ΜΑΚΚΑΒΑΙΩΝ Β´ - 2 Maccabei- Maccabees II 11

LXX	Біблія
1 μετ' ολιγον δε παντελως χρονισκον λυσιας επιτροπος του βασιλεως και συγγενης και επι των πραγματων λιαν βαρεως φερων επι τοις γεγονοσι	1 Незабаром і на Лісія, царського опікуна й родича, який був над усіма справами в державі, впало великим тягарем те, що сталося.
2 συναθροισας περι τας οκτω μυριαδας και την ιππον απασαν παρεγινετο επι τους ιουδαιους λογιζομενος την μεν πολιν ελλησιν οικητηριον ποιησειν	2 Отож, зібрав він близько 80 000 піхотинців і всю кінноту та й вирушив проти юдеїв, бо мав на думці заселити місто греками,
3 το δε ιερον αργυρολογητον καθως τα λοιπα των εθνων τεμενη πρατην δε κατα ετος την αρχιερωσυνην ποιησειν	3 оподаткувати храм нарівні з поганськими святинями та зробити продажним щороку сан первосвященика.
4 ουδαμως επιλογιζομενος το του θεου κρατος πεφρενωμενος δε ταις μυριασιν των πεζων και ταις χιλιασιν των ιππεων και τοις ελεφασιν τοις ογδοηκοντα	4 Йому й на думку не спало, що таке могутність Божа; гордий на свої десятки тисяч піхотинців, тисячі комонних та 80 слонів,
5 εισελθων δε εις την ιουδαιαν και συνεγγισας βαιθσουρα οντι μεν ερυμνω χωριω ιεροσολυμων δε απεχοντι ωσει σταδιους πεντε τουτο εθλιβεν	5 увійшов він у Юдею, наблизився до укріпленої природою Бетсури, що лежала за яких 5 стадій від Єрусалиму, і обложив її.
6 ως δε μετελαβον οι περι τον μακκαβαιον πολιορκουντα αυτον τα οχυρωματα μετα οδυρμων και δακρυων ικετευον συν τοις οχλοις τον κυριον αγαθον αγγελον αποστειλαι προς σωτηριαν τω ισραηλ	6 Коли мужі, що були при Макавеї, довідалися, що він облягає твердині, заходилися зо всім народом ревно й слізно просити Господа, щоб послав доброго ангела на рятунок Ізраїля,
7 αυτος δε πρωτος ο μακκαβαιος αναλαβων τα οπλα προετρεψατο τους αλλους αμα αυτω διακινδυνευοντας επιβοηθειν τοις αδελφοις αυτων ομου δε και προθυμως εξωρμησαν	7 сам же Макавей, перший вхопив за зброю і почав умовляти інших, щоб разом з ним, не зважаючи на небезпеку, допомогли своїм братам. І вирушили вони, повні відваги.
8 αυτοθι δε προς τοις ιεροσολυμοις οντων εφανη προηγουμενος αυτων εφιππος εν λευκη εσθητι πανοπλιαν χρυσην κραδαινων	8 Коли були вже біля Єрусалиму, з’явився попереду них вершник у білій одежі, що вимахував золотою зброєю.
9 ομου δε παντες ευλογησαν τον ελεημονα θεον και επερρωσθησαν ταις ψυχαις ου μονον ανθρωπους θηρας δε τους αγριωτατους και σιδηρα τειχη τιτρωσκειν οντες ετοιμοι	9 Тоді ж вони благословили милосердного Бога й, сповнившися відваги, готові були йти не тільки на людей, а й на найдикших звірів, ба й на залізні мури.
10 προηγον εν διασκευη τον απ' ουρανου συμμαχον εχοντες ελεησαντος αυτους του κυριου	10 Отож рушили вони в бойовому порядкові з небесним союзником, бо Господь змилувавсь над ними.
11 λεοντηδον δε εντιναξαντες εις τους πολεμιους κατεστρωσαν αυτων χιλιους προς τοις μυριοις ιππεις δε εξακοσιους προς τοις χιλιοις τους δε παντας ηναγκασαν φευγειν	11 Як леви, кинулись вони на ворогів і поклали трупом 11 000 піхотинців, 1600 комонних, а решту присилували до втечі.
