Livre de Judith 13

JERUSALEM	Біблія
1 Quand il se fit tard, ses officiers se hâtèrent de partir. Bagoas ferma la tente de l'extérieur, aprèsavoir éconduit d'auprès de son maître ceux qui s'y trouvaient encore. Ils allèrent se coucher, fatigués par l'excèsde boisson,	1 Як настав же вечір, слуги його почали швидко розходитись. Багоас замкнув зовні намет, відіславши тих, хто були ще коло його пана, й вони пішли спати, бо всі були стомлені надмірним пияцтвом.
2 et Judith fut laissée seule dans la tente avec Holopherne effondré sur son lit, noyé dans le vin.	2 Зосталась лиш сама Юдита у наметі та Олоферн, що простягнувсь на ліжку, бо був перепитий вином.
3 Judith dit alors à sa servante de se tenir dehors, près de la chambre à coucher, et d'attendre sa sortiecomme elle le faisait chaque jour. Elle avait d'ailleurs eu soin de dire qu'elle sortirait pour sa prière et avait parlédans le même sens à Bagoas.	3 Юдита сказала до своєї слугині стати зовні її спочивальні й чекати, поки сама не вийде, як то щодня робила, бо сказала, що вийде на молитву. Те саме вона сказала й Багоасові.
4 Tous s'en étaient allés de chez Holopherne et nul, petit ou grand, n'avait été laissé dans la chambre àcoucher. Debout près du lit Judith dit en elle-même: "Seigneur, Dieu de toute force, en cette heure, favorisel'oeuvre de mes mains pour l'exaltation de Jérusalem.	4 Усі розійшлися, і в спочивальні нікого, чи він малий, чи великий, не зосталось. Тоді Юдита стала біля його ліжка та й промовила в дусі: «Господи, Боже Всемогутній! Поглянь на діло рук моїх у цю годину для звисочення Єрусалиму!
5 C'est maintenant le moment de ressaisir ton héritage et de réaliser mes plans pour écraser lesennemis levés contre nous."	5 Бо нині час допомогти твоєму спадкоємству і виконати мій намір — розгромити ворогів, що проти нас повстали.»
6 Elle s'avança alors vers la traverse du lit proche de la tête d'Holopherne, en détacha son cimeterre,	6 І підійшовши до підпори ложа, що була близько від голови Олоферна, зняла шаблюку з неї
7 puis s'approchant de la couche elle saisit la chevelure de l'homme et dit: "Rends-moi forte en ce jour,Seigneur, Dieu d'Israël!"	7 й, наблизившись до ложа, схопила його голову за волосся і сказала: «Скріпи мене, Господи, Боже Ізраїля, цієї днини!»
8 Par deux fois elle le frappa au cou, de toute sa force, et détacha sa tête.	8 І двічі щосили вдарила його по шиї, й відтяла йому голову.
9 Elle fit ensuite rouler le corps loin du lit et enleva la draperie des colonnes. Peu après elle sortit etdonna la tête d'Holopherne à sa servante,	9 Потім відкотила тіло від постелі, здерла із стовпців заслону й за якийсь час вийшла; голову Олоферна ж дала вона слугині,
10 qui la mit dans la besace à vivres, et toutes deux sortirent du camp comme elles avaient coutume dele faire pour aller prier. Une fois le camp traversé elles contournèrent le ravin, gravirent la pente de Béthulie etparvinrent aux portes.	10 яка вкинула її в торбу на харчі. По тому вийшли через табір обидві разом, за звичаєм, на молитву і, пройшовши табором, обійшли байрак, зійшли вгору до Ветулії й прибули під браму міста.
11 De loin Judith cria aux gardiens des portes: "Ouvrez, ouvrez la porte! Car le Seigneur notre Dieuest encore avec nous pour accomplir des prouesses en Israël et déployer sa force contre nos ennemis comme il l'afait aujourd'hui!"	11 Ще здалека закричала Юдита до вартових, що були при воротах: «Відчиніть, відчиніть ворота! З нами Бог, наш Бог; він ще докаже сили в Ізраїлі, виявить свою потугу проти ворогів, як він і зробив нині!
