ΙΕΡΕΜΙΑΣ - Geremia - Jeremiah 31

LXX	Біблія
1 τη μωαβ ουτως ειπεν κυριος ουαι επι ναβαυ οτι ωλετο ελημφθη καριαθαιμ ησχυνθη αμαθ και ηττηθη	1 «Того часу, — слово Господнє, — я буду Богом усім Ізраїлевим родам, а вони будуть моїм народом.»
2 ουκ εστιν ετι ιατρεια μωαβ αγαυριαμα εν εσεβων ελογισαντο επ' αυτην κακα εκοψαμεν αυτην απο εθνους και παυσιν παυσεται οπισθεν σου βαδιειται μαχαιρα	2 Так говорить Господь: «Народ, що зберігся від меча, знайшов ласку у пустині. Ізраїль іде до спочинку свого.
3 οτι φωνη κεκραγοτων εξ ωρωναιμ ολεθρος και συντριμμα μεγα	3 Господь йому здалека з’явився: Я полюбив тебе відвічною любов’ю, тим і зберіг для тебе мою ласку.
4 συνετριβη μωαβ αναγγειλατε εις ζογορα	4 Я знову тебе відбудую, і будеш відновлена, ізраїльська дівице. Знову хизуватимешся бубнами своїми й виступатимеш у веселім хороводі,
5 οτι επλησθη αλαωθ εν κλαυθμω αναβησεται κλαιων εν οδω ωρωναιμ κραυγην συντριμματος ηκουσατε	5 знову виноградників насадиш по горбах самарійських. Ті, що їх понасаджують, самі й збирати будуть.
6 φευγετε και σωσατε τας ψυχας υμων και εσεσθε ωσπερ ονος αγριος εν ερημω	6 Настане час, коли вартові будуть гукати по горах ефраїмських: Устаньте, та ходімо на Сіон до Господа, Бога нашого!»
7 επειδη επεποιθεις εν οχυρωμασιν σου και συ συλλημφθηση και εξελευσεται χαμως εν αποικια οι ιερεις αυτου και οι αρχοντες αυτου αμα	7 Так бо говорить Господь: «Співайте радісно про Якова, вознесіте першого з-поміж народів! Хваліте голосно й промовляйте: Господь урятував народ свій, Ізраїля останок!
8 και ηξει ολεθρος επι πασαν πολιν και πολις ου μη σωθη και απολειται ο αυλων και εξολεθρευθησεται η πεδινη καθως ειπεν κυριος	8 Ось я їх приведу з північної країни та й позбираю їх із крайсвіту. Між ними сліпий і кривий буде, вагітна й породілля разом. Великою громадою вони сюди повернуться.
9 δοτε σημεια τη μωαβ οτι αφη αναφθησεται και πασαι αι πολεις αυτης εις αβατον εσονται ποθεν ενοικος αυτη	9 З плачем вийшли вони, а я приведу їх утішених. До водяних потоків поведу їх, дорогою рівною, де не спотикнуться. Бо я — Ізраїлеві батько, й Ефраїм — мій перворідний.
10 επικαταρατος ο ποιων τα εργα κυριου αμελως εξαιρων μαχαιραν αυτου αφ' αιματος	10 Ось слухайте, народи, — слово Господнє, — оповістіть далеким островам, скажіте: Той, який Ізраїля розсіяв, його збирає й зберігає як пастир своє стадо.
11 ανεπαυσατο μωαβ εκ παιδαριου και πεποιθως ην επι τη δοξη αυτου ουκ ενεχεεν εξ αγγειου εις αγγειον και εις αποικισμον ουκ ωχετο δια τουτο εστη γευμα αυτου εν αυτω και οσμη αυτου ουκ εξελιπεν	11 Бо Господь викупив Якова, вирятував з рук того, хто дужчий від нього.
12 δια τουτο ιδου ημεραι ερχονται φησιν κυριος και αποστελω αυτω κλινοντας και κλινουσιν αυτον και τα σκευη αυτου λεπτυνουσιν και τα κερατα αυτου συγκοψουσιν	12 І прийдуть і веселитимуться на височині сіонській, збігатимуться на Господні блага — пшеницю, вино й олію, — та до ягнят і до худоби; душа їхня буде, немов сад, напоєний водою, вони не клопотатимуться більше.
13 και καταισχυνθησεται μωαβ απο χαμως ωσπερ κατησχυνθη οικος ισραηλ απο βαιθηλ ελπιδος αυτων πεποιθοτες επ' αυτοις	13 Тоді дівиця звеселиться у хороводі, а з нею юнаки та й старші. Я оберну печаль їхню на радість, утішу й звеселю їх по печалі їхній.
