Isaiah 63

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 Who is this that comes from Edom, in crimsoned garments, from Bozrah- This one arrayed in majesty, marching in the greatness of his strength? "It is I, I who announce vindication, I who am mighty to save."	1 Хто ж це йде з Едому, у багряних шатах з Боцри? Такий величний у своїй одежі, що виступає повний сили? Це я, той, що повідає справедливість, великий у спасінні.
2 Why is your apparel red, and your garments like those of the wine presser?	2 Чому шати твої багряні, одежа твоя, мов у того, хто топтав грона у винотоці?
3 "The wine press I have trodden alone, and of my people there was no one with me. I trod them in my anger, and trampled them down in my wrath; Their blood spurted on my garments; all my apparel I stained.	3 Я топтав сам один у винотоці, нікого з-поміж народів не було зо мною. Я їх топтав у моїм гніві, давив їх у моїй досаді, їхній сік на мої шати бризкав, і я заплямив усю мою одежу.
4 For the day of vengeance was in my heart, my year for redeeming was at hand.	4 Бо я в моїм серці постановив день помсти, і надійшов рік моєї відплати.
5 I looked about, but there was no one to help, I was appalled that there was no one to lend support; So my own arm brought about the victory and my own wrath lent me its support.	5 Дивився я, але помічника не було; глядів здивований, та не було, щоб хто підтримав. Тоді рамено моє прийшло мені у підмогу, і моє обурення мене підтримало.
6 I trampled down the peoples in my anger, I crushed them in my wrath, and I let their blood run out upon the ground."	6 Я роздавив народи в моїм гніві, я їх розбив у моїй люті, пролив їхній сік на землю.
7 The favors of the LORD I will recall, the glorious deeds of the LORD, Because of all he has done for us; for he is good to the house of Israel, He has favored us according to his mercy and his great kindness.	7 Я славитиму ласки Господні, Господні подвиги за те все, що Господь учинив нам, за те велике благо для ізраїльського дому, що він учинив нам у своїм милосерді, у своїй великій ласці.
8 He said: They are indeed my people, children who are not disloyal; So he became their savior	8 Бо він сказав: «Вони ж мій народ, діти, що не будуть віроломні!» Він став їхнім Спасом,
9 in their every affliction. It was not a messenger or an angel, but he himself who saved them. Because of his love and pity he redeemed them himself, Lifting them and carrying them all the days of old.	9 у кожній їхній недолі. То не вістун, не ангел урятував їх, а його обличчя. У своїй любові й у своїм милосерді він викупив їх, він їх підняв, носив їх за часів минулих.
10 But they rebelled, and grieved his holy spirit; So he turned on them like an enemy, and fought against them.	10 Вони ж: зворохобились, завдали смутку духові його святому. І він їм ворогом зробився, став з ними воювати.
11 Then they remembered the days of old and Moses, his servant; Where is he who brought up out of the sea the shepherd of his flock? Where is he who put his holy spirit in their midst;	11 Тоді вони згадали дні днедавні, дні Мойсея: Де той, що вивів з моря пастиря свого стада? Де той, що дух свій святий вклав у нього?
12 Whose glorious arm was the guide at Moses' right; Who divided the waters before them, winning for himself eternal renown;	12 Що вів Мойсея за правицю раменом своїм преславним, розділив води перед ними, щоб учинити собі ім’я вічне?
13 Who led them without stumbling through the depths like horses in the open country,	13 Що вів їх через безодні, немов коня широким степом, так що вони не спотикались?
14 Like cattle going down into the plain, the spirit of the LORD guiding them? Thus you led your people, bringing glory to your name.	14 Мов череду, що сходить у долину, дух Господній вів їх до спокою. Отак водив ти свій народ, щоб учинити собі славне ім’я.
15 Look down from heaven and regard us from your holy and glorious palace! Where is your zealous care and your might, your surge of pity and your mercy? O Lord, hold not back,	15 Споглянь же з неба й подивися з преславного, святого твого житла! Де твоя горливість і твоя потуга, твій жаль і твоє милосердя? Не стримуй їх супроти мене!
16 for you are our father. Were Abraham not to know us, nor Israel to acknowledge us, You, LORD, are our father, our redeemer you are named forever.	16 Бо ти — наш Батько. Не знає нас Аврааам, не згадує про нас Ізраїль. Ти, Господи, наш Батько; «наш Викупитель споконвіку» — твоє ім’я.
17 Why do you let us wander, O LORD, from your ways, and harden our hearts so that we fear you not? Return for the sake of your servants, the tribes of your heritage.	17 Чому, о Господи, ти допустив, щоб ми блукали далеко від твоїх доріг, щоб закаменіло наше серце, тебе більше не боялось? Повернися з любови до слуг твоїх, до колін твого спадкоємства!
18 Why have the wicked invaded your holy place, why have our enemies trampled your sanctuary?	18 Чому нечестивці лізуть у твою святиню, вороги наші твоє святилище взяли під ноги?
19 Too long have we been like those you do not rule, who do not bear your name. Oh, that you would rend the heavens and come down, with the mountains quaking before you,	19 Ми стали, немов люди, над якими ти не володів ніколи, які не прикликали ніколи імени Бога. Коли б ти був прорвав небо і зійшов, гори розтанули б перед тобою!