Seconda lettera ai Corinzi (מכתב שני לקורינתים) 27

MODERN HEBREW BIBLE	Біблія
1 ויהי לפנות הבקר ויתיעצו כל ראשי הכהנים וזקני העם על ישוע להמיתו	1 Якже настав ранок, усі первосвященики і старші народу скликали раду на Ісуса, щоб його вбити.
2 ויאסרו אתו ויוליכהו משם וימסרהו אל פונטיוס פילטוס ההגמון	2 І зв’язавши його, повели та й передали правителеві Пилатові.
3 וירא יהודה המסר אותו כי הרשיעהו וינחם וישב את שלשים הכסף אל הכהנים הגדולים והזקנים לאמר	3 Тоді Юда, який його зрадив, побачивши, що його засудили, розкаявся і повернув тридцять срібняків назад первосвященикам і старшим.
4 חטאתי כי דם נקי הסגרתי והם אמרו מה לנו ולזאת אתה תראה	4 «Згрішив я», — сказав, — «видавши кров невинну.» Ті ж відповіли: «Що нам до того? Ти побачиш!»
5 וישלך את הכסף אל ההיכל ויפן וילך ויחנק	5 Тоді він кинув гроші у святиню, пішов геть та й повісився.
6 ויקחו ראשי הכהנים את הכסף ויאמרו לא נכון לנו לתתו אל ארון הקרבן כי מחיר דמים הוא	6 Первосвященики ж взяли ті гроші й кажуть: «Їх не годиться класти до скарбоні, бо це ціна крови.»
7 ויתיעצו ויקנו בו את שדה היוצר לקבורת הגרים	7 Порадившись, вони купили за них ганчарське поле, щоб ховати там чужинців.
8 על כן שם השדה ההוא שדה הדם עד היום הזה	8 Тому це поле й досі зветься Полем Крови.
9 אז נתמלא מה שנאמר ביד ירמיה הנביא ויקחו שלשים הכסף אדר היקר אשר יקר מעל בני ישראל	9 Тоді здійснилося слово пророка Єремії, що каже: «І взяли вони тридцять срібняків, ціну того, що був оцінений синами Ізраїля,
10 ויתנו אתם אל שדה היוצר כאשר צוני יהוה	10 і дали їх за ганчарське поле, як Господь мені звелів був.»
11 וישוע העמד לפני ההגמון וישאלהו ההגמון לאמר האתה הוא מלך היהודים ויאמר ישוע אתה אמרת	11 Поставлено Ісуса перед правителем, а правитель спитав його: «Ти цар юдейський?» Ісус відповів: «Ти кажеш.»
12 וידברו עליו שטנה הכהנים הגדולים והזקנים והוא לא ענה דבר	12 Та коли первосвященики й старші його обвинувачували, він не відповідав нічого.
13 ויאמר אליו פילטוס האינך שמע כמה הם מעידים בך	13 Тоді Пилат каже до нього: «Хіба не чуєш усього, скільки то свідкують на тебе?»
14 ולא ענהו אף דבר אחד ויתמה ההגמון עד מאד	14 А він не відповів йому ані на одне слово, так що правитель вельми дивувався.
15 ומנהג ההגמון היה לפטר לעם בכל חג אסיר אחד את אשר יחפצו	15 На свято звик був правитель відпускати народові одного в’язня, якого вони хотіли.
16 ובעת ההיא היה להם אסיר ידוע ושמו בר אבא	16 Був же тоді визначний в’язень, що звавсь Варавва.
17 ויהי כאשר נקהלו ויאמר אליהם פילטוס את מי תחפצו כי אפטר לכם את בר אבא או את ישוע הנקרא בשם משיח	17 А коли вони зібралися, Пилат каже до них: «Кого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву чи Ісуса, що зветься Христос?»
18 כי ידע אשר רק מקנאה מסרו אתו	18 Знав бо він добре, що вони з зависти видали його.
19 ויהי כשבתו על כסא הדין ותשלח אליו אשתו לאמר אל יהי לך דבר עם הצדיק הזה כי בעבורו עניתי הרבה היום בחלום	19 І коли він сидів на судилищі, його жінка прислала йому сказати: «Нічого не роби праведникові тому, бо я цієї ночі вві сні багато витерпіла заради нього.»
20 והכהנים הגדולים והזקנים פתו את המון העם לשאל להם את בר אבא ולאבד את ישוע	20 Та первосвященики й старші намовили народ, — просити за Варавву, а Ісуса — видати на смерть.
21 ויען ההגמון ויאמר אליהם את מי משניהם תחפצו כי אפטר לכם ויאמרו את בר אבא	21 Заговорив правитель і сказав їм: «Кого з двох бажаєте, щоб я відпустив вам?» Ті відповіли: «Варавву.»
22 ויאמר אליהם פילטוס ומה אעשה לישוע הנקרא בשם משיח ויענו כלם יצלב	22 Каже до них Пилат: «А що маю робити з Ісусом, що зветься Христос?» Усі відповіли: «Нехай буде розіп’ятий!»
