Evangélium János szerint 12

KÁLDI-NEOVULGÁTA	Біблія
1 Húsvét előtt hat nappal Jézus Betániába ment, ahol Lázár lakott, akit Jézus föltámasztott a halálból.	1 Шість день перед Пасхою прибув Ісус у Витанію, де перебував Лазар, якого воскресив був з мертвих.
2 Ott vacsorát készítettek neki. Márta felszolgált, Lázár azok között volt, akik vele ültek az asztalnál.	2 Там, отже, справили йому вечерю, і Марта прислуговувала; а й Лазар був серед тих, які разом з ним посідали до столу.
3 Mária pedig fogott egy font igazi, drága nárduszolajat, megkente Jézus lábát, és hajával törölgette azt. A ház megtelt a kenet illatával.	3 Марія ж узяла літру мира з щирого нарду, вельми дорогого, помазала ноги Ісуса й обтерла їх волоссям своїм; і наповнився дім пахощами мира.
4 Erre tanítványai közül az egyik, az iskarióti Júdás, aki árulója lett, így szólt:	4 Каже тоді один з його учнів, Юда Іскаріотський, що мав його зрадити:
5 »Miért nem adták el ezt a kenetet háromszáz dénárért, és adták oda a szegényeknek?«	5 «Чому не продано це миро за триста динаріїв і не роздано бідним?»
6 Ezt pedig nem azért mondta, mintha a szegényekre lett volna gondja, hanem mivel tolvaj volt, és nála lévén az erszény, az adományokat elsikkasztotta.	6 Сказав же так не тому, що піклувався про бідних, але тому, що був злодій: із скарбнички, яку тримав при собі, крав те, що туди вкидувано.
7 Jézus ekkor így szólt: »Hagyj békét neki, hogy temetésem napjára teljesítse azt.	7 Тож Ісус промовив: «Лиши її. На день мого похорону зберегла вона те миро.
8 Mert szegények mindenkor lesznek veletek, de én nem leszek mindig veletek.«	8 Бідних матимете з собою повсякчас, мене ж матимете не завжди.»
9 A zsidók közül sokan megtudták, hogy ott van, és odamentek, nemcsak Jézus miatt, hanem hogy Lázárt is lássák, akit föltámasztott a halálból.	9 Тим часом дізналася сила народу, що він там, то й посходились — не тільки Ісуса ради, а й щоб побачити Лазаря, якого він з мертвих воскресив.
10 A főpapok pedig azon tanakodtak, hogy Lázárt is megölik,	10 Тоді первосвященики ухвалили і Лазаря вбити,
11 mert a zsidók közül sokan mentek oda miatta, és hittek Jézusban.	11 численні бо юдеї залишили їх із-за нього й увірували в Ісуса.
12 Másnap, amikor a nagy tömeg, amely az ünnepre jött, meghallotta, hogy Jézus Jeruzsálembe jön,	12 Наступного дня сила людей, що прийшли на свято, зачувши, що Ісус іде в Єрусалим,
13 pálmaágakat fogott, eléje ment és kiáltozott: »Hozsanna! Áldott, aki az Úr nevében jön , és Izrael királya!«	13 узяли пальмове гілля й вийшли йому назустріч з окликами: «Осанна! Благо-словен той, хто йде в ім’я Господнє, ізраїльський цар!»
14 Jézus pedig talált egy szamárcsikót, felült rá, amint meg van írva:	14 І знайшовши осля, Ісус сів на нього, — як ото написано:
15 »Ne félj, Sion leánya! Íme, királyod jön szamárcsikón ülve!«	15 Не страхайся, дочко Сіо-ну, ось іде твій цар верхи на жереб’яті ослициному.
16 Tanítványai eleinte nem értették ezt, de amikor Jézus megdicsőült, visszaemlékeztek arra, hogy azt tették vele, ami meg volt róla írva.	16 Не збагнули того спершу його учні, але коли Ісус прославився, згадали вони, що то було написано про нього й що то з ним таке вчинено.
17 Tanúskodott tehát róla a sokaság, amely vele volt, amikor előhívta Lázárt a sírból, és föltámasztotta őt a halálból.	17 Але й народ, що був при ньому, коли то він був викликав Лазаря з гробу та його з мертвих воскресив, — про те свідчив.
