, яку Бог вклав йому в серце.
24 et deferebant ei munera, vasa argentea et aurea et vestes et arma et aromata, equos et mulos per singulos annos.	24 Кожен з них приносив свій дар: посуд срібний, посуд золотий, одежу, зброю, пахощі, коней та мулів, і так рік у рік.
25 Habuit quoque Salomon quattuor milia stabula equorum et curruum equitumque duodecim milia; constituitque eos in urbibus quadrigarum et, ubi erat rex, in Ierusalem.	25 Було у Соломона 4 000 стаєн на коней і колісниці та 12000 колісничників; він розмістив їх по містах для колісниць і при цареві, в Єрусалимі.
26 Exercuit etiam potestatem super cunctos reges, a fluvio Euphrate usque ad terram Philisthinorum et usque ad terminos Aegypti;	26 Він панував над усіма царями від Ріки до Філістимлянської землі та до єгипетської границі.
27 tantamque copiam praebuit argenti in Ierusalem quasi lapidum, et cedrorum tantam multitudinem velut sycomororum, quae gignuntur in Sephela.	27 Цар зробив срібло в Єрусалимі таким звичайним, як каміння, а кедрину, як сикомори на Шефелі, така була її сила.
28 Adducebantur autem ei equi de Aegypto cunctisque regionibus.	28 Коней приводили Соломонові з Єгипту та з усіх інших країн.
29 Reliqua vero operum Salomonis priorum et novissimorum scripta sunt in verbis Nathan prophetae et in prophetia Ahiae Silonitis, in visione quoque Addo videntis super Ieroboam filium Nabat.	29 Решта дій Соломона, від перших до останніх, записані у літописах пророка Натана, в пророцтві Ахії з Шіло та в видіннях Уддо, видющого за часів Єровоама, сина Навата.
30 Regnavit autem Salomon in Ierusalem super omnem Israel quadraginta annis;	30 Соломон царював в Єрусалимі над Ізраїлем 40 років.
31 dormivitque cum patribus suis, et sepelierunt eum in civitate David patris eius. Regnavitque Roboam filius eius pro eo.	31 І спочив Соломон зо своїми батьками, й поховали його в місті Давида, його батька. Замість нього став царем його син Ровоам.