14 πως ερειτε ισχυροι εσμεν και ανθρωπος ισχυων εις τα πολεμικα	14 Душу священиків поживлю ситтю, народ мій насититься благом, — слово Господнє.»
15 ωλετο μωαβ πολις αυτου και εκλεκτοι νεανισκοι αυτου κατεβησαν εις σφαγην	15 Так говорить Господь: «У Рамі чути голосіння, лемент, гірке ридання: Рахиль плаче за дітьми своїми, розважитись не хоче, бо їх уже немає.»
16 εγγυς ημερα μωαβ ελθειν και πονηρια αυτου ταχεια σφοδρα	16 Так говорить Господь: «Годі тобі вже ридати та голосити, хай очі твої сліз не проливають! Є бо нагорода за біль твій, — слово Господнє, — вони повернуться з ворожої країни.
17 κινησατε αυτω παντες κυκλοθεν αυτου παντες ειδοτες ονομα αυτου ειπατε πως συνετριβη βακτηρια ευκλεης ραβδος μεγαλωματος	17 Є ще надія для потомства твого, — слово Господнє, — діти твої повернуться у свої границі.
18 καταβηθι απο δοξης και καθισον εν υγρασια καθημενη δαιβων εκτριβητε οτι ωλετο μωαβ ανεβη εις σε λυμαινομενος οχυρωμα σου	18 Чую я, чую стогін Ефраїма: Ти покарав мене, і я прийняв кару, мов той бичок неосвоєний; поверни мене, і я повернуся, ти бо — Господь, Бог мій.
19 εφ' οδου στηθι και επιδε καθημενη εν αροηρ και ερωτησον φευγοντα και σωζομενον και ειπον τι εγενετο	19 Бо після того, як я відвернувся, я розкаявсь; і після того, як я схаменувся, то бив себе по стегнах. Я соромився й стидався, бо носив наругу юнацтва мого.
20 κατησχυνθη μωαβ οτι συνετριβη ολολυξον και κεκραξον αναγγειλον εν αρνων οτι ωλετο μωαβ	20 Чи не дорогий же в мене син Ефраїм? Чи не люба ж він дитина в мене, що кожного разу, як погрожу йому, всетаки згадую про нього? Тому зворушується супроти нього моє серце, і я зглянусь на нього, — слово Господнє.
21 και κρισις ερχεται εις γην του μισωρ επι χαιλων και επι ιασσα και επι μωφαθ	21 Постав собі дороговкази, стовпи повкопуй. Зважай добре на дорогу, на путь, що ним ходила єси, — повертайся, Ізраїлева діво, повертайся у міста твої.
22 και επι δαιβων και επι ναβαυ και επ' οικον δεβλαθαιμ	22 Докіль тобі блукати, зрадлива дочко? Господь бо сотворив нове на землі: жінка шукає чоловіка!»
23 και επι καριαθαιμ και επ' οικον γαμωλ και επ' οικον μαων	23 Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: «Ще й ці слова говоритимуть у землі Юдейській та по її містах, коли я зміню їхню долю: Нехай Господь тебе благословить, осідку справедливости, горо святая! —
24 και επι καριωθ και επι βοσορ και επι πασας τας πολεις μωαβ τας πορρω και τας εγγυς	24 І оселиться на ній Юда вкупі зо своїми всіма містами, хлібороби й ті, що за стадами ходять.
25 κατεαχθη κερας μωαβ και το επιχειρον αυτου συνετριβη	25 Бо я напою душу спрагнену й насичу кожну втомлену душу.»
26 μεθυσατε αυτον οτι επι κυριον εμεγαλυνθη και επικρουσει μωαβ εν χειρι αυτου και εσται εις γελωτα και αυτος	26 Тут я прокинувся і подивився, і сон мій був мені солодкий.
27 και ει μη εις γελοιασμον ην σοι ισραηλ ει εν κλοπαις σου ευρεθη οτι επολεμεις αυτον	27 «Ось прийдуть дні, — слово Господнє, — і я засію дім Ізраїля і дім Юди насінням людським і насінням скоту.
28 κατελιπον τας πολεις και ωκησαν εν πετραις οι κατοικουντες μωαβ εγενηθησαν ως περιστεραι νοσσευουσαι εν πετραις στοματι βοθυνου	28 І як пильно я назирав за ними, щоб викорінити й зруйнувати, щоб розвалити й погубити та засмутити, так пильнуватиму, щоб їх відбудувати й насадити, — слово Господнє.
29 ηκουσα υβριν μωαβ υβρισεν λιαν υβριν αυτου και υπερηφανιαν αυτου και υψωθη η καρδια αυτου	29 За тих часів не говоритимуть більше: Батьки їли зелений виноград, а на зубах у синів оскома!