18 A sokaság éppen azért ment eléje, mert hallotta, hogy ezt a jelet művelte.	18 Тим то, власне, народ і вийшов йому назустріч: довідався бо, що він учинив те чудо.
19 A farizeusok akkor így szóltak egymáshoz: »Látjátok, hogy semmire sem mentek? Lám, az egész világ tódul utána!«	19 А фарисеї між собою тоді говорили: «Бачите, що тоді щось зарадити, бо ввесь світ іде за ним.»
20 Azok között, akik fölmentek, hogy imádkozzanak az ünnepen, volt néhány görög is.	20 Були ж серед тих, які прийшли поклонитися на свято, деякі греки.
21 Ezek odamentek Fülöphöz, aki a galileai Betszaidából volt, és kérték őt: »Uram, látni szeretnénk Jézust!«	21 Ті приступили до Фили-па, що був з Витсаїди Галилейської, і попросили його, так мовивши: «Пане, хочемо побачити Ісуса.»
22 Fülöp elment és szólt Andrásnak, mire András és Fülöp elmentek, és szóltak Jézusnak.	22 Приходить Филип, говорить Андрієві, а Андрій з Филипом, знову ж таки, приходять та й говорять Ісусові.
23 Jézus ezt felelte nekik: »Eljött az óra, hogy az Emberfia megdicsőüljön.	23 І відрікає їм Ісус: «Прийшла година для прославлення Сина Чоловічого.
24 Bizony, bizony mondom nektek: ha a földbe hullott gabonaszem meg nem hal, egymaga marad, de ha meghal, sok termést hoz.	24 Істинно, істинно говорю вам: Пшеничне зерно, коли не впаде на землю і не завмре, залишиться саме-одне; коли ж завмре, то рясний плід принесе.
25 Aki szereti életét, elveszíti azt, és aki gyűlöli életét ezen a világon, megőrzi azt az örök életre.	25 Хто життя своє любить, той погубить його; хто ж зненавидить своє життя на цьому світі, той збереже його, щоб жити вічно.
26 Aki nekem szolgál, kövessen engem, és ahol én vagyok, ott lesz a szolgám is. Azt, aki szolgál nekem, meg fogja tisztelni az Atya.	26 Хто служить мені, хай іде слідом за мною: і де я, там і слуга мій буде. Того, хто мені служить, пошанує Отець.
27 Most megrendült a lelkem. Mit is mondjak? Atyám, ments meg engem ettől az órától? De hiszen ezért jöttem, ezért az óráért.	27 Тепер стривожилась душа моя, — і що мені казати? Спаси мене, Отче, від години цієї? Але на те ж я і прийшов — на цю годину!
28 Atyám, dicsőítsd meg nevedet!« Erre szózat hangzott az égből: »Már megdicsőítettem, és újra meg fogom dicsőíteni.«	28 Отче, прослав своє ім’я!» І голос із неба злинув: «І прославив, — і знову прославлю!»
29 Az ott álló tömeg, amely ezt hallotta, azt mondta, hogy mennydörgés volt. Mások így szóltak: »Angyal beszélt hozzá.«	29 Народ, що стояв там і чув те, говорив: «То був грім.» А інші: «Ангел промовляв до нього!»
30 Jézus azt felelte: »Nem miattam hangzott el ez a szózat, hanem miattatok.	30 Та сказав Ісус у відповідь: «Не заради мене ізлинув голос той, лише заради вас.
31 Ítélet van most e világ felett, most fogják kivetni ennek a világnak a fejedelmét.	31 Тепер світові цьому суд; тепер вигнаний буде геть князь цього світу.
32 Én pedig, ha majd felmagasztalnak a földről, mindent magamhoz vonzok.«	32 Я ж, коли від землі буду піднесений, усіх притягну до себе.»
33 Ezt azért mondta, hogy jelezze, milyen halállal fog meghalni.	33 Це казав він, щоб зазначити, якою смертю вмре.
34 A tömeg megjegyezte: »Mi azt hallottuk a törvényből, hogy a Krisztus örökké megmarad. Miért mondod tehát: ‘Az Emberfiát fel kell magasztalni?’ Ki az az Emberfia?«	34 Народ же озвавсь до нього: «З закону ми чули, що Христос повіки перебуватиме. Як же ти кажеш, що Син Чоловічий має бути піднесений? Хто це такий — отой Син Чоловічий?»
