| 1 בעת ההיא עבר ישוע בין הקמה ביום השבת ותלמידיו רעבו ויחלו לקטף מלילת ויאכלו | 1 Того часу Ісус проходив ланами в суботу. Учні ж його, зголоднілі, заходилися рвати колосся і їсти. |
| 2 ויראו הפרושים ויאמרו לו הנה תלמידיך עשים את אשר אסור לעשות בשבת | 2 Побачили це фарисеї і кажуть до нього: «Он твої учні роблять те, чого не можна робити в суботу». |
| 3 ויאמר אליהם הלא קראתם את אשר עשה דוד בהיתו רעב הוא והאנשים אשר אתו | 3 Він відповів їм: «Хіба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднів був він і ті, що були з ним? |
| 4 כי בא אל בית האלהים ויאכל את לחם הפנים אשר איננו מתר לו ולאנשיו לאכלה רק לכהנים לבדם | 4 Як ото він увійшов у дім Божий і спожив хліби покладання, яких, за винятком самих священиків, не можна було їсти ні йому, ні тим, що з ним були, |
| 5 או הלא קראתם בתורה כי בשבתות יחללו הכהנים את השבת במקדש ואין להם עון | 5 Або хіба ви не читали в законі, як священики в суботу порушують у храмі суботу й провини не мають? |
| 6 אבל אני אמר לכם כי יש פה גדול מן המקדש | 6 Я ж: кажу вам, що тут більше, ніж храм. |
| 7 ולו ידעתם מה הוא חסד חפצתי ולא זבח לא הרשעתם את הנקים | 7 Якби ви зрозуміли, що значить: Я милосердя хочу, а не жертви, — ви б безвинних не осудили. |
| 8 כי בן האדם הוא גם אדון השבת | 8 Бо Син Чоловічий — Господь і суботи.» |
| 9 ויעבר משם אל בית כנסתם | 9 Звідти пішов Ісус в їхню синагогу. |
| 10 והנה שם איש אשר ידו יבשה וישאלוהו לאמר המתר לרפא בשבת למען ימצאו עליו שטנה | 10 А був там чоловік з сухою рукою. І вони питають його: «Чи можна зціляти в суботу?», — щоб його обвинуватити. |
| 11 ויאמר אליהם מי האיש בכם אשר לו כבש אחד ונפל בבור בשבת ולא יחזיק בו ויעלנו | 11 Він же до них каже: «Чи є якийсь між вами, що, мавши одну вівцю, не візьме її і не витягне, коли вона впаде в суботу в яму? |
| 12 ומה יקר אדם מן הכבש לכן מתר להיטיב בשבת | 12 А скільки ж: чоловік над вівцю вартісніший! Тим то й в суботу можна добро чинити.» |
| 13 ויאמר אל האיש פשט את ידך ויפשט אתה ותרפא ותשב כידו האחרת | 13 Тоді сказав до чоловіка: «Простягни твою руку!» Простягнув той, і вона стала здорова, як і друга. |
| 14 ויצא הפרושים ויתיעצו עליו לאבדו | 14 А фарисеї вийшли звідти й радили на нього раду, щоб його погубити. |
| 15 וידע ישוע ויסר משם וילך אחריו המון עם רב וירפאם כלם | 15 Довідавшись про це, Ісус пішов геть звідси. Слідом за ним пішла сила народу: він оздоровив їх усіх, |
| 16 ויצו אתם בגערה שלא יגלהו | 16 але суворо наказав їм його не виявляти, |
| 17 למלאת את אשר דבר ישעיהו הנביא לאמר | 17 щоб збулося сказане Ісаєю пророком: |
| 18 הן עבדי בחרתי בו ידידי רצתה נפשי נתתי רוחי עליו ומשפט לגוים יוציא | 18 «Ось мій слуга, якого я вибрав, улюблений мій, що його душа моя собі вподобала. Я покладу на нього духа мого, і він звіщатиме поганам правосуддя. |
| 19 לא יצעק ולא ישא ולא ישמע בחוץ קולו | 19 Він не буде ні змагатися, ні кричати і голосу його ніхто не буде чути на майданах. |
