Job 32

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 Then the three men ceased to answer Job, because he was righteous in his own eyes.	1 Як ті три мужі перестали відповідати Іовові, тому що він уважав себе праведним у своїх очах,
2 But the anger of Elihu, son of Barachel the Buzite, of the family of Ram, was kindled. He was angry with Job for considering himself rather than God to be in the right.	2 тоді запалав гнівом Елігу, син Барахела з Бузу, з родини Рама. А запалав він гнівом на Іова за те, що Іов виправдовував себе радше, ніж Бога.
3 He was angry also with the three friends because they had not found a good answer and had not condemned Job.	3 На трьох же його друзів запалав він гнівом за те, що вони не знайшли ніякої більш відповіді, а все ж засудили Іова.
4 But since these men were older than he, Elihu bided his time before addressing Job.	4 Отже, Елігу ждав був, поки вони говорили з Іовом, бо вони були старші від нього віком.
5 When, however, Elihu saw that there was no reply in the mouths of the three men, his wrath was inflamed.	5 Як же Елігу побачив, що в устах трьох мужів не було більш ніякої відповіді, запалав гнівом,
6 So Elihu, son of Barachel the Buzite, spoke out and said: I am young and you are very old; therefore I held back and was afraid to declare to you my knowledge.	6 От і озвався Елігу, син Барахела з Бузу, й мовив: «Я молодий віком, а ви старі вже, | тому я наляканий, боявся | висловити вам мою думку.
7 Days should speak, I thought, and many years teach wisdom!	7 Я собі думав: Хай дні говорять, | і літа многі хай покажуть мудрість!
8 But it is a spirit in man, the breath of the Almighty, that gives him understanding.	8 То Божий дух у людині, | Всесильного надхнення їх урозумляє.
9 It is not those of many days who are wise, nor the aged who understand the right.	9 Не ті, що мають багато літ, уже й мудрі, | і не старі вже й розуміють правду.
10 Therefore I say, hearken to me; let me too set forth my knowledge!	10 Тому й кажу: Мене послухай! | Оповіщу і я, що знаю!
11 Behold, I have waited for your discourses, and have given ear to your arguments.	11 Ось я чекав слів ваших, | вслуховувавсь у ваші міркування. | Тоді, як ви шукали слів,
12 Yes, I followed you attentively as you searched out what to say; And behold, there is none who has convicted Job, not one of you who could refute his statements.	12 я пильно уважав на вас, | і ось ніхто Іовові не перечить, | ніхто з вас не відповідає на його промови.
13 Yet do not say, "We have met wisdom. God may vanquish him but not man!"	13 Тож не кажіть: Ми знайшли мудрість; | Бог нас навчає, не людина!
14 For had he addressed his words to me, I should not then have answered him as you have done.	14 Тому я не так сперечатися буду, | я відповім йому не вашими словами.
15 They are dismayed, they make no more reply; words fail them.	15 Збентежені, не відповідали більше, | слів їм забракло.
16 Must I wait? Now that they speak no more, and have ceased to make reply,	16 І я чекав; але що не говорять, | що стоять і не відповідають більше, —
17 I too will speak my part; I also will show my knowledge!	17 то відповім і я по змозі, | оповіщу і я, що знаю.
18 For I am full of matters to utter; the spirit within me compels me.	18 Повний бо слів я, | мене спонукує дух усередині.
19 Like a new wineskin with wine under pressure, my bosom is ready to burst.	19 Нутро моє, немов вино без стоку, | що нові міхи розриває.
20 Let me speak and obtain relief; let me open my lips, and make reply.	20 Я виговорюсь, легше мені стане; | розтулю мого рота й відкажу.
21 I would not be partial to anyone, nor give flattering titles to any.	21 Я не зважатиму ні на чию особу, | лестити не буду нікому;
22 For I know nought of flattery; if I did, my Maker would soon take me away.	22 лестити бо й не вмію: | інакше бо умить мене вбив би Творець мій.»