Evangélium Márk szerint 8

KÁLDI-NEOVULGÁTA	Біблія
1 Azokban a napokban, amikor ismét nagy tömeg volt együtt és nem volt mit enniük, magához hívta tanítványait és azt mondta nekik:	1 За тих днів, як знову була сила народу, їсти ж не мали що, то закликав учнів і каже їм:
2 »Sajnálom a tömeget, mert íme, már három napja velem vannak, és nincs mit enniük.	2 Шкода мені люду, — ось уже три дні перебуває зо мною, а не має що їсти.
3 Ha étlen bocsátom haza őket, ellankadnak az úton, mert egyesek messziről jöttek közülük.«	3 Коли відпущу голодних додому, ослабнуть дорогою; деякі бо з них поприходили здалека.
4 Tanítványai azt felelték neki: »Hogyan tarthatná jól az ember ezeket kenyérrel itt a pusztában?«	4 Тож відказали йому учні його: З чого й хто міг би нагодувати їх хлібом ось тут у пустелі?
5 Ő pedig megkérdezte őket: »Hány kenyeretek van?« Azok azt felelték: »Hét.«	5 Він же спитав їх: Скільки маєте хлібів? Сім, — відказали ті.
6 Erre megparancsolta a tömegnek, hogy telepedjen le a földre. Fogta a hét kenyeret, hálát adott, megszegte és odaadta tanítványainak, hogy eléjük tegyék; és azok a tömeg elé tették.	6 Тоді повелів він народові сісти на землю і, взявши сім хлібів та воздавши хвалу, поламав їх та й дав своїм учням, щоб роздавали, і вони роздали народові.
7 Egy kevés haluk is volt; azokat is megáldotta, és szólt, hogy ezeket is tegyék eléjük.	7 Мали й дещо риб, тоді поблагословив і їх і наказав теж роздати.
8 Aztán ettek és jóllaktak. Végül a megmaradt darabokból hét kosárral szedtek össze.	8 І вони їли й наситились, ще й поназбирали полишених куснів аж сім кошиків;
9 Akik ettek, mintegy négyezren voltak. Majd elbocsátotta őket.	9 було ж їх із чотири тисячі. І відпустив їх.
10 Ő pedig azonnal beszállt a hajóba tanítványaival és Dalmanuta vidékére ment.	10 А ввійшовши відразу в човен із своїми учнями, прибув у Далманутський край.
11 Ekkor kijöttek a farizeusok, elkezdtek vele vitatkozni, és kísértették őt, égi jelet kérve tőle.	11 Тоді вийшли фарисеї й завели з ним суперечку — вимагали від нього знаку з неба, ставивши його на пробу.
12 Ekkor lelke mélyéből felsóhajtott és azt mondta: »Miért kér jelet ez a nemzedék? Bizony, mondom nektek: nem kap jelet ez a nemzedék.«	12 Зідхнув же він з усього свого духу та й каже: Чого бо це поріддя домагається знаку? Істинно кажу вам: Не дасться отому поріддю знаку!
13 Azután otthagyta őket, ismét a hajóba szállt, és átkelt a túlsó partra.	13 І покинувши їх, знову сів у човен і поплив на той бік.
14 Közben elfelejtettek kenyeret vinni, és egy kenyérnél több nem volt náluk a hajóban.	14 Учні ж забули взяти хліба — мали з собою лиш один хліб у човні.
15 Ekkor így intette őket: »Vigyázzatok, óvakodjatok a farizeusok kovászától és Heródes kovászától.«	15 І наказував їм, кажучи: Глядіть, бережіться фарисейської закваски та закваски Іродової!
16 Azok pedig tanakodtak egymás közt, arra gondolva, hogy: »Nincsen kenyerünk.«	16 І стали перемовлятись про те, що не мають хліба.
17 Jézus észrevette ezt, és azt mondta nekik: »Miért tanakodtok azon, hogy nincsen kenyeretek? Még mindig nem tudjátok és nem értitek a dolgot? Még mindig el van vakulva a szívetek?	17 Ісус, довідавшись про те, каже до них: Чого перемовляєтесь про те, що хліба у вас нема? Невже ж іще не збагнули, не второпали? Невже ж іще у вас нечуле серце?
18 Van szemetek, és nem láttok? Van fületek, és nem hallotok? Nem emlékeztek arra,	18 Маючи очі — не бачите? Маючи вуха — не чуєте? Не пам’ятаєте,
19 hogy amikor az öt kenyeret ötezernek megtörtem, hány tele kosár hulladékot szedtetek fel?« Azt felelték neki: »Tizenkettőt.«	19 як я ламав п’ять хлібів на п’ять тисяч? Скільки ви повних кошиків із куснями зібрали? — Дванадцять — кажуть йому.