| 20 קנה רצוץ לא ישבור ופשתה כהה לא יכבנה עד יוציא לנצח משפט | 20 Він очеретини надломаної не доломить і гнота тліючого не загасить, аж поки не доведе право до перемоги. |
| 21 ולשמו גוים ייחלו | 21 На його ім’я будуть надіятися погани.» |
| 22 אז הובא אליו איש עור ואלם אשר אחזו שד וירפאהו וידבר האלם וגם ראה | 22 Тоді приведено до нього біснуватого, сліпого та німого, і він зцілив його, так що німий і розмовляв і бачив. |
| 23 וישתוממו כל המון העם ויאמרו הכי זה הוא בן דוד | 23 І здивувалися всі люди й говорили: «Чи не є часом цей син Давида?» |
| 24 והפרושים כשמעם זאת אמרו זה איננו מגרש את השדים כי אם על ידי בעל זבוב שר השדים | 24 А фарисеї, почувши це сказали: «Отой не інакше виганяє бісів, як тільки Велзевулом, князем бісівським.» |
| 25 וישוע ידע את מחשבותם ויאמר אליהם כל ממלכה הנחלקה על עצמה תחרב וכל עיר ובית הנחלקים על עצמם לא יכונו | 25 Знаючи думки їхні, Ісус сказав їм: «Кожне царство, розділене в собі, запустіє, і кожне місто чи дім, розділені в собі самому, не встояться. |
| 26 והשטן אם יגרש את השטן נחלק על עצמו ואיככה תכון ממלכתו | 26 І коли сатана сатану виганяє, то він розділений у собі самому; як же тоді вдержиться його царство? |
| 27 ואם אני מגרש את השדים בבעל זבוב בניכם במי הם מגרשים אתם על כן המה יהיו שפטיכם | 27 І коли я Велзевулом виганяю бісів, то сини ваші ким виганяють? Тому то вони будуть вашими суддями. |
| 28 אך אם ברוח אלהים אני מגרש את השדים הנה הגיעה אליכם מלכות האלהים | 28 Коли ж я Духом Божим виганяю бісів, то прибуло до вас Царство Боже. |
| 29 או איך יוכל איש לבוא לבית הגבור ולגזל את כליו אם לא יאסר בראשונה את הגבור ואחר ישסה את ביתו | 29 Або як може хтось увійти в дім сильного й пограбувати його майно, якщо він перше не зв’яже сильного й аж тоді дім його розграбує? |
| 30 כל אשר איננו אתי הוא לנגדי ואשר איננו מכנס אתי הוא מפזר | 30 Хто не зо мною, той проти мене, і хто зо мною не збирає, той розкидає. |
| 31 על כן אני אמר לכם כל חטא וגדוף יסלח לאדם אך גדוף הרוח לא יסלח לאדם | 31 Тому кажу вам: Усякий гріх, усяка хула проститься людям; але хула на Духа не проститься. |
| 32 וכל אשר ידבר דבר חרפה על בן האדם יסלח לו והמחרף את רוח הקדש לא יסלח לו לא בעולם הזה ולא בעולם הבא | 32 І коли хтось каже слово проти Сина Чоловічого, йому проститься. Коли ж хтось скаже проти Святого Духа, йому не проститься ні в цьому світі, ні на тому. |
| 33 או עשו את העץ טוב ופריו טוב או עשו את העץ משחת ופריו משחת כי בפריו נכר העץ | 33 Виплекайте дерево добре, то й плід його добрий; а посадіть дерево погане, то й плід його поганий. Бо дерево пізнається з плоду. |
| 34 ילדי הצפעונים איכה תוכלו למלל טוב ואתם רעים כי משפעת הלב ימלל הפה | 34 Гадюче поріддя, як можете ви говорити слова добрі, злі бувши? З повноти бо серця уста промовляють. |
| 35 האיש הטוב מאוצר לבו הטוב מוציא את הטוב והאיש הרע מאוצר הרע מוציא רע | 35 Добра людина з доброго скарбу добро виносить, лиха ж з лихого скарбу лихе виносить. |