12 οι πλειονες δε αυτων τραυματιαι γυμνοι διεσωθησαν και αυτος δε ο λυσιας αισχρως φευγων διεσωθη	12 Більшість отих останніх, важко поранені, кинувши зброю, врятувались. Сам же Лісій теж урятувався, ганебно втікши.
13 ουκ ανους δε υπαρχων προς εαυτον αντιβαλλων το γεγονος περι αυτον ελαττωμα και συννοησας ανικητους ειναι τους εβραιους του δυναμενου θεου συμμαχουντος αυτοις	13 Бувши не без глузду, він добре зміркував ту поразку, що сталась, і зрозумів, що євреї були непереможні, бо їхнім союзником був Бог могутній.
14 προσαποστειλας επεισεν συλλυεσθαι επι πασι τοις δικαιοις και διοτι και τον βασιλεα πεισει φιλον αυτοις αναγκαζων γενεσθαι	14 Тому вислав сказати, що він згодиться на все, що тільки справедливе, а й, мовляв, що буде царя переконувати та приневолювати, щоб той став їм приятелем.
15 επενευσεν δε ο μακκαβαιος επι πασιν οις ο λυσιας παρεκαλει του συμφεροντος φροντιζων οσα γαρ ο μακκαβαιος επεδωκεν τω λυσια δια γραπτων περι των ιουδαιων συνεχωρησεν ο βασιλευς	15 Макавей прийняв те все, що запропонував Лісій, бо мав на думці добро громадян. А й цар згодився на все, що Макавей пропонував на письмі Лісієві на користь юдеїв.
16 ησαν γαρ αι γεγραμμεναι τοις ιουδαιοις επιστολαι παρα μεν λυσιου περιεχουσαι τον τροπον τουτον λυσιας τω πληθει των ιουδαιων χαιρειν	16 Лист, що його написав Лісій до юдеїв, був такого змісту: «Лісій юдейському народові, привіт!
17 ιωαννης και αβεσσαλωμ οι πεμφθεντες παρ' υμων επιδοντες τον υπογεγραμμενον χρηματισμον ηξιουν περι των δι' αυτου σημαινομενων	17 Іоан і Авесалом, посланці ваші, передали мені додане тут письмове свідоцтво і просили мене затвердити те, про що в ньому йдеться.
18 οσα μεν ουν εδει και τω βασιλει προσενεχθηναι διεσαφησα α δε ην ενδεχομενα συνεχωρησεν	18 Те, що мало бути донесеним цареві, я виклав йому; і на те, що можна було зробити, він згодився.
19 εαν μεν ουν συντηρησητε την εις τα πραγματα ευνοιαν και εις το λοιπον πειρασομαι παραιτιος αγαθων γενεσθαι	19 Якщо ви й надалі доброзичливо ставитиметесь до державних справ, то й я на майбутнє старатимусь чинити вам добре.
20 υπερ δε τουτων και των κατα μερος εντεταλμαι τουτοις τε και τοις παρ' εμου διαλεχθηναι υμιν	20 Про це й про інші дрібні справи я дав вашим посланцям і моїм людям наказ, щоб вони обговорили все з вами.
21 ερρωσθε ετους εκατοστου τεσσαρακοστου ογδοου διος κορινθιου τετραδι και εικαδι	21 Бувайте здорові! Року 148, двадцять четвертого Діоскоринтія.»
22 η δε του βασιλεως επιστολη περιειχεν ουτως βασιλευς αντιοχος τω αδελφω λυσια χαιρειν	22 А царський лист містив у собі таке: «Цар Антіох братові Лісієві, привіт!
23 του πατρος ημων εις θεους μετασταντος βουλομενοι τους εκ της βασιλειας αταραχους οντας γενεσθαι προς την των ιδιων επιμελειαν	23 Коли вже батько наш перенісся до богів, воля наша така, щоб населення царства могло безтурботно віддаватися своїм власним справам;
24 ακηκοοτες τους ιουδαιους μη συνευδοκουντας τη του πατρος επι τα ελληνικα μεταθεσει αλλα την εαυτων αγωγην αιρετιζοντας αξιουντας συγχωρηθηναι αυτοις τα νομιμα	24 також ми довідались про юдеїв, мовляв, вони не бажають переходити на грецькі звичаї, як те волів був наш батько, а хочуть радше жити за своїми звичаями і просять, щоб їм можна було триматися своїх законів, —
25 αιρουμενοι ουν και τουτο το εθνος εκτος ταραχης ειναι κρινομεν το τε ιερον αποκατασταθηναι αυτοις και πολιτευεσθαι κατα τα επι των προγονων αυτων εθη	25 тож бажаючи, щоб і цей народ жив спокійно, ми й ухваляємо, щоб їхній храм було повернуто їм назад і щоб вони собі жили за своїми прадідівськими звичаями.