30 εγω δε εγνων εργα αυτου ουχι το ικανον αυτου ουχ ουτως εποιησεν	30 Ні, кожний вмиратиме за свою провину. Кожен, хто їстиме зелений виноград, той й оскому на зубах матиме.
31 δια τουτο επι μωαβ ολολυζετε παντοθεν βοησατε επ' ανδρας κιραδας αυχμου	31 Ось прийдуть дні, — слово Господнє, — і я створю з домом Ізраїля та з домом Юди новий завіт.
32 ως κλαυθμον ιαζηρ αποκλαυσομαι σοι αμπελος σεβημα κληματα σου διηλθεν θαλασσαν ιαζηρ ηψαντο επι οπωραν σου επι τρυγηταις σου ολεθρος επεπεσεν	32 Не такий завіт, який я заключив з їхніми батьками, коли взяв був їх за руку, щоб вивести з Єгипетського краю. Завіт той — мій завіт! — вони його зламали, хоч я був їхнім Владикою, — слово Господнє.
33 συνεψησθη χαρμοσυνη και ευφροσυνη εκ της μωαβιτιδος και οινος ην επι ληνοις σου πρωι ουκ επατησαν ουδε δειλης ουκ εποιησαν αιδαδ	33 Ні, ось який завіт я створю з домом Ізраїля після тих днів, — слово Господнє: Вкладу закон мій у їхнє нутро і напишу його у них на серці. Я буду їхнім Богом, вони ж моїм народом.
34 απο κραυγης εσεβων εως ελεαλη αι πολεις αυτων εδωκαν φωνην αυτων απο ζογορ εως ωρωναιμ και αγλαθ-σαλισια οτι και το υδωρ νεβριμ εις κατακαυμα εσται	34 Не буде більш один одного навчати, чи брат брата свого, казавши: Спізнайте Господа! Усі бо вони будуть мене знати, від найменшого й до найбільшого між ними, — слово Господнє, — я бо прощу їхню провину, гріха їхнього не згадуватиму більше.»
35 και απολω τον μωαβ φησιν κυριος αναβαινοντα επι βωμον και θυμιωντα θεοις αυτου	35 Так говорить Господь, який дав сонце, аби вдень світило, місяць і зорі, аби вночі світили, який підіймає море, аж ревуть його хвилі, — Господь сил його бо ім’я.
36 δια τουτο καρδια μου μωαβ ωσπερ αυλοι βομβησουσιν καρδια μου επ' ανθρωπους κιραδας ωσπερ αυλος βομβησει δια τουτο α περιεποιησατο απωλετο απο ανθρωπου	36 «Якщо закони ці колись передо мною захитаються, — слово Господнє, — тоді потомки Ізраїля перестануть бути передо мною народом повіки.»
37 πασαν κεφαλην εν παντι τοπω ξυρησονται και πας πωγων ξυρηθησεται και πασαι χειρες κοψονται και επι πασης οσφυος σακκος	37 Так говорить Господь: «Коли можна виміряти вгорі небо або дослідити внизу земні основи, то й я відкину ціле потомство Ізраїля за все те, що вони чинили, — слово Господнє.»
38 και επι παντων των δωματων μωαβ και επι πλατειαις αυτης οτι συνετριψα τον μωαβ φησιν κυριος ως αγγειον ου ουκ εστιν χρεια αυτου	38 Ось прийдуть дні, — слово Господнє, — і відбудують знову це місто для Господа від Хананел-башти до Наріжних воріт.
39 πως κατηλλαξεν πως εστρεψεν νωτον μωαβ ησχυνθη και εγενετο μωαβ εις γελωτα και εγκοτημα πασιν τοις κυκλω αυτης	39 І простягнуть знову землемірний шнур прямо до пагорба Гарев, а потім звернуть до Гоа.
40 οτι ουτως ειπεν κυριος	40 І вся долина, з трупами й з попелом, і всі поля до Кедрон-потоку, до рогу Кінської брами на сході — будуть святі Господеві. Не повалять їх більше, ні не зруйнують повіки.
41 ελημφθη ακκαριωθ και τα οχυρωματα συνελημφθη
42 και απολειται μωαβ απο οχλου οτι επι τον κυριον εμεγαλυνθη
43 παγις και φοβος και βοθυνος επι σοι καθημενος μωαβ
44 ο φευγων απο προσωπου του φοβου εμπεσειται εις τον βοθυνον και ο αναβαινων εκ του βοθυνου συλλημφθησεται εν τη παγιδι οτι επαξω ταυτα επι μωαβ εν ενιαυτω επισκεψεως αυτης