Sirach 7

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 Do no evil, and evil will not overtake you;	1 Не кой лиха, то й не підпадеш під владу лиха.
2 avoid wickedness, and it will turn aside from you.	2 Відступись від неправди, то й вона тебе полишить.
3 Sow not in the furrows of injustice, lest you harvest it sevenfold.	3 Сину, не сій у борознах несправедливости, щоб усемеро з них не пожав.
4 Seek not from the LORD authority, nor from the king a place of honor.	4 Не проси у Господа влади, ані в царя — престолу слави.
5 Parade not your justice before the Lord, and before the king flaunt not your wisdom.	5 Не виправдуйся перед Господом, не мудруй перед царем.
6 Seek not to become a judge if you have not strength to root out crime, Or you will show favor to the ruler and mar your integrity.	6 Не силкуйся стати суддею, як викорінити неправду неспроможен, щоб не злякався ти перед вельможним і правоти своєї не ущербив.
7 Be guilty of no evil before the city's populace, nor disgrace yourself before the assembly.	7 Не гріши проти збірноти міської, не понижуй себе у натовпі.
8 Do not plot to repeat a sin; not even for one will you go unpunished.	8 Не впадай двічі у гріх, бо і в одному не будеш безвинним.
9 Say not: "He will appreciate my many gifts; the Most High will accept my offerings."	9 Не кажи: «Бог узгляднить многоту дарів моїх і мої приносини Бог Всевишній прийме!»
10 Be not impatient in prayers, and neglect not the giving of alms.	10 Не будь недбалий у молитві; не занедбуй давати милостиню.
11 Laugh not at an embittered man; be mindful of him who exalts and humbles.	11 Не зневажай людину, якій гірко на душі, — бо той, хто понижує, той і підносить.
12 Plot no mischief against your brother, nor against your friend and companion.	12 Не куй ложі на брата свого й другові не кой такого.
13 Delight not in telling lie after lie, for it never results in good.	13 Не бреши ніякою брехнею: нічого доброго з того не вийде.
14 Thrust not yourself into the deliberations of princes, and repeat not the words of your prayer.	14 Не галасуй у громаді старших; не молися повторенням слів.
15 Hate not laborious tasks, nor farming, which was ordained by the Most High.	15 Покинь нехіть до тяжкої праці й до хліборобства, що його Всевишній установив.
16 Do not esteem yourself better than your fellows; remember, his wrath will not delay.	16 Не вчислюйсь у грішну многоту: пам’ятай, що гнів не забариться.
17 More and more, humble your pride; what awaits man is worms.	17 Глибоко смири свою душу: вогонь бо й хробацтво — кара нечестивим.
18 Barter not a friend for money, nor a dear brother for the gold of Ophir.	18 Не обмінюй друга за гроші, ані рідного брата за золото офірське.
19 Dismiss not a sensible wife; a gracious wife is more precious than corals.	19 Не цурайся мудрої й доброї жінки: ласка її понад золото.
20 Mistreat not a servant who faithfully serves, nor a laborer who devotes himself to his task.	20 Не кривдь слугу, що працює чесно, ані наймита, що віддано служить.
21 Let a wise servant be dear to you as your own self; refuse him not his freedom.	21 Розумного слугу хай душа твоя злюбить: свободи його не позбав.
22 If you have livestock, look after them; if they are dependable, keep them.	22 Маєш скотину? Пильнуй її. Корисна тобі? Тримай її.
23 If you have sons, chastise them; bend their necks from childhood.	23 Є в тебе діти? Виховуй їх і вже змалку роби гнучким їхній карк.
24 If you have daughters, keep them chaste, and be not indulgent to them.	24 Є в тебе дочки? Дбай про їхнє тіло і не дивися на них занадто весело.
25 Giving your daughter in marriage ends a great task; but give her to a worthy man.	25 Видай дочку твою, і велике діло зробиш, — та віддай її за чоловіка розумного.
26 If you have a wife, let her not seem odious to you; but where there is ill-feeling, trust her not.	26 Є в тебе жінка до душі? Не відкидай її. Коли ж не мила тобі — не покладайсь на неї.
27 With your whole heart honor your father; your mother's birthpangs forget not.	27 Усім твоїм серцем прославляй свого батька і не забувай про болі матері твоєї.
28 Remember, of these parents you were born; what can you give them for all they gave you?	28 Пам’ятай, що вони привели тебе на світ: чим заплатиш за те, що для тебе вони вчинили?
29 With all your soul, fear God, revere his priests.	29 Усією душею Господа шануй і священиків його поважай.
30 With all your strength, love your Creator, forsake not his ministers.	30 Що сили твоєї — люби свого Творця і служителів його не полишай.
31 Honor God and respect the priest; give him his portion as you have been commanded: First fruits and contributions, due sacrifices and holy offerings.	31 Страхайся Господа та ієрея шануй; його частку давай йому, як воно тобі звелено: первоплід, провинну жертву й дар лопатки, посвятну жертву й первоврожай священний.
32 To the poor man also extend your hand, that your blessing may be complete;	32 А й бідному простягни свою руку, щоб завершилось твоє благословення.
33 Be generous to all the living, and withhold not your kindness from the dead.	33 Дар милосердя подай усякому живому, а й мертвому не відмов твоєї ласки.
34 Avoid not those who weep, but mourn with those who mourn;	34 Не цурайся тих, що плачуть, і сумуй з тими, що у смутку.
35 Neglect not to visit the sick-- for these things you will be loved.	35 Не вагайсь відвідати хворого — люблений будеш за те.
36 In whatever you do, remember your last days, and you will never sin.	36 У всіх ділах твоїх пам’ятай про твою кончину — повіки не згрішиш.