| 36 ואני אמר לכם כל מלה בטלה אשר ידברו בני האדם יתנו עליה חשבון ביום הדין | 36 Кажу бо вам: За кожне пусте слово, яке скажуть люди, — дадуть відповідь судного дня за нього. |
| 37 כי מדבריך תצדק ומדבריך תחיב | 37 Бо за словами твоїми будеш виправданий і за словами твоїми будеш засуджений.» |
| 38 ויענו מן הסופרים והפרושים ויאמרו רבי חפצנו לראות אות מידך | 38 Тоді деякі з книжників та фарисеїв озвались до нього: «Учителю, ми хочемо побачити якийсь знак від тебе.» |
| 39 ויען ויאמר אליהם דור רע ומנאף מבקש לו אות ואות לא ינתן לו בלתי אם אות יונה הנביא | 39 А він у відповідь сказав їм: «Лукаве поріддя і перелюбне вимагає знаку, та знаку не буде йому дано, як тільки знак пророка Йони. |
| 40 כי כאשר היה יונה במעי הדג שלשה ימים ושלשה לילות כן יהיה בן האדם בלב האדמה שלשה ימים ושלשה לילות | 40 Як Йона був у нутрі кита три дні й три ночі, так буде Син Чоловічий у лоні землі три дні й три ночі. |
| 41 אנשי נינוה יקומו במשפט עם הדור הזה וירשיעוהו כי הם שבו בקריאת יונה והנה פה גדול מיונה | 41 Люди ніневійські стануть на суді з цим родом і його засудять, бо вони покаялися на проповідь Йони, а тут є — більше, ніж Йона! |
| 42 מלכת תימן תקום במשפט עם הדור הזה ותרשיענו כי באה מקצות הארץ לשמע את חכמה שלמה והנה פה גדול משלמה | 42 Цариця півдня стане на суді з цим поріддям і його засудить, бо вона прибула з кінця світу, щоб побачити мудрість Соломона, а тут є — більше від Соломона! |
| 43 והרוח הטמאה אחרי צאתה מן האדם תשטט במקמות ציה לבקש לה מנוחה ולא תמצאנה | 43 А коли дух нечистий вийде з чоловіка, то блукає по місцях безводних, шукаючи спочинку, та не знаходить. |
| 44 אז תאמר אשובה אל ביתי אשר יצאתי משם ובאה ומצאה אתו מפנה ומטאטא ומהדר | 44 Тоді промовляє: Повернусь у дім свій, звідки я вийшов. Приходить і знаходить його порожнім, заметеним та прибраним. |
| 45 ואחר תלך ולקחה אליה שבע רוחות אחרות רעות ממנה ובאו ושכנו שם והיתה אחרית האדם ההוא רעה מראשיתו כן יהיה גם לדור הרע הזה | 45 Тоді він іде, бере з собою сім інших духів, гірших від себе, і вони входять і оселюються там, і останнє того чоловіка буде гірше, ніж перше. Так буде й з цим лукавим поріддям.» |
| 46 עודנו מדבר אל המון העם והנה אמו ואחיו עמדו בחוץ מבקשים לדבר אתו | 46 Коли він промовляв ще до народу, то його мати та брати стояли надворі, бажаючи з ним говорити. |
| 47 ויגד אליו הנה אמך ואחיך עמדים בחוץ ומבקשים לדבר אתך | 47 Каже один до нього: «Он твоя мати і твої брати стоять надворі, бажаючи говорити з тобою.» |
| 48 ויען ויאמר אל האיש המגיד לו מי היא אמי ומי הם אחי | 48 Тоді він відповів тому, що говорив до нього: «Хто моя мати і хто брати мої?» |
| 49 ויט ידו על תלמידיו ויאמר הנה אמי ואחי | 49 Вказавши ж рукою на своїх учнів, мовив: «Ось моя мати і брати мої! |
| 50 כי כל אשר יעשה רצון אבי שבשמים הוא אחי ואחותי ואמי | 50 Бо хто чинить волю мого Отця, що на небі, той мій брат, сестра і мати.» |