20 »És amikor a hét kenyeret négyezernek, hány kosár maradékot szedtetek össze?« Azt felelték neki: »Hetet.«	20 А коли я помножив сім хлібів на чотири тисячі, скільки ви повних кошиків із куснями зібрали? — Сім, — кажуть.
21 Erre így szólt hozzájuk: »Miért van tehát az, hogy mégsem értitek?«	21 І він сказав їм: То й ще не розумієте?
22 Azután Betszaidába érkeztek. Egy vakot vezettek hozzá, és kérték őt, hogy érintse meg.	22 Приходять же вони у Витсаїду, і ось приводять йому сліпого та й просять його, щоб його доторкнувся.
23 Ő kézen fogta a vakot, kivezette a helységből, és a szemére köpve rátette a kezeit, aztán megkérdezte tőle, hogy lát-e valamit.	23 Узявши ж сліпого за руку, вивів він його за село і, слиною помазавши йому очі, поклав на нього руки та й спитав його: Чи бачиш щонебудь?
24 Az föltekintett és azt mondta: »Látom az embereket, mintha a fák járkálnának.«	24 Глянув той і каже: Бачу людей, — наче б дерева ходячі!
25 Azután ismét a szemére tette a kezét, mire az látni kezdett, meggyógyult, és tisztán látott mindent.	25 Тоді знову поклав він йому на очі руки і той прозрів, і одужав, і почав бачити усе і здалека, і чітко.
26 S ő ezzel küldte őt haza: »A faluba ne menj be!«	26 І послав його додому, кажучи: Навіть у село не входь.
27 Jézus ezután elment tanítványaival Fülöp Cézáreájának falvaiba. Az úton megkérdezte tanítványait: »Kinek tartanak engem az emberek?«	27 І пішов Ісус із своїми учнями до сіл Филипової Кесарії, і дорогою розпитував учнів своїх, мовивши до них: За кого мене люди мають?
28 Ők azt felelték neki: »Keresztelő Jánosnak, mások Illésnek, mások pedig egynek a próféták közül.«	28 Ті йому й відказали: Одні за Йоана Христителя, інші за Іллю, а ще інші за котрогось із пророків.
29 Erre megkérdezte őket: »És ti kinek tartotok engem?« Péter felelt neki: »Te vagy a Krisztus.«	29 А ви, — спитав їх, — що кажете про мене: хто я? Озвавсь Петро та й каже до нього: Ти — Христос.
30 Ő ekkor a lelkükre kötötte, hogy ezt senkinek se mondják el róla.	30 Але наказав їм гостро, щоб нікому не говорили про нього.
31 Ezután elkezdte őket tanítani arra, hogy az Emberfiának sokat kell szenvednie. El kell, hogy vessék a vének, a főpapok és az írástudók, meg kell, hogy öljék, és három nap múlva föl kell támadnia.	31 І він узяв навчати їх, що Синові Чоловічому багато треба вистраждати, а й відцураються його старші, первосвященики та книжники, буде він убитий, по трьох же днях воскресне.
32 Egész nyíltan mondta el nekik ezt a dolgot. Ekkor Péter félrehívta őt, és kezdte lebeszélni.	32 А говорив про це відкрито. Тоді Петро, взявши його набік, заходився йому докоряти.
33 De ő megfordult, a tanítványaira tekintett, és megdorgálta Pétert ezekkel a szavakkal: »Távozz előlem, Sátán! Mert nem az Isten dolgaival törődsz, hanem az emberekével.«	33 Він же, обернувшись і глянувши на своїх учнів, скартав Петра і сказав: Геть від мене, сатано! Бо гадаєш ти не про те, що Боже, лише про те, що людське.
34 Azután magához hívta a tömeget a tanítványaival együtt, és azt mondta nekik: »Aki utánam akar jönni, tagadja meg önmagát, vegye föl keresztjét és kövessen engem.	34 І прикликавши народ разом із своїми учнями, сказав їм: Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною.
35 Mert aki meg akarja menteni életét, elveszíti azt, aki pedig elveszíti életét énértem és az evangéliumért, megmenti azt.	35 Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу мене ради та Євангелії, той її спасе.
36 Mert mit használ az embernek, ha az egész világot megnyeri is, lelkének pedig kárát vallja?	36 Бо яка користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу?
37 Hisz mit adhat az ember cserébe a lelkéért?	37 Що бо людина може дати взамін за власну душу?
38 Mert aki szégyell engem és az én igéimet ebben a házasságtörő és bűnös korban, az Emberfia is szégyellni fogja azt, amikor eljön Atyjának dicsőségében a szent angyalokkal.«	38 Хто, отже, буде соромитися мене й моїх слів перед цим родом перелюбним та грішним, того посоромиться і Син Чоловічий, коли прийде у славі Отця свого з святими ангелами.