12 Quand les hommes de la ville eurent entendu sa voix, ils se hâtèrent de descendre à la porte de leurcité et appelèrent les anciens.	12 Скоро мужі міста почули її голос, притьмом зійшли до воріт міських та й скликали старших міста.
13 Du plus petit jusqu'au plus grand tout le monde accourut, car on ne s'attendait pas à son arrivée.Les gens ouvrirent la porte, accueillirent les deux femmes, firent du feu pour y voir et les entourèrent.	13 І збіглись усі від найменшого до найбільшого, бо їм здавалось неймовірним, що вона повернулась, тож, відчинивши браму, прийняли їх, запалили вогонь, щоб було видко, та оточили їх.
14 D'une voix forte Judith leur dit: "Louez Dieu! Louez-le! Louez le Dieu qui n'a pas détourné samiséricorde de la maison d'Israël, mais qui, cette nuit, a par ma main brisé nos ennemis."	14 Юдита ж до них промовила вголос: „Хваліте Бога, хваліте! Хваліте Бога, що не відвернув своєї милости від дому Ізраїля, і розгромив цієї ночі моєю рукою ворогів наших.“
15 Elle tire alors la tête de sa besace et la leur montre: "Voici la tête d'Holopherne, le général en chefde l'armée d'Assur, et voici la draperie sous laquelle il gisait dans son ivresse! Le Seigneur l'a frappé par la maind'une femme!	15 Тоді вийняла вона з торби голову й показала їм, кажучи: „Ось голова Олоферна, головного полководця асирійського війська; ось завіса, що під нею він спав, коли був п’яний! Господь його побив рукою жінки!
16 Vive le Seigneur qui m'a gardée dans mon entreprise! Car mon visage n'a séduit cet homme quepour sa perte. Il n'a pas péché avec moi pour ma honte et mon déshonneur."	16 Слава Господеві, що зберіг мене на путі, якою я ступала, бо мій вигляд звів його — йому ж на погибель. Він не вчинив зо мною гріха мені на ганьбу та на сором.“
17 En proie à une grande émotion tout le peuple se prosterna pour adorer Dieu et cria d'une seule voix:"Béni sois-tu, ô notre Dieu, toi qui, en ce jour, as anéanti les ennemis de ton peuple!"	17 Зрадувався вельми ввесь народ і, припавши до землі, поклонились вони Богові й сказали разом: „Благословен єси, Боже наш, що нині знищив єси ворогів твого народу!“
18 Ozias, à son tour, dit à Judith: "Sois bénie, ma fille, par le Dieu Très-Haut, plus que toutes lesfemmes de la terre; et béni soit le Seigneur Dieu, Créateur du ciel et de la terre, lui qui t'a conduite pour trancherla tête du chef de nos ennemis!	18 Озія ж промовив до неї: „Благословенна ти, дочко, Богом Всевишнім понад усіх жінок на землі! Благословенний Господь Бог, що створив небо й землю, що повів тебе на те, щоб стяти голову вождеві наших ворогів.
19 Jamais la confiance dont tu as fait preuve ne s'effacera de l'esprit des hommes; mais ils sesouviendront éternellement de la puissance de Dieu.	19 Уповання на тебе ніколи не пропаде в серці людей, які згадуватимуть повіки силу Божу.
20 Fasse Dieu que tu sois éternellement exaltée et récompensée de mille biens, puisque tu n'as pasménagé ta vie quand notre race était humiliée, mais que tu as conjuré notre ruine en marchant droit devant notreDieu." Tout le peuple répondit: "Amen! Amen!"	20 Хай Бог тобі вчинить, на вічне вивищення, щоб ти зазнала благ за те, що власного життя не пощадила тоді, як рід наш був принижений, але відвернула наш занепад, поводившись по правді перед нашим Богом.“ Ввесь народ озвався: „Нехай так буде!“