Premier livre des Chroniques 19

JERUSALEM	Біблія
1 Après cela, il advint que Nahash, roi des Ammonites, mourut et que son fils régna à sa place.	1 Саул сказав Йонатанові, своєму синові, й усім своїм слугам, що треба Давида вбити. Йонатан же, син Саула, був дуже прихильний до Давида,
2 David se dit: "J'agirai avec bonté envers Hanûn, fils de Nahash, parce que son père a agi avecbonté envers moi." Et David envoya des messagers lui présenter des condoléances au sujet de son père. Maislorsque les serviteurs de David arrivèrent au pays des Ammonites, auprès de Hanûn, à l'occasion de cescondoléances,	2 і попередив його словами: «Саул, мій батько, наваживсь тебе вбити. Гляди ж, остерігайся завтра: сиди потай, заховайсь!
3 les princes des Ammonites dirent à Hanûn: "T'imagines-tu que David veuille honorer tonpère parce qu'il t'a envoyé des porteurs de condoléances? N'est-ce pas plutôt pour explorer, renverser etespionner le pays que ses serviteurs sont venus à toi?"	3 Я ж вийду й стану коло батька в полі, де ти будеш, і розмовлятиму про тебе з батьком, і що побачу, про те сповіщу тебе.»
4 Alors Hanûn se saisit des serviteurs de David, il les rasa et coupa leurs vêtements à mi-hauteur jusqu'aux fesses, puis les congédia.	4 Йонатан говорив Саулові, своєму батькові, добре про Давида, кажучи йому: «Нехай цар не грішить проти слуги свого Давида, бо він не провинився проте тебе, й те, що він зробив тобі, дуже корисне.
5 On alla informer David de ce qui était arrivé à ces hommes: il envoya quelqu'un à leurrencontre, car ces gens étaient couverts de honte, et le roi leur fit dire: "Restez à Jéricho jusqu'à ce que votrebarbe ait repoussé, puis vous reviendrez."	5 Він виставляв своє життя на небезпеку, він убив філістимлянина, й Господь через нього дав усьому Ізраїлеві велику перемогу: ти сам те бачив і веселився. Навіщо ж гріх на себе брати, кров невинну проливати, вбиваючи Давида без причини?»
6 Les Ammonites virent bien qu'ils s'étaient rendus odieux à David; Hanûn et les Ammonitesenvoyèrent mille talents d'argent pour prendre à leur solde des Araméens de Mésopotamie, des Araméens deMaaka et des gens de Coba, chars et charriers.	6 Послухав Саул Йонатана й поклявся: «Так певно як Господь живе, він не помре!»
7 Ils prirent à leur solde le roi de Maaka, ses troupes, et 32.000 chars; ils vinrent camper devantMédba tandis que les Ammonites, après avoir quitté leurs villes et s'être rassemblés, arrivaient pour la bataille.	7 Покликав тоді Йонатан Давида і, передавши йому всю оцю розмову, ввів Давида до Саула, й був він при ньому, як і перше.
8 A cette nouvelle, David envoya Joab avec toute l'armée, les preux.	8 Якже війна розпочалася знову, двигнувся Давид у похід і воював з філістимлянами й учинив між ними велику різанину, так що вони втекли від нього.
9 Les Ammonites sortirent et se rangèrent en bataille à l'entrée de la ville, mais les rois quiétaient venus étaient à part en rase campagne.	9 Та на Саула напав злий дух від Господа. Він сидів дома зо списом у руках, коли Давид грав на гуслах.
10 Voyant qu'il avait un front de combat à la fois devant et derrière lui, Joab fit choix de toutel'élite d'Israël et la mit en ligne face aux Araméens.	10 Саул хотів прибити Давида списом до стіни, але він відскочив від Саула, спис устромився в стіну, а Давид утік і спасся.
11 Il confia à son frère Abishaï le reste de l'armée et le mit en ligne face aux Ammonites.	11 Тієї ж самої ночі Саул послав гінців у дім Давида, щоб стерегти його й уранці вбити. Та Міхаль, жінка Давида, його про те сповістила: коли ти, мовляв, не врятуєшся цієї ночі, завтра будеш убитий!
12 Il dit: "Si les Araméens l'emportent sur moi, tu viendras à mon secours; si les Ammonitesl'emportent sur toi, je te secourrai.	12 і спустила Міхаль Давида через вікно. Отак він пішов геть, утік і врятувався.
13 Aie bon courage et montrons-nous forts pour notre peuple et pour les villes de notre Dieu!et que Yahvé fasse ce qui lui semblera bon!"	13 Міхаль же взяла домашнього божка і поклала його в ліжко, а в головах його поклала козячу шкуру й прикрила одежею ліжко.
14 Joab et la troupe qui était avec lui engagèrent le combat contre les Araméens, qui lâchèrentpied devant eux.	14 А як Саул прислав гінців узяти Давида, вона сказала: він, мовляв, хворий.
15 Quand les Ammonites virent que les Araméens avaient fui, ils lâchèrent pied à leur tourdevant Abishaï, le frère de Joab, et rentrèrent dans la ville. Alors Joab retourna à Jérusalem.	15 І відіслав Саул гінців назад, щоб побачити Давида, й наказав їм: «Принесіть його до мене в ліжку! Я мушу його вбити!»
16 Voyant qu'ils avaient été battus devant Israël, les Araméens envoyèrent des messagers etmobilisèrent les Araméens qui sont de l'autre côté du Fleuve; Shophak, général de Hadadézer, était à leur tête.	16 Прийшли гінці — аж ось домашній божок у ліжку, а в головах у нього козяча шкура.
17 Cela fut rapporté à David qui rassembla tout Israël, passa le Jourdain, les atteignit et pritposition près d'eux. Puis David se rangea en ordre de combat en face des Araméens, qui lui livrèrent bataille.	17 І каже Саул до Міхалі: «Чого ти мене так ошукала й випустила ворога мого, щоб він утік?» Міхаль же відповіла Саулові: «То він сказав до мене: Пусти мене, а якщо ні, вб’ю тебе!»
18 Mais les Araméens lâchèrent pied devant Israël et David leur tua 7.000 attelages et 40.000hommes de pied; il fit aussi périr Shophak le général.	18 Отак Давид утік і, врятувавшись, прибув у Раму до Самуїла й розповів йому все, що Саул з ним зробив був. Потім пішли — сам він і Самуїл — та оселилися в Найоті.
19 Quand les vassaux de Hadadézer se virent battus devant Israël, ils firent la paix avec Davidet lui furent assujettis. Les Araméens ne voulurent plus porter secours aux Ammonites.	19 Якже Саулові переказали: «Давид у Найоті в Рамі»,
	20 послав Саул посланців, щоб узяти Давида, й як ці побачили громаду провіщаючих пророків разом із Самуїлом, який був на чолі в них, дух Божий зійшов на посланців Саула, і вони й собі заходилися пророкувати.
	21 Повідомлено про те Саула, й він послав других гінців, та й ці стали пророкувати. І як послав гінців утретє, то й ці теж почали віщувати.
	22 Тоді він сам пішов у Раму й, дійшовши до великої ритви, що в Сеху, спитав: «Де Самуїл і Давид?» Йому відповіли: «В Найоті, в Рамі.»
	23 І він пішов звідтіль у Найот у Рамі, й дух Божий спустився на нього, і він увесь час віщував, ідучи в дорозі, аж поки прийшов у Найот у Рамі.
	24 Він теж скинув із себе одежу й почав пророкувати перед Самуїлом, потім упав голий на землю і лежав увесь той день і ніч. Тому й пішла приповідка: «Хіба Саул також поміж пророками?»