Évangile selon Luc 20

JERUSALEM	Біблія
1 Et il advint, un jour qu'il enseignait le peuple dans le Temple, et annonçait la Bonne Nouvelle, que lesgrands prêtres et les scribes survinrent avec les anciens,	1 Одного дня, як навчав народ у храмі й звіщав Добру Новину, приступили первосвященики і книжники з старшинами
2 et lui parlèrent en ces termes: "Dis-nous par quelle autorité tu fais cela, ou quel est celui qui t'a donnécette autorité?"	2 і сказали так до нього «Скажи нам, якою владою ти це робиш, або хто тобі дав владу цю»
3 Il leur répondit: "Moi aussi, je vais vous poser une question. Dites-moi donc:	3 Він у відповідь сказав «Я теж спитаю вас одне. Скажіть мені
4 le baptême de Jean était-il du Ciel ou des hommes?"	4 Йоанове хрищення було з неба чи від людей»
5 Mais ils firent par-devers eux ce calcul: "Si nous disons: Du Ciel, il dira: Pourquoi n'avez-vous pas cruen lui?	5 А вони так міркували в собі Якщо ми скажемо З неба, — він спитає Чому ж ви йому не повірили
6 Et si nous disons: Des hommes, tout le peuple nous lapidera, car il est persuadé que Jean est unprophète."	6 А як ми скажемо Від людей, — увесь народ нас поб’є камінням, бо був певний, що Йоан пророк.
7 Et ils répondirent ne pas savoir d'où il était.	7 І відповіли «Не знаємо, звідки (воно було).»
8 Et Jésus leur dit: "Moi non plus, je ne vous dis pas par quelle autorité je fais cela."	8 А Ісус сказав їм «То й я вам не скажу, якою владою я це чиню.»
9 Il se mit alors à dire au peuple la parabole que voici: "Un homme planta une vigne, puis il la loua à desvignerons et partit en voyage pour un temps assez long.	9 І він почав народові казати оцю притчу «Один чоловік насадив був виноградник, винайняв його виноградарям і відійшов на довший час.
10 "Le moment venu, il envoya un serviteur aux vignerons pour qu'ils lui donnent une part du fruit de lavigne; mais les vignerons le renvoyèrent les mains vides, après l'avoir battu.	10 Та своєчасно послав він до виноградарів слугу, щоб ті дали йому частку з плодів виноградних; а виноградарі, побивши його, відіслали ні з чим.
11 Il recommença, envoyant un autre serviteur; et celui-là aussi, ils le battirent, le couvrirent d'outrageset le renvoyèrent les mains vides.	11 І знов послав він другого слугу, та вони, й того побивши й обезчестивши, відпустили з порожніми руками.
12 Il recommença, envoyant un troisième; et celui-là aussi, ils le blessèrent et le jetèrent dehors.	12 Послав ще й третього, та вони й цього, тяжко поранивши, прогнали.
13 Le maître de la vigne se dit alors: Que faire? Je vais envoyer mon fils bien-aimé; peut-êtrerespecteront-ils celui-là.	13 Сказав тоді власник виноградника Що мені робити Послати хібащо мого улюбленого сина Може його пошанують
14 Mais, à sa vue, les vignerons faisaient entre eux ce raisonnement: Celui-ci est l'héritier; tuons-le, pourque l'héritage soit à nous.	14 Виноградарі ж, побачивши його, так почали міркувати між собою Це спадкоємець, убиймо його, щоб спадщина нам дісталась.
15 Et, le jetant hors de la vigne, ils le tuèrent. "Que leur fera donc le maître de la vigne?	15 І вивели його за виноградник і вбили. Що, отже, зробить їм власник виноградника
16 Il viendra, fera périr ces vignerons et donnera la vigne à d'autres." A ces mots, ils dirent: A Dieu neplaise!	16 Прийде і вигубить тих виноградарів, а виноградник дасть іншим.» Почувши це, вони сказали «Нехай це не станеться!»
17 Mais, fixant sur eux son regard, il dit: "Que signifie donc ceci qui est écrit: La pierre qu'avaientrejetée les bâtisseurs, c'est elle qui est devenue pierre de faîte?	17 Ісус же глянув на них пильно й мовив «Що, отже, значить оце написане Камінь, що його відкинули будівничі, власне той став наріжним
18 Quiconque tombera sur cette pierre s'y fracassera, et celui sur qui elle tombera, elle l'écrasera."	18 Кожний, хто впаде на той камінь, розіб’ється; на кого ж він впаде — роздавить.»
19 Les scribes et les grands prêtres cherchèrent à porter les mains sur lui à cette heure même, mais ilseurent peur du peuple. Ils avaient bien compris, en effet, que c'était pour eux qu'il avait dit cette parabole.	19 Первосвященики та книжники шукали зараз же накласти на нього руки, але боялися народу, бо зрозуміли, що проти них сказав цю притчу.
20 Ils se mirent alors aux aguets et lui envoyèrent des espions, qui jouèrent les justes pour le prendre endéfaut sur quelque parole, de manière à le livrer à l'autorité et au pouvoir du gouverneur.	20 І назираючи за ним, вони послали підглядачів, що з себе праведних удавали, щоб його піймати на слові й видати начальству і владі намісника.
21 Ils l'interrogèrent donc en disant: "Maître, nous savons que tu parles et enseignes avec droiture et quetu ne tiens pas compte des personnes, mais que tu enseignes en toute vérité la voie de Dieu.	21 І ті спитали його «Учителю, ми знаємо, що ти говориш і навчаєш правильно, і не дивишся на обличчя, але навчаєш Божої путі по правді.