35 Jézus azt felelte nekik: »Már csak kevés ideig van nálatok a világosság. Addig járjatok, amíg tiétek a világosság, hogy a sötétség el ne borítson benneteket. Aki sötétben jár, nem tudja, hová megy.	35 Відрік же їм Ісус: «Ще трохи часу світло з вами. Ходіте, поки світло у вас, щоб не пойняла вас тьма. Хто ходить у тьмі, не відає, куди йде.
36 Amíg tiétek a világosság, higgyetek a világosságban, hogy a világosság fiai legyetek.« Ezeket mondta Jézus, aztán elment és elrejtőzött előlük.	36 Поки у вас світло — віруйте у світло, щоб світла синами вам стати!» Це сказавши, віддалився Ісус і скрився від них.
37 Jóllehet ennyi jelet művelt a szemük láttára, mégsem hittek benne,	37 Вони не вірували в нього, хоч і скільки сподіяв він чудес у них на очу,
38 hogy beteljesedjék Izajás próféta szava, aki ezeket mondta: »Uram, ki hitt a mi beszédünknek, és az Úr karja kinek nyilvánult meg?«	38 щоб збулось слово пророка Ісаї, що сказав: «Господи, хто повірив тому, що чули ми, і рамено Господнє кому об’явилось?»
39 Nem tudtak hinni, mert Izajás ezt is megmondta:	39 Не могли ж вони увірувати, бо Ісая ще так був сказав:
40 »Vakká tette a szemüket és megkeményítette szívüket, hogy ne lássanak a szemükkel és ne értsenek a szívükkel, nehogy megtérjenek és meggyógyítsam őket«.	40 «Засліпив він їм очі, заціпенив їм серце, щоб не бачили очима, щоби серцем не розуміли і не навернулись, щоб я їх вигоїв.»
41 Ezeket mondta Izajás, mert látta az ő dicsőségét és róla beszélt.	41 Це сказав Ісая, коли славу його бачив і говорив про нього.
42 Mégis, még a főemberek közül is sokan hittek őbenne, de a farizeusok miatt nem vallották meg, hogy ki ne zárják őket a zsinagógából.	42 А, однак, чимало й увірувало в нього, навіть із знатних, лише з огляду на фарисеїв не признавалися, щоб їх не вилучили з синагоги;
43 Mert jobban szerették az emberek megbecsülését, mint az Isten dicsőségét.	43 славу бо людську дужче вони любили ніж славу Божу.
44 Jézus pedig hangját felemelve így szólt: »Aki hisz bennem, nem bennem hisz, hanem abban, aki küldött engem.	44 Тоді сказав Ісус на ввесь голос: «Хто вірує в мене — вірує не в мене, а в того, хто послав мене.
45 És aki engem lát, azt látja, aki küldött engem.	45 І хто мене бачить, той бачить того, хто послав мене.
46 Azért jöttem a világba, hogy világosság legyek, hogy mindaz, aki hisz bennem, sötétségben ne maradjon.	46 Я — світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто в мене вірує, не перебував у темряві.
47 Ha pedig valaki hallja az én igéimet, de nem tartja meg, azt nem ítélem el. Mert nem azért jöttem, hogy a világot elítéljem, hanem hogy megmentsem a világot.	47 Коли хтось мої слова слухає, а їх не береже, я його не суджу, бо я прийшов не судити світ, а спасти світ.
48 Van, aki megítélje azt, aki megvet engem, és nem fogadja el igéimet: az ige, amelyet szóltam, az ítéli el őt az utolsó napon.	48 Хто мене відкидає і слів моїх не приймає, має той суддю свого: слово, яке я вирік, судитиме його дня останнього.
49 Mert nem magamtól beszéltem, hanem aki küldött engem, az Atya, ő parancsolta meg nekem, hogy mit mondjak és mit beszéljek.	49 Бо не від себе вирікав я: Отець, який послав мене, дав мені заповідь, що мені казати і що промовляти.
50 Tudom, hogy az ő parancsa örök élet. Amit tehát én beszélek, úgy mondom el, ahogy az Atya mondta nekem.«	50 І я знаю, що заповідь його — життя вічне. Те, отже, що я кажу, кажу так, як Отець повідав мені.»