| 1 η σοφια αινεσει ψυχην αυτης και εν μεσω λαου αυτης καυχησεται | 1 Похвала бо мудрості — у ній у самій, і прослава її — серед її народу. |
| 2 εν εκκλησια υψιστου στομα αυτης ανοιξει και εναντι δυναμεως αυτου καυχησεται | 2 У громаді Всевишнього вона уста розтулює, її самозвеличення перед його могутністю: |
| 3 εγω απο στοματος υψιστου εξηλθον και ως ομιχλη κατεκαλυψα γην | 3 Вийшла я, мовляв, із уст Всевишнього та й оболоком укрила землю. |
| 4 εγω εν υψηλοις κατεσκηνωσα και ο θρονος μου εν στυλω νεφελης | 4 На висотах я оселилась, і мій престол — у стовпі хмаринному. |
| 5 γυρον ουρανου εκυκλωσα μονη και εν βαθει αβυσσων περιεπατησα | 5 Я одна обійшла кругом небесним, і в глибинах безодні я походжала. |
| 6 εν κυμασιν θαλασσης και εν παση τη γη και εν παντι λαω και εθνει εκτησαμην | 6 У хвилях морських і по всій землі, й у кожнім народі й племені я володіла. |
| 7 μετα τουτων παντων αναπαυσιν εζητησα και εν κληρονομια τινος αυλισθησομαι | 7 Між ними всіма я спокою шукала: в чиїй бо спадщині мені оселитись? |
| 8 τοτε ενετειλατο μοι ο κτιστης απαντων και ο κτισας με κατεπαυσεν την σκηνην μου και ειπεν εν ιακωβ κατασκηνωσον και εν ισραηλ κατακληρονομηθητι | 8 Тож заповів мені Творець усього, і той, хто створив мене, намет нап’яв мій та й мовив: «У Якові будь твоя оселя, і твоя спадщина будь в Ізраїлі!» |
| 9 προ του αιωνος απ' αρχης εκτισεν με και εως αιωνος ου μη εκλιπω | 9 Спередвіку, споконвіку створив він мене, тим то я вічно існувати буду. |
| 10 εν σκηνη αγια ενωπιον αυτου ελειτουργησα και ουτως εν σιων εστηριχθην | 10 У святому наметі перед ним я служила, і укріпилась я у Сіоні. |
| 11 εν πολει ηγαπημενη ομοιως με κατεπαυσεν και εν ιερουσαλημ η εξουσια μου | 11 У місті улюбленім він оселив мене, і в Єрусалимі — влада моя. |
| 12 και ερριζωσα εν λαω δεδοξασμενω εν μεριδι κυριου κληρονομιας αυτου | 12 Я вкорінилась у прославленім народі — у частці Господній, у наслідді його. |
| 13 ως κεδρος ανυψωθην εν τω λιβανω και ως κυπαρισσος εν ορεσιν αερμων | 13 Мов той кедр ливанський, я виросла вгору, мов той кипарис на горах Хермонських. |
| 14 ως φοινιξ ανυψωθην εν αιγγαδοις και ως φυτα ροδου εν ιεριχω ως ελαια ευπρεπης εν πεδιω και ανυψωθην ως πλατανος | 14 Мов та пальма в Ен-гаді, виросла я, мов у Єрихоні садженці трояндні, мов маслина ота на рівнині пишна, — виросла я, немов той явір. |
| 15 ως κινναμωμον και ασπαλαθος αρωματων δεδωκα οσμην και ως σμυρνα εκλεκτη διεδωκα ευωδιαν ως χαλβανη και ονυξ και στακτη και ως λιβανου ατμις εν σκηνη | 15 Мов цинамон і аспалат, видавала я пахощі, мов добірна мірра, була я запахуща, — мов та халвана, й онікс, і стакта, мов дим кадила отой у наметі. |
| 16 εγω ως τερεμινθος εξετεινα κλαδους μου και οι κλαδοι μου κλαδοι δοξης και χαριτος | 16 Мов той теребінт, я розпростерла галузки, і віття моє — віття слави й ласки. |