22 Nous est-il permis ou non de payer le tribut à César?"	22 Чи вільно нам давати кесареві податок, чи ні»
23 Mais, pénétrant leur astuce, il leur dit:	23 Він же, побачивши їх лукавство, промовив до них
24 "Montrez-moi un denier. De qui porte-t-il l'effigie et l'inscription?" Ils dirent: "De César."	24 «Покажіть мені динарій. Чий на ньому образ і напис» Ті відповіли «Кесарів.»
25 Alors il leur dit: "Eh bien! rendez à César ce qui est à César, et à Dieu ce qui est à Dieu."	25 І він сказав їм «Віддайте, отже, що кесареве — кесареві, а що Боже — Богові.»
26 Et ils ne purent le prendre en défaut sur quelque propos devant le peuple et, tout étonnés de saréponse, ils gardèrent le silence.	26 І не могли піймати його перед людьми на слові та, дивувавшися його відповіді, замовкли.
27 S'approchant alors, quelques Sadducéens - ceux qui nient qu'il y ait une résurrection - l'interrogèrent	27 Деякі з садукеїв, що кажуть, ніби нема воскресіння, приступили
28 en disant: "Maître, Moïse a écrit pour nous: Si quelqu'un a un frère marié qui meurt sans avoird'enfant, que son frère prenne la femme et suscite une postérité à son frère.	28 й спитали його «Учителю, Мойсей приписав нам Коли чийсь брат, одружений, умре бездітним, нехай його брат візьме за себе його жінку й відродить потомство братові своєму.
29 Il y avait donc sept frères. Le premier, ayant pris femme, mourut sans enfant.	29 Сім ото братів було. Перший узяв жінку й помер бездітним.
30 Le second aussi,	30 Потім другий,
31 puis le troisième prirent la femme. Et les sept moururent de même, sans laisser d'enfant après eux.	31 і третій, і так семеро умерли, не зоставивши дітей по собі.
32 Finalement, la femme aussi mourut.	32 Врешті, померла й жінка.
33 Eh bien! cette femme, à la résurrection, duquel d'entre eux va-t-elle devenir la femme? Car les septl'auront eue pour femme."	33 Жінка та, отже, при воскресінні, кому буде за жінку, бож семеро мали її за жінку.»
34 Et Jésus leur dit: "Les fils de ce monde-ci prennent femme ou mari;	34 Ісус відповів їм «Сини цього світу женяться і виходять заміж.
35 mais ceux qui auront été jugés dignes d'avoir part à ce monde-là et à la résurrection d'entre les mortsne prennent ni femme ni mari;	35 Ті ж, що будуть достойні осягнути того віку й воскресіння з мертвих, не женяться і не виходять заміж;
36 aussi bien ne peuvent-ils plus mourir, car ils sont pareils aux anges, et ils sont fils de Dieu, étant filsde la résurrection.	36 бо й вмерти вже не можуть, тому що, до ангелів подібні, вони — сини Божі, бувши синами воскресіння.
37 Et que les morts ressuscitent, Moïse aussi l'a donné à entendre dans le passage du Buisson quand ilappelle le Seigneur le Dieu d'Abraham, le Dieu d'Isaac et le Dieu de Jacob.	37 А що мертві воскресають, — це й Мойсей при кущі дав був зрозуміти, де він назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака й Богом Якова.
38 Or il n'est pas un Dieu de morts, mais de vivants; tous en effet vivent pour lui."	38 Бог же не є Бог мертвих, але живих, усі бо живуть для нього.»
39 Prenant alors la parole, quelques scribes dirent: "Maître, tu as bien parlé."	39 Деякі з книжників, озвавшися, заговорили «Учителю, ти добре сказав.»
40 Car ils n'osaient plus l'interroger sur rien.	40 І не насмілювались вони більше ні про що його питати.
41 Il leur dit: "Comment peut-on dire que le Christ est fils de David?	41 І тоді він до них промовив «Як же це кажуть, що Христос син Давида
42 C'est David lui-même en effet qui dit, au livre desLuc Psaumes: Le Seigneur a dit à mon Seigneur: Siège à ma droite,	42 Бож сам Давид у книзі Псалмів мовить Господь сказав Владиці моєму Сиди праворуч мене,
43 jusqu'à ce que j'aie fait de tes ennemis un escabeau pour tes pieds.	43 поки я не покладу твоїх ворогів підніжком тобі під ноги.
44 David donc l'appelle Seigneur; comment alors est-il son fils?"	44 Давид, отже, зве його Господом. Як же він може бути його сином»
45 Comme tout le peuple écoutait, il dit aux disciples:	45 І коли ввесь народ слухав, він сказав своїм учням «Остерігайтеся книжників,
46 "Méfiez-vous des scribes qui se plaisent à circuler en longues robes, qui aiment les salutations sur lesplaces publiques, et les premiers sièges dans les synagogues et les premiers divans dans les festins,	46 що ходять залюбки в довгих шатах, люблять вітання на майданах, перші сидження в синагогах та перші місця на бенкетах;
47 qui dévorent les biens des veuves, et affectent de faire de longues prières. Ils subiront, ceux-là, unecondamnation plus sévère!"	47 що поїдають доми вдовиць і довго моляться для виду — вони приймуть строгіше осудження.»