23 ויאמר ההגמון מה אפוא הרעה אשר עשה ויוסיפו עוד צעק לאמר יצלב	23 Спитав він: «Що злого вчинив він?» Вони ж ще більше заходилися кричати: «Нехай буде розіп’ятий!»
24 ויהי כראות פילטוס כי לא יועיל מאומה ורבתה עוד המהודה ויקח מים וירחץ את ידיו לעיני העם ויאמר נקי אנכי מדם הצדיק הזה אתם תראו	24 Пилат, бачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі більшає, взяв води й умив перед народом руки та й каже: «Я невинний крови праведника цього; ви побачите.»
25 ויענו כל העם ויאמרו דמו עלינו ועל בנינו	25 Увесь же народ відповів, кажучи: «Кров його на нас і на наших дітях!»
26 אז פטר להם את בר אבא ואת ישוע הכה בשוטים וימסר אותו להצלב	26 Тоді він відпустив їм Варавву, а Ісуса, бичувавши, видав на розп’яття.
27 ויקחו אנשי הצבא אשר להגמון את ישוע ויביאהו אל בית המשפט ויאספו עליו את כל הגדוד	27 Тоді вояки правителя, взявши Ісуса у Преторію, зібрали на нього всю чоту
28 ויפשיטו אותו את בגדיו ויעטפהו מעיל שני	28 і, роздягнувши його, накинули на нього червоний плащ
29 וישרגו קצים ויעשו עטרת וישימו על ראשו וקנה בימינו ויכרעו לפניו ויתלוצצו בו לאמר שלום לך מלך היהודים	29 і, сплівши вінець з тернини, поклали йому на голову, а тростину дали в праву руку. Потім, припавши перед ним на коліна, глузували з нього, кажучи: «Радуйся, царю юдейський!»
30 וירקו בו ויקחו את הקנה ויכהו על ראשו	30 І плювали на нього, брали тростину й били його по голові.
31 ואחרי התלוצצם בו הפשיטו אותו את המעיל וילבישהו את בגדיו ויוליכהו לצלב	31 А коли насміялися з нього, скинули з нього плащ, надягнули на нього його одіж і повели на розп’яття.
32 ויהי בצאתם וימצאו איש קוריני ושמו שמעון ויאנסו אתו לשאת לו את צלבו	32 Виходячи ж, вони зустріли одного чоловіка з Киринеї, на ім’я Симон, і примусили його нести хрест його.
33 ויבאו אל המקום הנקרא גלגלתא הוא מקום גלגלת	33 Прибувши на місце, що зветься Голгота, тобто сказати «Череп-місце»,
34 ויתנו לו לשתות חמץ מזוג במרורה ויטעם ולא אבה לשתות	34 дали йому випити вина, змішаного з жовчю, але він, покуштувавши, не хотів пити.
35 ויהי כאשר צלבו אותו ויחלקו להם את בגדיו וגורל הפילו למלאת את אשר נאמר בפי הנביא יחלקו בגדי להם ועל לבושי יפילו גורל	35 Ті ж, що розп’яли його, поділили його одежу, кинувши жереб.
36 וישבו שמה וישמרו אותו	36 А потім сіли, щоб його стерегти там.
37 וישימו את דבר אשמתו כתוב ממעל לראשו זה הוא ישוע מלך היהודים	37 Над головою в нього прибито напис за що його засуджено: «Це Ісус — Цар Юдейський.»
38 ויצלבו אתו שני פריצים אחד לימינו ואחד לשמאלו	38 Тоді розіп’яли з ним двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч.
39 והעברים גדפו אותו ויניעו את ראשם	39 Ті ж, що проходили повз нього, лихословили його й похитували своїми головами,
40 ויאמרו אתה ההרס את ההיכל ובנהו בשלשת ימים הושע לנפשך ואם בן האלהים אתה רדה מן הצלב	40 кажучи: «Ти, що руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш знову, спаси себе самого; якщо ти Син Божий, зійди но з хреста!»
41 וכן הלעיגו גם ראשי הכהנים עם הסופרים והזקנים לאמר	41 Так само й первосвященики насміхалися з книжниками та старшими, говоривши:
42 את אחרים הושיע ולעצמו לא יוכל להושיע אם מלך ישראל הוא ירד נא עתה מן הצלב ונאמין בו	42 «Інших спасав, — себе спасти не може! Він цар Ізраїля: нехай тепер зійде з хреста, і ми увіруємо в нього.
43 בטח באלהים עתה יפלטהו אם חפץ בו כי אמר בן האלהים אני	43 Він покладався на Бога, нехай же Бог визволить його нині, якщо він його любить. Сам бо казав: Я — Син Божий.»
44 וגם הפריצים הנצלבים אתו חרפהו כדברים האלה	44 Так теж і розбійники, що були з ним розіп’яті, ображали його.