| 17 εγω ως αμπελος εβλαστησα χαριν και τα ανθη μου καρπος δοξης και πλουτου | 17 Мов ті виногрона, я пишне гілля вигнала, і квіття моє плоди преславні та багатющі видало. |
| 18 - | 18 Я мати красної любови, остраху, знання й благонадії, я даю вічні блага всім моїм дітям і тим, що від Бога призначені. |
| 19 προσελθετε προς με οι επιθυμουντες μου και απο των γενηματων μου εμπλησθητε | 19 Прийдіте ж до мене, ви, що мене бажаєте, і живітеся досита плодами моїми. |
| 20 το γαρ μνημοσυνον μου υπερ το μελι γλυκυ και η κληρονομια μου υπερ μελιτος κηριον | 20 Згадка про мене солодша від меду, і моя спадщина солодша, ніж медовий стільник. |
| 21 οι εσθιοντες με ετι πεινασουσιν και οι πινοντες με ετι διψησουσιν | 21 Хто мене споживає, той ще схоче споживати, хто з мене п’є, той ще захоче пити. |
| 22 ο υπακουων μου ουκ αισχυνθησεται και οι εργαζομενοι εν εμοι ουχ αμαρτησουσιν | 22 Хто мене слухає, той не осоромиться, хто мною кермується, той не согрішить. |
| 23 ταυτα παντα βιβλος διαθηκης θεου υψιστου νομον ον ενετειλατο ημιν μωυσης κληρονομιαν συναγωγαις ιακωβ | 23 Усе це книга завіту Бога Всевишнього, закон, заповіданий нам від Мойсея, спадщина для Яковових громад. |
| 24 - | 24 Не занепадайте на силі, бувши у Господі, пристаньте до нього, щоб укріпив вас, — Господь бо Вседержитель це Бог єдиний, і немає іншого, крім нього, Спасителя. |
| 25 ο πιμπλων ως φισων σοφιαν και ως τιγρις εν ημεραις νεων | 25 Повен мудрости він, як Пішон, мов той Тигр за днів новоплоддя, |
| 26 ο αναπληρων ως ευφρατης συνεσιν και ως ιορδανης εν ημεραις θερισμου | 26 мов Ефрат, він сповнений розумом, мов Йордан під час жнив. |
| 27 ο εκφαινων ως φως παιδειαν ως γηων εν ημεραις τρυγητου | 27 Він, наче світло, повчання розливає, наче Гіхон під час винозбору. |
| 28 ου συνετελεσεν ο πρωτος γνωναι αυτην και ουτως ο εσχατος ουκ εξιχνιασεν αυτην | 28 Ані перший, хто бравсь, не спізнав до кінця її, а й останній не дослідив ще її; |
| 29 απο γαρ θαλασσης επληθυνθη διανοημα αυτης και η βουλη αυτης απο αβυσσου μεγαλης | 29 бо помисли має ширші від моря, і від безодні більший задум її. |
| 30 καγω ως διωρυξ απο ποταμου και ως υδραγωγος εξηλθον εις παραδεισον | 30 А я — немов рівчак від річки, мов той водопровід, що у сад провадить. |
| 31 ειπα ποτιω μου τον κηπον και μεθυσω μου την πρασιαν και ιδου εγενετο μοι η διωρυξ εις ποταμον και ο ποταμος μου εγενετο εις θαλασσαν | 31 Я промовив: — Сад мій зрошу, і грядку свою напою. — І ось уже річкою рівчак мій обернувся, а ріка на море перетворилась. |
| 32 ετι παιδειαν ως ορθρον φωτιω και εκφανω αυτα εως εις μακραν | 32 Я дам науку, мов світло зірниці, і сяйво її понесу я далеко. |
| 33 ετι διδασκαλιαν ως προφητειαν εκχεω και καταλειψω αυτην εις γενεας αιωνων | 33 Навчання зіллю я, немов пророцтво, і полишу його поколінням повіки. |
| 34 ιδετε οτι ουκ εμοι μονω εκοπιασα αλλ' απασιν τοις εκζητουσιν αυτην | 34 Дивіться: не тільки для себе трудивсь я, а й для тих усіх, які її шукають. |