Vangelo secondo Marco 3

BIBBIA MARTINI	Біблія
1 E di nuovo entrò nella sinagoga: ed eravi un uomo, che aveva una mano inaridita.	1 І ввійшов знову в синагогу, а був там чоловік, який мав суху руку.
2 E stavano a vedere, se egli lo sanasse in giorno di sabato, per accusarlo.	2 Отож стежили за ним, чи він оздоровить його в суботу, — щоб його обвинуватити.
3 Ed egli disse all'uomo, che aveva la mano inaridita: Alzati, vieni in mezzo.	3 І мовить Ісус до чоловіка, який мав суху руку: Стань посередині!
4 E a coloro disse: E egli lecito di fare del bene, o del male in giorno di sabato? di salvare, o di torre la vita? Ma quelli tacevano.	4 А потім до них і каже: Годиться в суботу чинити добро чи зло, спасти життя чи погубити? Вони ж мовчали.
5 E girati gli occhi sopra di essi con ira, deplorando la cecità de' cuori loro, disse a colui: Stendi la tua mano. Ed ei la stese, e fu a lui restituita la mano.	5 Тоді, поглянувши на них гнівно, зажурений, що їхні серця закам’яніли, каже до чоловіка: Простягни лишень руку! І той простягнув, і рука його одужала.
6 Mai Farisei ritiratisi, subito tenner consiglio con gli Erodiani contro di lui intorno al modo di levarlo dal mondo.	6 І вийшли фарисеї, і зараз же з іродіянами радили раду проти нього, як би його занапастити.
7 E Gesù si appartò co' suoi discepoli verso il mare: e una gran turba di popolo lo seguitò dalla Galilea, e dalla Giudea,	7 Тоді подавсь Ісус до моря з своїми учнями. Сила людей із Галилеї йшла за ним, а й з Юдеї,
8 E da Gerusalemme, e dall'Idumea, dalle terre di là dal Giordano: e quelli delle vicinanze di Tiro, e di Sidone, udito avendo le cose, che faceva, andaron da lui in gran folla.	8 з Єрусалиму й з Ідумеї та й геть із Зайордання, ще й з околиць Тиру та Сидону; велика многота людей, довідавшись про те, що діяв, прийшла до нього.
9 Ed egli disse a' suoi discepoli, che stesse pronta per lui una barchetta, affinché la gran turba non lo opprimesse.	9 Тоді він сказав своїм учням, щоб напоготовили йому човен, з-за народу, щоб не тиснув його.
10 Imperocché rendeva la sanità a limiti; onde tutti quelli, che erano afflitti da qualche malore, se gli scagliavano addosso per toccarlo.	10 Бо він багато з них оздоровив, тож ті, що мали якісь недуги, кидалися до нього, щоб його доторкнутись.
11 E gli spiriti immondi, quando lo vedevano, se gli inginocchiavano, e gridavano, dicendo:	11 І духи нечисті, бачивши його, падали ниць перед ним та й кричали: Ти — Син Божий!
12 Tu se' il Figliuolo di Dio. E faceva loro gravi minacce, perché nol manifestassero.	12 Він, однак, суворо наказав їм, щоб не виявляли його.
13 E salito sopra un monte, chiamò a se quelli, che egli volle: e si accostarono a lui.	13 Потім вийшов на гору й покликав тих, що їх сам хотів, і вони підійшли до нього.
14 E scelse dodici, perché si stesser con esso lui: e per mandargli a predicare.	14 І він призначив дванадцятьох, щоб були при ньому, та щоб їх посилати із проповіддю;
15 E dette ad essi podestà di curare le malattìe, e di cacciare i demonj.	15 і дав їм владу виганяти бісів.
16 Simone, cui pose il soprannome di Pietro:	16 Призначив він дванадцятьох: Симона, якому дав ім’я Петро;
17 E Giacomo figliuolo di Zebedeo, e Giovanni fratello di Giacomo: e pose ad essi il soprannome di boanerges, cioè, figliuoli del tuono:	17 Якова, сина Заведея, та Йоана, брата Якова, й дав їм ім’я Воанергес, у перекладі — Сини грому;
18 E Andrea, e Filippo, e Bartolomeo, e Matteo, e Tomaso, e Giacomo figliuolo d'Alfeo, e Taddeo, e Simon Cananeo,	18 та Юду Іскаріота, що його і зрадив.