45 ומשעה הששית היה חשך על כל הארץ עד השעה התשיעית	45 Від шостої години темрява настала по всім краю аж до дев’ятої години.
46 וכעת השעה התשיעית ויצעק ישוע בקול גדול אלי אלי למה שבקתני ותרגומו אלי אלי למה עזבתני	46 А близько дев’ятої години Ісус скрикнув міцним голосом, вимовляючи: «Елі Елі, лема савах-тані», — тобто: «Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?»
47 ויאמרו מקצת העמדים שם כשמעם את זאת לאמר אל אליהו הוא קורא	47 Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: «Він Іллю кличе».
48 וימהר אחד מהם וירץ ויקח ספוג וימלא אתו חמץ וישימהו על קנה וישקהו	48 І негайно один із них підбіг, узяв губку й, намочивши її оцтом, настромив на тростину й дав йому пити.
49 ושאר האנשים אמרו הניחו לו ונראה אם יבוא אליהו להושיעו	49 Інші ж казали: «Лиши, побачимо, чи прийде Ілля його рятувати.»
50 וישוע הוסיף לקרא בקול גדול ותצא רוחו	50 А Ісус, скрикнувши сильним голосом, віддав духа.
51 והנה נקרעה פרכת ההיכל מלמעלה למטה לשנים קרעים והארץ נרעשה והסלעים נבקעו	51 І роздерлася завіса храму надвоє, відверху аж до низу, і земля затряслася, скелі порозпадались;
52 והקברים נפתחו ורבים מגופות הקדושים ישני אדמת עפר נעורו	52 гроби відкрилися, багато тіл святих померлих устали,
53 ויצאו מן הקברים אחרי הקיצו ויבאו אל העיר הקדושה ויראו לרבים	53 і вийшовши з гробів по його воскресінні, ввійшли у святе місто й багатьом з’явились.
54 ושר המאה והאנשים אשר אתו השמרים את ישוע כראותם את הרעש ואת אשר נהיתה נבהלו מאד ויאמרו אכן זה היה בן אלהים	54 А сотник і ті, що стерегли з ним Ісуса, бачивши землетрус і те, що сталося, вельми налякалися і мовили: «Це справді був Син Божий!»
55 ותהיינה שם נשים רבות הראות מרחוק אשר הלכו אחרי ישוע מן הגליל לשרתו	55 Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони слідом ішли за Ісусом з Галилеї, і йому прислуговували:
56 ובתוכן מרים המגדלית ומרים אם יעקב ויוסי ואם בני זבדי	56 між ними Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Йосифа, і мати синів Заведея.
57 ויהי בערב ויבא איש עשיר מן הרמתים ושמו יוסף וגם הוא היה מתלמידי ישוע	57 Якже настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї, на ім’я Йосиф, що й сам став учнем Ісуса;
58 ויגש אל פילטוס לשאל את גוית ישוע ויצו פליטוס כי תנתן לו	58 Він прийшов до Пилата і просив тіла Ісуса. Тоді Пилат звелів видати тіло.
59 ויקח יוסף את הגויה ויכרך אותה בסדין טהור	59 Йосиф узяв тіло, загорнув його в чисте полотно й
60 וישימה בקבר החדש אשר חצב לו בסלע ויגל אבן גדולה על פתח הקבר וילך לו	60 поклав у своїй новій гробниці, що її висік у скелі. І, прикотивши до входу гробниці великий камінь, відійшов.
61 ומרים המגדלית ומרים האחרת היו ישבות שם ממול הקבר	61 А була там Марія Магдалина й інша Марія, що сиділи проти гробниці.
62 ויהי ממחרת ערב השבת ויקהלו הכהנים הגדולים והפרושים אל פילטוס	62 На другий день, що після п’ятниці, зібралися первосвященики й фарисеї до Пилата й кажуть:
63 ויאמרו אדנינו זכרנו כי אמר המתעה ההוא בעודנו חי מקצה שלשת ימים קום אקום	63 «Ми пригадали собі, пане, що той обманник ще за життя був сказав: Я по трьох днях воскресну.
64 לכן צוה נא ויסכר מבוא הקבר עד היום השלישי פן יבאו תלמידיו בלילה וגנבהו ואמרו אל העם הנה קם מן המתים והיתה התרמית האחרונה רעה מן הראשונה	64 Звели, отже, щоб гробниця була добре забезпечена аж по третій день, щоб часом не прийшли його учні та не вкрали його й не сказали людям: Він воскрес із мертвих! І буде ця остання омана гірша за першу.»
65 ויאמר אליהם פילטוס הנה לכם אנשי משמר לכו סכרוהו כדעתכם	65 Пилат каже до них: «Маєте сторожу, ідіть і забезпечте, як знаєте.»
66 וילכו ויסכרו את מבוא הקבר ויחתמו את האבן ויעמידו עליו את המשמר	66 Вони пішли й забезпечили гробницю, запечатавши камінь, і поставили сторожу.