26 ευ ουν ποιησεις διαπεμψαμενος προς αυτους και δους δεξιας οπως ειδοτες την ημετεραν προαιρεσιν ευθυμοι τε ωσιν και ηδεως διαγινωνται προς τη των ιδιων αντιλημψει	26 Ти, отже, добре зробиш, коли вишлеш до них послів і замиришся, щоб вони, знаючи нашу волю, мали до нас довір’я і віддалися з радістю своїм звичайним справам.»
27 προς δε το εθνος η του βασιλεως επιστολη τοιαδε ην βασιλευς αντιοχος τη γερουσια των ιουδαιων και τοις αλλοις ιουδαιοις χαιρειν	27 А до народу царський лист був такий: «Цар Антіох, привіт Раді юдейській та іншим юдеям!
28 ει ερρωσθε ειη αν ως βουλομεθα και αυτοι δε υγιαινομεν	28 Якщо ви здорові, так цього вам і бажаємо; ми теж здорові.
29 ενεφανισεν ημιν μενελαος βουλεσθαι κατελθοντας υμας γινεσθαι προς τοις ιδιοις	29 Менелай повідомив нас, що ви бажаєте повернутися до ваших справ.
30 τοις ουν καταπορευομενοις μεχρι τριακαδος ξανθικου υπαρξει δεξια μετα της αδειας	30 Тим, отже, що повернуться до тридцятого Ксантика, буде дана безпека й дозвіл.
31 χρησθαι τους ιουδαιους τοις εαυτων δαπανημασιν και νομοις καθα και το προτερον και ουδεις αυτων κατ' ουδενα τροπον παρενοχληθησεται περι των ηγνοημενων	31 Юдеї матимуть ужиток із своїх страв та своїх законів, як воно було й раніше, і нікого з них ніяким чином не можна буде турбувати за помилки, несвідомі вчинки.
32 πεπομφα δε και τον μενελαον παρακαλεσοντα υμας	32 Я посилаю вам і Менелая, щоб вас потішив.
33 ερρωσθε ετους εκατοστου τεσσαρακοστου ογδοου ξανθικου πεντεκαιδεκατη	33 Бувайте здорові! Року 148-го, п’ятнадцятого Ксантика.»
34 επεμψαν δε και οι ρωμαιοι προς αυτους επιστολην εχουσαν ουτως κοιντος μεμμιος τιτος μανιος πρεσβυται ρωμαιων τω δημω των ιουδαιων χαιρειν	34 Римляни теж вислали до юдеїв листа, що мав таке в собі: «Квінт Менлій і Тит Маній, посли римські, юдейському народові, привіт!
35 υπερ ων λυσιας ο συγγενης του βασιλεως συνεχωρησεν υμιν και ημεις συνευδοκουμεν	35 На те, що Лісій, царський родич, зволив вам, ми також даємо згоду.
36 α δε εκρινεν προσανενεχθηναι τω βασιλει πεμψατε τινα παραχρημα επισκεψαμενοι περι τουτων ινα εκθωμεν ως καθηκει υμιν ημεις γαρ προσαγομεν προς αντιοχειαν	36 Щодо того, що він вирішив запропонувати цареві, пришліть когонебудь до нас небарно, щоб ми, розглянувши все, виклали цареві так, як вам корисно, бо ми йдемо в Антіохію.
37 διο σπευσατε και πεμψατε τινας οπως και ημεις επιγνωμεν οποιας εστε γνωμης	37 Отож, покваптесь і пришліть послів, щоб і ми знали, що у вас на думці.
38 υγιαινετε ετους εκατοστου τεσσαρακοστου ογδοου ξανθικου πεντεκαιδεκατη	38 Бувайте здорові! Року 148, п’ятнадцятого Ксантика.»