19 E Giuda Iscariote, che fu quegli, lo tradì.
20 E andarono in casa, e si radunarono di bel nuovo le turbe; dimodoché non potevano nemmeno prender cibo.	20 Повертається він додому, а народ знову там юрмиться, так що вони не мали змоги й попоїсти.
21 E avendo saputo tali cose i suoi, andarono per pigliarlo; imperocché dicevano: Ha dato in pazzìa.	21 Довідавшись про те його свояки, вийшли, щоб його взяти, бо було говорено: Він не при собі!
22 E gli Scribi, che erano venuti da Gerusalemme, dicevano: Egli ha Beelzeebub, e discaccia i demonj in virtù del principe de' demonj.	22 А книжники, які прийшли були з Єрусалиму, казали, що він Велзевула має і бісівським князем бісів виганяє.
23 Ma egli chiamatigli a se, diceva loro in parabole: Come può Satana scacciare Satana?	23 Тоді Ісус прикликав їх до себе й заговорив притчами до них: Як може сатана сатану виганяти?
24 E se un regno in contrarj partiti dividesi, non può un tal regno sussistere.	24 Коли царство поділене саме в собі, не зможе те царство встоятись.
25 E se una casa si divide in contrarj partiti, non può tal casa sussistere.	25 Коли будинок розділений сам у собі, неспроможен будинок той більше стояти.
26 E se Satana si è rivoltato, e si è messo in discordia contro se stesso, non potrà sussistere; ma sta per finire.	26 Отак і сатана: якщо повстав сам на себе й розділився, — не може встояти, а край йому настав!
27 Nissuno può entrare in casa del forte, e rubar le sue spoglie, se prima non lega il forte, e allora darà il sacco alla casa di lui.	27 Ніхто не може вдертись до сильного в хату й пограбувати його добро, якщо він спершу не зв’яже сильного, а щойно тоді розграбує його хату.
28 In verità vi dico, che saranno rimessi a' figliuoli degli uomini tutti i peccati, e qualunque bestemmia, che abbiano profferita:	28 Істинно кажу вам: Усе буде відпущене синам людським, гріхи та богохульства, скільки б вони не хулили.
29 Ma per chi avrà bestemmiato contro lo Spirito santo, non vi sarà remissione in eterno; ma sarà reo di delitto eterno.	29 Але хто хулу вирече супроти Святого Духа, — тому повіки не проститься: той підпаде під гріх довічний.
30 A motivo che dicevano: Egli ha lo spirito immondo.	30 Вони бо мовили: Він має нечистого духа.
31 E venne la madre, e i fratelli di lui, e stando fuori, mandarono a chiamarlo:	31 Приходять мати його та брати його і, стоявши надворі, посилають по нього, щоб його прикликати.
32 E sedeva intorno a lui molta gente, e gli dissero: Ecco che la tua madre, e i tuoi fratelli là fuori cercan di te.	32 Народ же сидів круг нього. Ті йому й кажуть: Ось твоя мати і брати твої надворі тебе шукають.
33 Ma egli rispose, e disse loro: Chi è mia madre, e chi (sono) i miei fratelli?	33 А він у відповідь їм: Хто моя мати та брати мої?
34 E girali gli occhi sopra coloro, che sedevangli attorno: Ecco, disse, la madre mia, e i miei fratelli.	34 І, поглянувши навкруги на тих, які сиділи довкола нього, каже: Ось моя мати та мої брати.
35 Imperocché chi farà la volontà di Dio, quegli è mio fratello, mia sorella, e madre.	35 Бо хто чинить волю Божу, той — мені брат, сестра і мати.